Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Газовий клондайк. «Стороннім» вхід заборонено?

    • Наталка Прудка
    • Розсилка
    <span>Гнап та місцеві активісти переконані, обларада на чолі з Біленьким віддала надра олігарху Фуксу</span> - Газовий клондайк. «Стороннім» вхід заборонено?
    Гнап та місцеві активісти переконані, обларада на чолі з Біленьким віддала надра олігарху Фуксу

    Місцева влада у боротьбі за доходи від газовидобутку озброїлась відром фекалій?

    Щойно Держгеонадра, урядова структура, яка розпоряджається багатствами земних надр, оприлюднила план проведення аукціонів на ділянки з газовими покладами, як відразу ж у Полтавській облраді прогримів фекальний скандал.

    Як пов’язані ці події? Про це далі.

    Протягом останніх років саме Полтавська облрада блокувала процес видачі ліцензій на право користуватися родовищами Полтавщини державній компанії «Укргазвидобування». Натомість місцеві депутати активно погоджували виділення ділянок наближеним до політичних угруповань приватним структурам. Чергова така оборудка відбулась 19 жовтня: цього дня депутати облради зібралися на сесію, але все відбулось не за планом. На засідання прибули непрохані гості – журналісти. Але вихід був знайдений: невідомі молодики на догоду депутатам спробували в брутальний спосіб позбавитися небажаних свідків.

    «Чудовий ранок, друзі. Сесія Полтавської облради зустрічає нас тітушками та відром нечистот. Депутати забарикадувалися всередині і збираються продовжити дерибан газових родовищ. Намагаємося пройти до зали засідань, щоб завадити мерзотникам красти», – написав у Facebook  відомий журналіст Дмитро Гнап, який оголосив про свій похід на вибори. Він виставив фото, на якому видно, як бруд стікає по його голові, обличчю, одягу, але він посміхається.



    Попри все, місцеві депутати таки зробили свою справу.   

    «Ледь прорвалися через поліцейський кордон і зайшли в сесійну залу. Я своїм запахом трохи зіпсував квітучий настрій керівництву Полтавської облради, яке вже внесло в порядок денний дерибан п'яти родовищ газу невідомими фірмами-прокладками», – повідомив Гнап, а пізніше детальніше розповів про фірми-прокладки, яких ощасливили того дня, а також тих, хто кришує оборудки місцевої влади.

    «Полтавська облрада віддала перспективні ділянки під видобуток газу чотирьом сумнівним фірмам -  «Надра Сервіс Інвест», «Надра Ойл Груп», «Трендс Сістем» та «Вест Газ Плюс». Без аукціонів… Всі чотири фірми без офісів, без персоналу, прописані в місцях масової реєстрації. Фракція «Батьківщина» майже в повному складі підтримала всі чотири скандальні рішення. В кожному випадку проголосували десять з дванадцяти депутатів фракції. Голова фракції «Батьківщини» в облраді – Євген Холод особисто голосував «за» в усіх чотирьох випадках», – оприлюднив у Facebook  Дмитро Гнап гнівного листа до Юлії Тимошенко, яка перед цим у зверненні до народу заявила, що «найкращі родовища України вже розібрані корумпованим оточенням Порошенка».


    Дмитро Гнап: Полтавська облрада віддала перспективні ділянки під видобуток газу чотирьом сумнівним фірмам
    Дмитро Гнап: Полтавська облрада віддала перспективні ділянки під видобуток газу чотирьом сумнівним фірмам

    За даними журналіста, «на минулій сесії тимошенківці майже в повному складі підтримали ініціативу Блоку Петра Порошенка віддати 10 родовищ російському ділку Фуксу... Я особисто говорив про цю ситуацію чотирьом народним депутатам від «Батьківщини»: Iгорю ЛуценкуАльоні Шкрум, Сергію Власенку та куратору Полтавської обласної організації «Батьківщини» –  Руслану Богдану. Безрезультатно»,  – обурений Гнап.

    Реагуючи на звинувачення, наступного дня (20 жовтня) генеральний прокурор Юрій Луценко написав на сторінці журналіста у Facebook: «Це питання потрібно вирішувати не в Полтаві. Кабінет міністрів повинен ухвалити рішення про обов’язковість аукціонів під час видачі будь-яких ліцензій на родовища. За час після Майдану їх видано 772. І лише 34 – через аукціони. Говорю і пишу про це рік», – повідомив Луценко.



    Російський слід?

    Зважаючи на суспільний розголос полтавські депутати почали гасити скандал своїми силами. За словами першого заступника голови Полтавської облради Євгенія Холода, оскільки «історія з наданням погоджень обростає значною кількістю чуток та домислів, поставити крапку у ній повинні спецслужби». За ініціативою Холода, депутати спрямували запит до керівника СБУ області з вимогою надати інформацію, чи є громадяни Росії  серед кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «Іст Юроуп Петролеум», ТОВ «Твинс Груп», ТОВ «Сенс-Д», ТОВ «Прайс Компані», яким облрада погодила надання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону на сесії 12 липня. І що важливо, за це звернення депутати проголосували за годину до того, як вчинили наступну подібну аферу, віддавши ще чотири газових родовища фірмам-прокладкам  також з російським слідом.

    «Фактично 12 липня вони роздали без аукціонів 14 газових родовищ чотирьом сумнівним фірмам-прокладкам, які пов’язані з російським олігархом Фуксом.  З того часу ми (телепрограма Слідство.Інфо на Громадському телебаченні - Главком) почали піднімати галас з приводу того, що депутати облради, фактично в інтересах російського олігарха, пов’язаного з Банковою, здійснили цю крадіжку», – пояснює в розмові з «Главкомом» Дмитро Гнап.

    Хто стоїть за цими компаніями?  У пресі вже ці історії досліджувались неодноразово: ділянки на видобуток нафти та газу отримують пов’язані між собою фірми, сліди від яких інколи тягнуться до екс-міністра енергетики Ставицького, бізнесменів Павла Фукса та Ігоря Кривецького. Зокрема, про те, як Павло Фукс реорганізовував газовий бізнес Януковича, переоформляв  десятки газових родовищ в Україні на нові дочірні компанії, відновлював ліцензії на родовища в Полтавській області, повідомляла ЕП. А про роль одного з лідерів партії «Свобода» Ігоря Кривецького - в заволодінні надрами розповідало Слідство.Інфо на Громадському телебаченні.

    Нарешті аукціони? 30 ділянок на торги

    Проте під тиском західних партнерів, які лобіюють залучення в Україну потужних видобувних компаній, влада таки буде змушена запустити аукціони. До відома: 2017 року був проведений лише один аукціон, цього року – також один.

    До кінця 2018 року Державна служба геології та надр обіцяє провести три аукціони з надання  ділянок для видобутку нафти та газу, а потім такі торги мають відбуватися щомісяця. «Найближчий призначено на  25 жовтня – будуть виставлені декілька площ, на деякі з них претендує «Укргазвидобування», – повідомив «Главкому» голова Держгеонадра Олег Кирилюк. Керівник відомства переконує, ще по кілька ділянок  виставлять і наприкінці грудня, потім в січні та лютому.

    Подібні обіцянки представники урядових структур роздають вже чотири роки поспіль, але видобуток не зростає, а навіть скорочується.  Доступ до газових родовищ отримують лише наближені до влади структури, видобувати газ вони не планують, а отримують ліцензії з метою  подальшого продажу потенційним інвесторам. Відповідають за «роздачу» чиновники  Держгеонадра і досі вони були зацікавлені в підкилимному розподілі дозволів. Тому й не дивно, що за останні шість років на аукціони було виставлено лише 45 вуглеводневих ділянок. «Нині Держгеонадра підготовлено більш як 30 ділянок…  документація на частину ділянок вже відправлена на погодження в обласні ради», – запевнив Олег Кирилюк.

    Та згідно з Кодексом про надра, ділянку можна передавати в користування лише після погодження облради. Щоб зупинити зловживання, про які йшлося на початку статті, Держгеонадра обіцяє змінити процедуру погодження: вже ухвалені підзаконні акти, які  зобов’язують облраду протягом п’яти днів затвердити пакет документів, отриманий від Держгеонадри на погодження. «У разі невмотивованої відмови, Держгеонадра може виставляти ділянку на аукціон без погодження облради», – пообіцяв «Главкому» Кирилюк, акцентуючи на тому, що протягом декількох останніх років Полтавська облрада 70 разів відмовила державній компанії «Укргазвидобування», але тепер ситуація має докорінно змінитися.

    Дійсно, відступати (читай «грабувати») більше нікуди. Розрекламовані постмайданною владою проекти посилення енергетичної безпеки, нарощування власного видобутку газу добігають ганебного кінця. Широко розрекламована програма,  схвалена  урядом 2016 року, передбачала до 2020 року збільшити видобуток газу до 27 млрд кубометрів, середньорічний приріст мав би складати 11 - 15%, але третій рік поспіль ледь вдається утримувати галузь від падіння. Маємо повний крах усіх обіцянок.

    Локомотивом росту газовидобутку в Україні мала б стати державна «Укргазвидобування». Затверджена 2016 року програма передбачала, що до 2020 року видобуток цієї компанії зросте до 20 млрд кубометрів завдяки інтенсифікації старих родовищ та опанування нових. Але через блокування видачі спецдозволів місцевою владою програму виконати не вдасться. «Ми багато разів подавали документи на продовження старих спецдозволів і на отримання нових, але нам постійно відмовляли. З 2014 по 2017 рік ми отримали лише 17 нових спецдозволів, вони (родовища – Главком) маленькі та не дуже якісні. Продовження дії 39 спецдозволів тривало півроку, через що наприкінці травня довелося зупинити роботи на Південно-Коломацькій ділянці на Харківщині», – зазначає керівник «Укргазвидобування» Олег Прохоренко.

    Втрати від блокування видачі спецдозволів вимірюються мільярдами кубометрів газу. Полтавська облрада ставила палиці в колеса «Укргазвидобуванню», вимагаючи підписати угоду про перерахування в соціальний Фонд половини виручки від продажу спецдозволів на аукціонах, тобто, додатково до 5%, що з 2018 року почали надходити у місцеві бюджети від рентних платежів. За 9 місяців громадам Полтавщини вже перераховано 360 млн грн, а до кінця року прогноз –  500 млн.

    Намагаючись не втратити контроль над «газовим клондайком», депутати Полтавщини вимагають узаконити створення згаданого вище соціального Фонду, в який інвестори мали б перераховувати половину коштів від продажу ліцензій.

    Депутати Полтавської облради звернулись до Кабміну та парламенту з пропозицією змінити порядок  надання спецдозволів на користування надрами, затвердженого постановою уряду №615 від 30.05.2011. Пропонується визначити чіткий перелік підстав для відмови облрадами у погодженні видачі спецдозволів, а також визначити єдиний шлях їх отримання – аукціони, 50% коштів, отриманих від яких, спрямовувати до обласних бюджетів за місцем розташування надр. За словами голови Полтавської облради Олександра Біленького, ці кошти потрібні для відновлення інфраструктури територій, де відбувається видобуток вуглеводнів.

    Голова Полтавської облради Олександр Біленький
    Голова Полтавської облради Олександр Біленький

    На тлі перерахованих вище подій, цинічно виглядає ситуація, коли облрада погоджує спецдозволи компаніям, які взагалі не планують видобувати газ. Тож не дивно, що із 500 діючих ліцензій, виданих в різні часи для геологічного вивчення та промислової розробки копалин, приблизно третина не працює. «Але враховуючи зміни у фіскальному середовищі, що відбулися протягом цього року, думаю, ситуацію вдасться суттєво змінити», - переконує Олег Кирилюк.

    Згідно з урядовою  постановою  №848, з 24 жовтня 2018 року (до 1 грудня 2019 року) Держгеонадра запускає експериментальний проект аукціонного продажу спеціальних дозволів на користування надрами через ProZorro. Єдиним критерієм перемоги у торгах є ціна лоту.

    «Торги стають анонімні, а процедуру погоджень значно спрощено. Це виключає можливість зловживань з відсіюванням при кваліфікації учасників, а також нівелює звинувачення в умисному розіграші результатів між претендентами», - вважає виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Роман Опімах.

    Післямова

    Кому ж вигідно не нарощувати власний видобуток газу і не допустити зниження ціни палива, яка побила новий рекорд – майже 15 тисяч гривень ($530!) за тисячу кубометрів. За такою ціною газ для промисловості продає «Нафтогаз», і це приблизно вдесятеро більше порівняно з середньозваженою собівартістю видобутого в Україні газу – його, до речі, повністю вистачає для потреб населення.

    Вражає й той факт, що зарплати управлінців «Нафтогазу» завдяки урядовій постанові прив’язані до оборотів компанії, а вони ростуть синхронно з подорожчанням газу. У 2017 році шість членів правління та дев’ять директорів НАКу отримали винагороди 214 млн грн за рік. До цих винагород правління компанії на свій розсуд додало ще $46,3 млн премій за виграні у Стокгольмі суди у «Газпрому» (1% виграшу). Цього року жнива будуть успішнішими: глава «Нафтогазу» Коболєв заломив у фінплані-2018 обсяг винагород  п’ятнадцяти управлінцям на суму 720 млн грн.

    Наталка Прудка, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ