Український газ: святий Миколай не почув бажання Гройсмана

Півтора року тому державна компанія «Укргазвидобування» презентувала Кабміну «Стратегію«20/20» — проект збільшення видобутку природного газу до 2020 року з 14,5 млрд до 20 млрд кубометрів. Плюс ще 7 млрд мали б приростити приватні компанії. Принаймні на це розраховував уряд Гройсмана, який обіцяв наростити до 2020 року внутрішній видобуток на 35%  – до 27 млрд кубометрів на рік, збільшити його на 8 мільярдів порівняно з показниками минулого року.

Що ж маємо у попередньому підсумку? 2017 рік дійсно став переломним для державної компанії «Укргазвидобування». Їй вдалось наростити видобуток, але приватні структури навпаки  демонструють падіння після тривалого зростання декілька років поспіль. Це зумовлено  недосконалою  державною політикою та корупційними хитросплетіннями  в царині користування надрами, надмірним та, схоже, зумисним затягуванням запровадженням стимулів для інвесторів. Тому, схоже, Україна ще довго  змушена буде імпортувати блакитне паливо, витрачаючи понад $3 млрд в рік.

В результаті такої політики амбітну програму,  схвалену урядом в 2016 році,  доводиться підганяти під реалії. «Компанія «Укргазвидобування» скоригувала фінансовий план на 2018 рік в сторону зменшення запланованого видобутку з 16,5 до 16 млрд кубометрів газу через блокування видачі ліцензій Полтавською облрадою», - повідомили в  «Нафтогазі України». – Скорочення плану пов’язано з блокуванням видачі ліцензій на розробку родовищ протягом 2,5 років. А ще на прогноз видобутку негативно впливає відстрочка прийняття законодавчих актів, мета яких – спростити дозвільні процедури для видобутку газу».

Запланованого обсягу  – 27 млрд кубометрів – вистачило б для покриття річних потреб України, адже уряд обіцяє скоротити власне споживання до 26 млрд на рік. Україна ж сьогодні видобуває близько 20 млрд при споживанні близько 33 млрд кубометрів. 

Найбільші сподівання покладено на державну компанію ПАТ «Укргазвидобування».  До 2020 року вона повинна наростити видобуток з  минулорічних 14,6 млрд кубометрів до 20 млрд кубометрів. Проте, щоб виконати розрекламовану програму видобутку до 2020-го року, середньорічний приріст видобутку «Укргазвидобування» має складати 11%, а приватних компаній –  15%. В дійсності ж Україна наростила видобуток в 2016 році лише на 1% – до  20,1 млрд кубометрів, а за підсумками  січня-листопада 2017-го -  лише на 4,1% - до 19,3 млрд.

Спецдозволи роздають поза аукціоном

Протягом 2016-2017 років плани «Стратегії 20/20» так і не досягли встановлених маяків, хоча для цього були всі передумови. За оцінками  геологів, запаси блакитного палива на суходолі становлять 1,2 трлн кубометрів. Що ж заважає?

Главком вже розповідав  про те, як приватні компанії колекціонують отримані ліцензії на розробку найпривабливіших вуглеводневих родовищ, гальмуючи в такий спосіб розвиток стратегічно важливої галузі. До прикладу: більше 100 компаній в Україні мають спецдозволи на користування надрами – для геологічного вивчення або видобутку вуглеводнів, але  реально видобувають газ менше половини з них! Тобто, ліцензії лежать без діла.

«Протягом останнього року жодного аукціону не було проведено на нові ділянки, тоді як Держгеонадра (Державна служба геології та надр - Главком) мала б зайняти активну позицію і запропонувати програму пропозицій нових місць для інвестування. Натомість за останні три роки поза аукціоном були видані 80% всіх спецдозволів – це свідчить про те, що в країні домінують подвійні стандарти», - сказав у розмові з «Главкомом» виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Роман Опімах.  

З повним переліком виданих спецдозволів на користування надрами можна познайомитися на сайті Держгеонадра – тепер ця інформація у відкритому доступі. Аналізуючи її, не складно  зрозуміти, що спецдозволи в більшості випадків роздають поза аукціоном, тобто використовуються різноманітні шпаринки для зловживань.

Складається враження, що комусь дуже вигідно стримувати нарощування видобутку газу. Дивує, чому ж правоохоронні органи так не активно цікавляться такою роздачею спецдозволів поза аукціоном, адже це  зумовило стрімкий занепад галузі. Тим часом собівартість видобутку українського газу в середньому становить $47 за тисячу кубометрів, тоді як українцям доводиться платити за цінами німецького хабу в чотири рази більше!

На засіданні уряду наприкінці листопада керівник «Укргазвидобування» Олег Прохоренко визнав, що запланований ріст видобутку до 2020 року напряму залежить від дій влади. Раніше топ-менеджер коментував цю ситуацію «Главкому» так: «Якщо подивитися на кількість спецдозволів, виданих для приватних компаній, то це приблизно стільки ж - за кількістю і територією - як і для «Укргазвидобування». Але ж ми видобуваємо 75% газу. Є приватні компанії, які активно використовують спецдозволи для видобутку, а є такі, що отримали по 10-20 спецдозволів, поклали їх до кишені або намагалися продати».

Цілком очевидно, що для нарощування видобутку «Укргазвидобування» повинна освоювати нові родовища, але починаючи з 2011-го і до 2016-го найпотужніша державна компанія не отримала жодної ліцензії!  Процес видачі спецдозволів було розблоковано лише в другій половині 2016-го – компанія отримала 13 ліцензій, а цього року – жодної. «Протягом минулого і на початку цього року ми подали 55 пакетів документів для отримання ліцензій, але так нічого й не отримали», - повідомив Прохоренко.

Основні родовища давно виснажені, державна компанія не має додаткових площ для розширення діяльності, тобто,  геологорозвідки та буріння нових свердловин.  Водночас більшість приватних «колекціонерів» спецдозволів не збирається видобувати газ чи нафту, сподіваючись перепродати ліцензії потенційним інвесторам. Схоже, скоро вони реалізують свої наміри, адже парламент різко знизив рентні ставки на газовидобуток, що стало сигналом для охочих працювати у цьому бізнесі.  

Маяки для інвесторів

«Стрибок» у газовидобутку стане можливим лише за рахунок залучення іноземних інвесторів та новітніх технологій провідних світових лідерів. «Щоб виконати програму («Стратегія 20/20» - «Главком»),  річний обсяг інвестицій має складати $1,5 млрд», - переконаний Роман Опімах.  

Гроші прийдуть в розробку родовищ та пошуково-розвідувальне буріння лише за умови зниження податкового тиску, прозорої видачі ліцензій на користування надрами, забезпечення доступу до геологічної інформації. Деякі з цих вимог під тиском громадських організацій влада нарешті виконала: стимулююча рентна ставка на видобутий газ тепер коливатиметься від 6 до 12% - саме такий рівень оподаткування діє в тих країнах, куди йдуть міжнародні інвестори. Нині ж в Україні діють найвищі серед усіх країн Європи рентні ставки на видобуток вуглеводнів.

«Цей закон стимулюватиме виробників інвестувати у нове буріння. Сподіваємося, що передноворічна законодавча феєрія триватиме, і незабаром народні обранці нарешті розглянуть законопроект 3096-д, який дозволить спростити дозвільну систему, пришвидшити процедуру отримання документів і збільшити видобуток природного газу в Україні», -  висловив надію Роман Опімах.

Парламент спростить  дозвільну систему?

У травні група депутатів профільного комітету парламенту на чолі з Ольгою Бєльковою подала законопроект №3096-д про спрощення дозвільних процедур. На початку жовтня його навіть включили до порядку денного, але на голосування так і не винесли. Проте експерти впевнені: до кінця 2017 року цей документ парламент  ухвалить у першому читанні.

У разі скорочення дозвільних процедур процес газовидобутку різко прискориться.  «На практиці процедура отримання всіх погоджень та відведення земельних ділянок в середньому триває 4 роки та включає отримання 44 погоджень в 16 установах. Така зарегульованість галузі є постійним джерелом корупційних зловживань та не сприяє покращенню інвестиційної привабливості», - сказано в пояснювальній записці до законопроекту 3096-д.

«Необхідність перегляду і спрощення процедур давно перезріла… через проблеми з дозвільними документами бурове обладнання «Укргазвидобування» лише за 9 місяців цього року простоювало понад 20 тис годин... Недоотримана через це виручка сягає 637 млн грн, а втрати бюджету через ненадходження рентних платежів – 185 млн грн…», - рахує втрачену вигоду очільник «Укргазвидобування» Олег Прохоренко.

«У разі ухвалення парламентом спрощених процедур, газовидобувні компанії зможуть вводити родовища в розробку за декілька місяців, тоді як нині цей термін сягає кількох років, тобто, довше, ніж сам процес буріння свердловини», - каже представник «ДТЕК Нафтогаз» Ігор Щур. До прикладу, в Канаді такі питання вирішують за два-три дні, а в нас три-чотири роки.

Перші сигнали від інвесторів

Майбутнє видобутку цілковито залежить від інвесторів - міжнародних та вітчизняних, оскільки Україна має значні, проте важкі для видобування запаси газу (на горизонтах глибиною в 6-8 тис. м). Галузь потребує сучасного високотехнологічного обладнання, але спочатку потрібно збалансувати інтереси держави та інвесторів.  За умови високих податкових ставок та великих геологічних ризиків, характерних для України, газовидобувні компанії протягом 2014-2015 років різко скоротили свої інвестиційні програми. А такі світові лідери як Shell та Chevron, які готові були інвестувати мільярди доларів в наші надра, взагалі пішли з України.

Тепер, після вище згаданих зрушень в оподаткуванні, першою на початку грудня заявила про свій інтерес до України міжнародна інвестиційна компанія SigmaBleyzer, обіцяючи залучити до видобутку газу партнера – компанію з Техасу. Поки що її назва не розголошується, але відомо, що це одна з компаній, яка здійснювала сланцеву революцію в США. Обсяг можливих інвестицій на першому етапі - $100 млн. «Ця компанія володіє більш як двома сотнями свердловин у США, використовує унікальні технології та має понад 50-річний досвід видобутку», - повідомив  віце-президент  SigmaBleyzer Вадим Бодаєв відразу після підписання 6 грудня Меморандуму про співробітництво з Асоціацією газовидобувних компаній України. За словами Бодаєва, SigmaBleyzer веде переговори з декількома компаніями, які вже мають ліцензії на використання надр для газовидобутку з метою їх викупу.

Американці оцінюють український ринок газовидобутку як дуже перспективний. Тому не виключено, що з часом сюди повернуться світові лідери, які раніше пішли з України.

Наталка Прудка, «Главком»