А після виборів хоч потоп. Гройсман вирішив проблему тарифів

18 жовтня закінчується термін, до якого уряд відклав чергове підвищення ціни газу. Це попередня умова для підписання нової програми співпраці з МВФ. За даними джерел в Кабміні, скоріше всього, рішення про відтермінування здорожчання буде вкотре пролонговане – до 1 листопада. Але принципово зростання ціни таки узгоджено: на чверть у цьому році, після виборів президента друге підвищення – до 80% імпортного паритету ціни. А вже до 2020 року ціна має повністю зрівнятися з імпортною.

Чи є шанс зупинити таке стрімке подорожчання палива для населення та промисловості? Експерти вважають за доцільне взагалі відмовитися від запровадженої урядом прив’язки до цінових показників німецького хабу NCG (Дюссельдорф). Проте влада не готова до кардинальних змін. Вона другий рік поспіль намагається втримати ціну для побутових споживачів через надання «Нафтогазу України» спеціальних обов’язків постачальника (PSO) за зниженою ціною. Такі тимчасові заходи колись мають закінчитись. Черговий дедлайн, як вже зазначалось, настане 18 жовтня.

До цієї дати ціну газу для населення та підприємств ТКЕ, триматимуть на рівні 7 тисяч гривень за тисячу кубометрів (з ПДВ). Є думка, що й така цифра зависока, адже для задоволення потреб населення та підприємств ТКЕ повністю вистачає газу внутрішнього видобутку, середньозважена собівартість якого ($47 доларів за тисячу кубів) в 5-6 разів нижча порівняно з ціною німецького хабу NCG. Головним лобістом прив’язки до ціни в Дюссельдорфі свого часу виступив НАК «Нафтогаз України». Тепер цим питанням переймаються правоохоронні органи, проте результатів розслідування досі нема. 

Наші зобов’язання

Україна в рамках співпраці з МВФ має виконати ключову умову - перейти до ринкових цін на газ, до рівня так званого імпортного паритету. При цьому ціни і для населення, для промисловості мають бути однаковими, нині ж вони вже різняться більш ніж удвічі. Вже мало хто пам’ятає, що три роки тому уряд встановив єдину ціну газу для побутового сектору та промисловості – так званий «Дюссельдорф+».  Але за цей короткий період газовий монополіст наростив ціни для промислових підприємств більш ніж удвічі порівняно з побутовим сектором. Так, з 1 жовтня  встановлені «Нафтогазом» ціни для промислових споживачів вже сягнули 14,6 тис. грн за тисячу кубометрів (з ПДВ) – це індикатор невідворотного подорожчання газу. Звісно, відразу ж подорожчають і теплі послуги – гаряча вода та опалення.

Цілком очевидно, що для більшості пересічних українців ціна газу майже в 15 тис. грн – не підйомна, і система субсидій теж не витримає такого навантаження. Тому окремі експерти наполягають на кардинальних змінах у підходах до ціноутворення. Водночас МВФ стоїть на своєму: Україна має перейти на ринкові ціни для усіх споживачів, інакше не варто розраховувати на черговий транш.

Як «вирулити» з німецького хабу?

«Перш за все треба негайно звільнити команду маніпуляторів «Нафтогазу», які посадили країну на спотові ціни, а це – загроза національній безпеці України. Коли ми входили в Енергетичне співтовариство  ЄС, а я тоді підписував протокол, там була абсолютно чітка вимога, що країна повинна мати три джерела постачання енергоресурсів: довгостроковий контракт, власний видобуток і закупки на спотовому ринку певних обсягів, якщо виникатиме  дефіцит газу. Тобто спотові закупки мали б становити приблизно десяту частину того, що країна імпортуватиме за довгостроковим контрактом», – коментує «Главкому» ситуацію народний депутат, екс-міністр енергетики Юрій Бойко. Він на цій посаді підписав угоду з Енергетичним співтовариством ЄС.

Дійсно, у 2017 році «Нафтогаз»  імпортував газ в Україну виключно з європейського газового ринку (8,7 млрд куб. м) – газ було придбано у 13 європейських постачальників «із використанням короткострокових договорів». Про це сказано у річному звіті компанії, розміщеному на сайті «Нафтогазу». «У 2018 році ситуація не змінилася, газ купуємо здебільшого за короткостроковими контрактами – це може бути на поточний місяць чи кілька днів, все залежить від контрагента, ринкової ситуації та привабливості цінової пропозиції», – підтвердив «Главкому» перший заступник голови «Нафтогазу» Сергій Перелома, наголошуючи, що короткострокові контракти  вигідніші.

«А тепер уявіть собі, що поламалась платформа десь у Норвегії, або щось сталося зі свердловинами в Ханти-Мансійську (один з найпотужніших нафтогазовидобувних регіонів світу, Тюменська обл., Росія – «Главком)», чи на хабі в Австрії – тоді відразу ж ціна газу виросте до тисячі доларів. І країна, яка не має довгострокового контракту,  повинна купувати цей газ по тисячі доларів.  От що вони накоїли! Це реальна енергетична небезпека і це суперечить  європейським принципам», – вважає Бойко. За його словами, якщо «Нафтогаз» не хоче підписувати довгостроковий контракт з Росією, він мав би підписати його з норвежцями. «Сьогодні Україна стала заручником непрофесіоналізму і маніпуляцій керівників «Нафтогазу». Державна компанія становить загрозу національній безпеці країни. І ніхто на це не реагує», – обурюється екс-міністр.

Діючу схему не виправдовують й інші опитані «Главкомом» фахівці. «Колись ціну газу прив’язували до нафти, тепер – до німецького хабу. Я вважаю це неправильно, це штучно придумана ціна і вона може бути будь-якою. Для України вона шкідлива, оскільки для потреб населення вистачає обсягів газу власного видобутку», – вважає енергетичний експерт Іван Варга. На його думку, довгостроковий контракт з фіксованою ціною, звичайно, надійніше.

Відомий експерт газового ринку Леонід Уніговський також критикує схему з  німецьким хабом: «По-перше, є зауваження до самої формули ціни – вона не зовсім коректна, а по-друге, скоро будуть знижені вхідні тарифи на імпорт газу в Україну й вихідні  з України – це також дозволить певною мірою змінити ціну газу». Дійсно, голова НКРЕКП Оксана Кривенко вже поінформувала, що з 1 січня вхідні й вихідні тарифи зменшаться приблизно удвічі.

«Реальним барометром для ціни може бути лише ринок. Потрібно прискорити створення біржових майданчиків, де можна було б визначати рівновагу між попитом і пропозицією, і формувати ціни. Потрібно також прискорити монетизацію субсидій. І в цьому випадку розширити той конкурентний сегмент, який поки що є тільки в промисловості», – вважає Уніговський.  

«Поки що найдієвіша Українська енергетична біржа і, до речі, ціни там нижчі, ніж пропонує споживачам «Нафтогаз України». Можливо,  нам потрібно мати не одну біржу, а кілька… Потрібно ухвалити закон, який би зобов’язував всі державні і приватні компанії  обов’язково продавати через біржу приблизно 10% газу від загального обсягу газу, що йде на продаж – це газ власного видобутку плюс імпортований», – вважає експерт.

«Довгостроковий контракт на поставку газу в Україну гарантує більшу прогнозованість цін. На початку жовтня спотові ціни в Європі різко обвалилися. Але на спотовому ринку завжди є велика вірогідність, що ціна буде скакати в одну чи в іншу сторону. Річний контракт, дійсно, надійніший», - вважає Уніговський.

Чому «Дюссельдорф+»?  

На початку року Главком писав про те, що надприбутками державної газовидобувної компанії «Укргазвидобування»  зацікавилися правоохоронні органи: у січні представники Служби безпеки та Генпрокуратури проводили слідчі дії в офісі компанії, а у лютому НАБУ почало досліджувати обставини ухвалення Кабінетом міністрів постанови  від 27 квітня 2016 року №315 про закупівлю газу у ПАТ «Укргазвидобування» за ціною 4849 грн за тисячу кубометрів (без ПДВ). На думку антикорупційних слідчих, ця ціна «є економічно необґрунтованою та не підтвердженою фактичними витратами, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді оплати комунальних послуг за завищеними тарифами».

Газова формула «Дюссельдорф+», як власне і вугільна «Роттердам+» використовується для енергоресурсів власного видобутку, які продаються за вартістю товару, начебто придбаного на європейській біржі. Започатковане НАБУ кримінальне провадження спрямоване проти службових осіб уряду, які встановили завищену ціну на газ, зловживаючи своїм службовим становищем та діючи умисно в інтересах третіх осіб.

Чи законні винагороди управлінцям «Нафтогазу»?

З 1 травня 2016 року по 31 березня 2017-го уряд встановив єдину ціну газу –  6879 грн за тисячу кубічних метрів – це майже вшестеро більше порівняно з 2013 роком. Вже згадувалося, що  тепер газ для промисловості монополіст продає майже по 15 тисяч грн, а відтак зростають і обороти «Нафтогазу» (в 2016-му – 192 млрд грн, у 2017-му – 227,5 млрд грн).

А оскільки розмір заробітної плати управлінців акціонерних компаній уряд прив’язав до цих оборотів, то виплати управлінцям «Нафтогазу» сягають захмарних висот. Чи законними були дії уряду, нині з’ясовують правоохоронці.

Інформація з річного звіту за 2017 рік