29 вересня судді Конституційного суду планують обрати нового голову. Хто фаворит влади?
19 вересня 2022 року завершилися повноваження судді Конституційного суду (КС) Олександра Касмініна. Він був останнім із суддів, яких призначав за своєю квотою президент-втікач Віктор Янукович. Перед Касмініним втратили суддівські мантії ще двоє служителів Феміди, яких було призначено 2013 року – Олександр Тупицький і Олександр Литвинов. Ці відставки відкрили двері для внутрішнього перезавантаження суду, який тлумачить Основний закон. Проміжна репетиція з пошуку нового голови відбулася ще влітку. Але вирішальний раунд виборів має відбутися вже завтра – 29 вересня.
Кожен із трійки звільнених суддів Януковича по-своєму зустрів завершення суддівської кар’єри. Ексголова Конституційного суду Тупицький – в еміграції. Разом із дружиною та дітьми він перебрався до Відня. В Україні Тупицький оголошений у міжнародний розшук, а столичний суд заочно його заарештував.
Суддя Касмінін, як повідомило джерело «Главкома» у суддівських колах, тричі подавав заяви про відставку. Головуючий суддя Конституційного суду Сергій Головатий ставив це питання на голосування, але необхідних 12 голосів не набиралося. Зрештою, у Касмініна закінчився термін повноважень. Замість нього у Конституційний суд зайшов Олександр Петришин, якого президент Зеленський призначив суддею ще 26 листопада 2021 року.
А от екссудді Олександру Литвинову, схоже, прощання з високою посадою дається найлегше. На прощання він зірвав справжнісінький джекпот – спустошив державну скарбницю на кілька мільйонів гривень. Про це «Главком» розкаже найближчим часом.
Пошук наступника
14 червня 2022 року відбулося засідання, на яке було винесено питання обрання голови Конституційного суду. Однак тоді зібрання членів суду завершилось безрезультатно. За даними джерел «Главкома», виконувач голови Сергій Головатий дотримався букви закону і протягом місяця після закінчення повноважень судді Тупицького скликав спеціальне пленарне засідання з обрання нового голови. Але ніхто нікого не висував, судді зустрілися і розійшлися.
«Наявність або відсутність голови Конституційного суду не впливає на правосуддя. Вказана посада наділена представницькими та адміністративно-організаційними функціями. У ситуації, що склалася, можна зробити висновок: судді Конституційного суду не можуть зібрати більшість голосів, щоби обрати нового керівника. Або їх і так влаштовує стан справ. Хоча, на мою думку, стати керманичем суду має шанси Сергій Головатий, який є найповажнішим за віком із 16 суддів», – наводить аргументи у розмові з «Главкомом» фахівець у сфері конституційного та міжнародного права, експерт Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк.
Інший співрозмовник «Главкома», обізнаний із внутрішньою кухнею Конституційного суду, розповів про загалом мляву роботу суду. З початку 2022 року Велика палата Конституційного суду (тобто, коли збираються всі судді) винесла одне рішення! А, наприклад, у 2020 році таких рішень було 13.
Із сенатів Конституційного суду, які розглядають конституційні скарги, нині працює лише Другий сенат, який очолює той самий суддя Головатий. Діяльність Першого паралізована з осені 2020 року, коли почалася криза у Конституційному суді. За 2021-2022 роки Перший сенат не виніс жодного рішення!
«Перший сенат очолював Олександр Тупицький. Після того, як його звільнив Зеленський указом, деякі судді пішли на принцип: допоки президент не поверне Тупицького у крісло голови суду, Перший сенат не працюватиме. Так і сталося. За два останні роки не видали жодного рішення», – зазначив співбесідник «Главкому».
Експерт Марусяк також звертає увагу на те, що судді Конституційного суду не дуже хочуть оперативно розглядати справи і ухвалювати рішення. І навів приклад. У березні 2021 року Верховна Рада звернулася до Конституційного суду для отримання висновку щодо законопроєкту про внесення змін до Конституції у контексті зміни процедури призначення директора Національного антикорупційного бюро та директора Державного бюро розслідувань. За законом суд мав місяць на розгляд. Але станом на вересень 2022 року висновку немає.
Хто такий суддя Кичун?
Тим часом, поки судді самі не могли визначитися з фаворитом, якому б довірили керувати Конституційним судом, у влади з’явився фаворит у цій гонці. В останні місяці зросла активність судді Конституційного суду Віктора Кичуна. За даними джерел «Главкома», в останні тижні він активно агітував своїх колег підтримати його кандидатуру на голову суду. Розгляд цього питання винесено на спецзасідання Конституційного суду, заплановане на 29 вересня.
Судді Кичуну – 54 роки. Народився на Хмельниччині, закінчив Вінницький технікум за спеціальністю «теплотехнічне обладнання промислових підприємств». Вищу юридичну освіту здобув у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Тривалий час працював доцентом кафедри конституційного права цього вишу, є кандидатом юридичних наук.
18 лютого 2021 року Верховна Рада призначила Віктора Кичуна суддею Конституційного суду. Його призначення лобіював на той час представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський. Кичун і Веніславський – близькі друзі, разом багато років працювали на одній кафедрі юруніверситету імені Ярослава Мудрого.
«У нас гарні дружні стосунки. Я не приховую, що рекомендував Віктора Кичуна від фракції «Слуга народу» на посаду судді Конституційного суду. Він проукраїнський і, щонайголовніше, не займатиметься питаннями, несумісними зі статусом судді Конституційного суду. Якщо Кичун стане головою суду, то для України це буде одним із найкращих варіантів очолення Конституційного суду під час війни», – коментує розклади у розмові з «Главкомом» Веніславський.
Після 24 лютого Кичун носить не тільки суддівську мантію, а й військову форму. Він представляється першим заступником командира добровольчого формування територіальної громади Києва «Мрія». Публічно роботу добровольчого формування «Мрія» висвітлює колишній керівник секретаріату Конституційного суду Ярослав Василькевич. Формування патрулює та охороняє об’єкти у Печерському районі столиці.
До складу «Мрії» входять народні депутати, офіцери запасу спецслужб, прокуратури, понад 50 суддів і працівників апаратів судів різних інстанцій. До речі, із Кичуном до лав київського добровольчого формування входять судді Конституційного суду Сас і Сліденко.
За даними «Главкома, 29 вересня скласти конкуренцію Кичуну у боротьбі за посаду може донедавна заступник голови Конституційного суду Сергій Головатий. У березні 2018 року його було обрано суддею за квотою президента. Нині він є найстаршим за віком (68 років) серед суддів-тлумачів Основного закону. Фактично у Головатого залишається два роки до припинення повноважень (закон не дозволяє займати посаду судді Конституційного суду людині, якій виповнилося, – «Главком»).
Водночас джерела «Главкома» скептично оцінюють перспективи Головатого у цій кадровій гонці. Аргументів кілька, але головний з них такий: свого часу Головатий визнав указ президента Зеленського про звільнення суддів Тупицького і Касмініна, що не схвалювалося у середовищі його колег у Конституційному суді. А ще Головатий не сприяв позитивному розгляду заяви судді Касмініна, який кілька разів просився у відставку.
Сам Головатий у коментарі «Главкому» дуже обережно і стримано зауважив щодо свого балотування. «Давайте дочекаємося 29 вересня», – порадив він.
Щоби стати головою Конституційного, претендент повинен заручитися підтримкою, щонайменше, 10 суддів. Всього їх наразі 16. Посади ще двох суддів за квотою з’їзду суддів залишаються вакантними.
Власну зацікавленість у процесі переформатування суду має й керівництво держави. І цей фактор може зіграти вирішальну роль.
Експерт Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк переконаний: Конституційний суд не бажає підпорядковуватися президенту. Тому між Конституційним судом і Офісом президента час від часу виникає протистояння.
«Просування лояльних кандидатів у судді (як це було у випадках із нардепкою від «Слуги народу» Ольгою Совгирею і Віктором Кичуном) зайвий раз підтверджує те, що Зеленський намагається впливати на Конституційний суд. Це стало помітно одразу після президентських виборів у 2019 році, коли Верховна Рада направила до Конституційного суду низку ініціатив стосовно внесення змін до Конституції. Однак Конституційний суд вперше за всю свою історію надав декілька негативних висновків, які загальмували процес змін Основного закону», – нагадав експерт.
Віталій Тараненко, «Главком»
Читайте також:
Коментарі — 0