рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Морський бій. Що може протиставити Україна російському флоту?

    • Микола Бєлєсков
    • Розсилка
    Морський бій. Що може протиставити Україна російському флоту?

    Інцидент в Азовському морі, що стався 25 листопада 2018 року, змушує проаналізувати співвідношення військово-морських сил України та Росії

    Мало хто ставить під сумнів, що на даний момент Чорноморський флот РФ володіє кількісними і якісними перевагами. Не в останню чергу тому, що під час розподілу радянського флоту російська сторона отримала 82,5% всіх плавзасобів. Також Москва швидкими темпами проводила посилення корабельного складу Чорноморського флоту із 2014 року після окупації Криму.

    Однією із формальних переваг російської сторони є наявність більшої кількості надводних кораблів із керованим ракетним озброєнням, в тому числі із протикорабельними ракетами. Мова йде про ракетний крейсер «Москва» (проект 1164), фрегат «Сметливый» (проект 61), фрегати «Ладный» і «Пытливый» (проект 1135), фрегати «Адмирал Григорович», «Адмирал Эссен», «Адмирал Макаров» (проект 11356), корвет «Вышний Волочек» (проект 21631). Окрім того Чорноморський флот має декілька типів радянських ракетних катерів. А саме «Мираж» (проект 1234), «Бора» і «Самум» (проект 1239), «Шуя», «Буря», «Набережные Челны», «Ивановец» і «Бриз» (проект 1241). Тим самим бойовий склад Чорноморського флоту РФ має 8 великих надводних кораблів і 8 ракетних катерів. 75% цих сил складають судна радянської побудови.

    Найсучаснішими є фрегати проекту 11356, які мають на борту 8 крилатих ракет Калибр-НК. Дані ракети можуть наносити як удари по суші так і по інших кораблям супротивника. Слабкою стороною цих кораблів є штатна система протиповітряної оборони «Штиль-1». На сьогодні навіть не ясно чи працює дана система на кораблях «Адмирал Григорович» та «Адмирал Эссен». Також ракети Калирб-НК є і на новому корветі «Вышний Волочек» - всього 8 одиниць. Проте відкритим є питання чи зможе цей корабель на китайських дизелях вийти в море.


    (фото: wikipedia.org)
    Ракетний крейсер «Москва»(фото: wikipedia.org)

    Флагман Чорноморського флоту РФ ракетний крейсер «Москва» перебуває сьогодні на ремонті. Даний корабель не виходив в море із 2016 року. Кораблі проекту 1164 створювалися перш за все для боротьби із авіаносними ударними з’єднаннями США, а тому мають на озброєнні протикорабельні ракети «Вулкан» (16 ракет). Сильною стороною цього корабля є потужна система ППО – С-300Ф (64 ракети), яка може забезпечувати прикриття із повітря не лише себе, але і угруповань кораблів. Проте, на сьогодні крейсер «Москва» знаходиться на ремонті, який триватиме щонайменше 8 місяців.

    Фрегат «Сметливый» є найстарішим бойовим кораблем ВМФ РФ. Даний корабель був введений до складу флоту в далекому 1969 році. Формально на цьому кораблі встановлені сучасні протикорабельні ракети Х-35 Уран (8 одиниць). Але відкритим є питання, наскільки успішно було інтегровано дану ракетну систему, яка була прийнята в РФ на озброєння ще в 2003 році, до радянського корабля. Зокрема, не можна знайти жодного відео успішного запуску протикорабельної ракети Х-35 із фрегата «Сметливый». Фрегати «Ладный» і «Пытливый» мають на озброєнні радянські універсальні ракетні комплекси «Раструб» із ракетою 85РУ (по 4 одиниці). Тому питання надійності цих ракет викликає серйозні знаки питань. В 2015 році в рамках святкування дня флоту в Севастополі фрегат «Ладный» намагався запустити ракету 85РУ. Проте запуск виявився невдалим. 


    Фрегат «Сметливый» (фото: wikipedia.org)
    Фрегат «Сметливый» (фото: wikipedia.org)



    8 ракетних катерів ЧФ РФ проектів 1234, 1239 і 1241 мають на озброєнні різні радянські протикорабельні комплекси. Катери проекту 1239 і 1241 ракети «Москит», а катери проекту 1234 ракети «Малахит».  Слід згадати, що в 2015 році на катер проекту 1234 не зміг запустити свою протикорабельну ракету на очах в Володимира Путіна. Окрім того такі кораблі також мають доволі слабкі системи протиповітряної оборони, що робить їх вразливими від загроз із повітря.

    Як наслідок - формально кількість бойових надводних кораблів Чорноморського флоту РФ є значною. Проте є питання щодо надійності ударних ракетних комплексів багатьох із них.

    Окремо слід згадати про підводні сили Чорноморського флоту РФ. Починаючи із 2015 року Москва посилила дане з’єднання кораблів 4 підводними човнами проекту 636.3. Мова йде про судна «Нижний Новгород», «Ростов-на-Дону», «Старый Оскол» та «Краснодар». Підводні човни «Великий Новгород» та «Колпино» хоча формально входять до складу сил Чорноморського флоту, проте постійно базуються біля берегів Сирії, а не в Севастополі. Підводні човни проекту 636.3 також мають на озброєнні крилаті ракети Калибр-ПЛ – по 4 одиниці.

    Проте потенціал РФ вести бойові дії в Чорному чи Азовському морях не обмежується виключно надводними і підводними кораблями.

    Окупація Криму в 2014 році дозволила Москві взяти під контроль значну частину акваторії суміжних морів і повітряного простору над ними. Вже із початку березня 2014 року на захопленому півострові з’явилися протикорабельні ракетні комплекси «Бастион» на основі надзвукової ракети «Яхонт». Дальність дії цих ракетних комплексів сягає до 600 км. Один дивізіон цих систем має до 8 ракет «Яхонт». Так само в окупованому Криму РФ розгорнула менш потужні протикорабельні комплекси «Бал» на основі вже згаданої дозвукової ракети Х-35. Дальність ураження цього комплексу залежно від модифікації складає від 120 до 260 км. Тим самим в Криму росіянами створена ешелонована система боротьби із надводними кораблями противника.

    Теж саме стосується і контролю над повітряним простором.

    Із серпня 2016 року РФ проводить розгортання систем протиповітряної оборони С-400. На сьогодні в Криму розміщено не менше 2 дивізіонів цих систем – один дивізіон складається із 8-12 пускових установок, які мають по 4 ракети. Окрім того в РФ закінчені роботи над новою ракетою для системи С-400 – 40Н6, яка має дальність ураження 400 км. Тим самим росіяни мають можливість контролювати повітряним простір над значною частиною Чорного моря, дозволяючи своїй винищувальній і армійській авіації вільно діяти і підтримувати надводні кораблі в разі потреби.

    Власне, в рамках інциденту 25 листопада 2018 року в Керченській протоці можна було побачити, як РФ швидко готова задіяти гелікоптери Ка-52 і штурмовики Су-25. Загалом же в Криму базується 27 змішана авіаційна дивізія 4 армії ВПС і ППО Південного воєнного округу РФ. Тим самим в випадку потреби є можливість залучити для підтримки надводних сил всю 4 армію ВПС і ППО, безпеку якої будуть гарантувати комплекси С-400 над значною частиною Чорного моря.

    Тому, як бачимо, потенціал надводних і підводних сил Чорноморського флоту РФ на випадок великих бойових дій значно підсилюється протикорабельними і протиповітряними комплексами разом із авіацією в Криму.

    Слід визнати, що Військово-морські сили України значно кількісно і якісно поступають Чорноморському флоту РФ. Головним недоліком наших надводних сил є відсутність керованого протикорабельного ракетного озброєння. Протиповітряна оборона українських кораблів також є слабкою – мова йде лише про використання переносних зенітно-ракетних комплексів. Це робить українські судна вразливими у відкритому морі проти авіації супротивника, яка може діяти під прикриттям своїх систем ППО.

    Значним ударом по нашому флоту стала також і окупація РФ Криму.

    В 2014 році ВМСУ втратили 3 протичовнові корвети, 2 морських тральщики і 1 велике десантне судно. Також було втрачено майже до десятка допоміжних суден різних типів. На сьогодні надводний бойовий склад українського флоту це фрегат «Гетьман Сагайдачний», корвет «Вінниця», десантне судно «Юрій Олефіренко», ракетний катер «Прилуки» (наявність ракет «Терміт» під питанням), 3 артилерійських катери, 1 протидиверсійний катер, 4 артилерійські катери «Гюрза-М».


    Фрегат «Гетьман Сагайдачний» (фото: br.sputniknews.com)
    Фрегат «Гетьман Сагайдачний» (фото: br.sputniknews.com)

    Нещодавно до Одеси також прийшли 2 десантно-штурмові катери класу «Кентавр» які, однак іще проходять випробування. Окрім того в складі ВМСУ є 10 окрема бригада морської авіації, головним завданням якої є боротьба із ворожими субмаринами і пошуково-рятувальні роботи. 

    Проте такий дисбаланс сил далеко не означає здатність РФ реалізувати такі завдання як морська блокада. Для цього росіянам постійно потрібно буде тримати в морі значне з’єднання кораблів. Це може виявитися викликом для Москви, навіть якщо до бойових сил Чорноморського флоту доєднають і катери ФСБ.

    Як вже згадувалося, значну частину сил Чорноморського флоту складають радянські кораблі, надійність головного озброєння яких, як і здатність довго бути в морі, під питанням. По суті, в Чорному морі, як показує військове будівництво РФ в Криму, росіяни здійснюють не скільки стратегію на здобуття контролю над морем (command of sea), як створення максимально можливих перешкод для інших у його використанні (anti-access/area-denial). Окрім того, не можна виключати, що спроба РФ запровадити відкриту морську блокаду щодо України може спровокувати НАТО втрутитися через те, що безпека таких членів Альянсу як Румунія і Болгарія буде поставлена під питання.

    Незважаючи на таку ситуацію, пріоритетом для України має стати швидке нарощення військового потенціалу на морі. Для цього необхідним є завершення роботи над крилатою ракетою «Нептун», яка має стати основою протикорабельного комплексу в різних варіаціях.

    До кінця 2018 року має пройти іще одне випробування ракети «Нептун», щоб на кінець весни наступного року вийти на державні випробування. Також критично важливим є закладка першого українського ракетного катера типу «Лань/Веспа». Вже декілька разів початок закладки відкладався – на сьогодні говорять про початок робіт наприкінці 2018 року.


    Артилерійський катер «Гюрза-М» (фото: wikipedia.org)
    Артилерійський катер «Гюрза-М» (фото: wikipedia.org)

    Окрім того уряд України мав би прийняти принципове рішення про завершення робіт над корветом «Володимир Великий» в полегшеній версії без протикорабельного і протиповітряного озброєння у формі прибережного патрульного корабля. Це дозволить отримати судно із гарними мореходними характеристиками для підтримання постійної присутності на морі. На це, до речі, будуть спрямовані перш за все і 2 отриманих від США патрульних катери класу Island.

    Не зайвим було б і запозичення досвіду Великої Британії в створенні реєстру цивільних кораблів, які можуть бути реквізованими для військових потреб. Зрозуміло, що мова не йде про перетворення їх на повноцінні бойові одиниці. Проте озброєння цивільних суден із гарними мореходними характеристиками важкими кулеметами і ручними протитанковими гранатометами дозволить брати кількістю. Так, як це роблять для прикладу іранські сили в Перській затоці, яким приходиться мати справу із потужнішим американським флотом. Для цього ВМСУ повинні будуть мати достатню кількість тренованих команд.

    Як наслідок, маємо на морі ситуацію далеку від однозначно програшної, як нас намагаються переконати. На папері російських Чорноморський флот  виглядає краще як кількісно, так і якісно, в порівнянні з українськими військово-морськими силами. Проте левову частку бойових надводних сил РФ складають радянські кораблі із ракетним озброєнням сумнівної якості.

    Ефективна морська блокада України може виявитися непідйомним завданням для цих сил. Однак Києву не варто впадати в велику ейфорію на цьому фоні. На сьогодні критичним є виконання завдань за декількома перспективними проектами відповідно до графіка, а також спроможність мислити і діяти нестандартно.

    Микола Бєлєсков, заступник директора Інституту світової політики, для «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ