Фракції ОПЗЖ давно немає, але її представники досі обіймають керівні посади у комітетах Ради
Повномасштабна війна триває майже рік. А у Верховній Раді досі мають повноваження і займають керівні посади нардепи від уже забороненої ОПЗЖ. Вони впливають на те, за якими правилами житиме Україна, вирішують, якими будуть особливості військової служби в ЗСУ.
Деякі з депутатів добровільно склали мандат і втекли з України, хтось увійшов у так званий «батальйон Монако», а деякі були позбавлені громадянства або отримали підозру в державній зраді. Але більшість депутатів від забороненої ОПЗЖ продовжують брати участь у голосуваннях, і не так давно очільниця партії «Слуга народу» Олена Шуляк охарактеризувала рівень співпраці з ними як «констурктивний».
Для прикладу, без участі ОПЗЖ не була б прийнята скандальна містобудівна «реформа», адже для її прийняття ледь назбирали 228 голосів із 226 необхідних. По суті, вирішальними були голоси фігурантів Реєстру державних зрадників Нестора Шуфрича, Олександра Качного, Анатолія Бурміча та їхніх колег.
4 січня Рух «Чесно» оприлюднив новину про збір підписів під зверненням до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука. У цьому зверненні до спікера йдеться про необхідність розглянути законодавчі ініціативи, які стосуються повноважень депутатів проросійських партій на місцевому рівні та у парламенті.
Через значний розголос цієї публікації низка народних депутатів подали нові ініціативи, а частина згадали про ті, що очікують на розгляд іще з літа.
Запит суспільства на позбавлення мандатів депутатів із проросійських партій дуже високий. Результати соцопитування, яке провели на замовлення «Чесно», свідчать, що лише 3% громадян вважають за доцільне дати депутатам таких партій добути до кінця каденції.
Саме тому Рух «Чесно» для «Главкома» проаналізував, які пропозиції подали законотворці, щоб усунути представників проросійських партій з політичної системи.
Ще з літа у парламенті розглядаються чотири законопроєкти, які стосуються місцевих депутатів із заборонених партій. Кабмін пропонує їх позбавляти мандатів. Три інші законопроєкти пропонують без втрати мандата розпустити фракції таких партій, якщо вже були чи можуть бути рішення судів про їхню заборону.
По суті, те саме зробили представники ОПЗЖ в парламенті, які після заборони партії утворили дві депутатські групи: «Платформа за життя та мир» (ПЗЖМ, група впливу Фірташа – Льовочкіна) та «Відновлення України» (група впливу Столара – Абрамовича). Авторами двох таких проєктів якраз і є нардепи, які балотувалися від ОПЗЖ.
Проєкт Кабміну № 7476, до якого у Головного науково-експертного управління парламенту найменше зауважень, пропонує позбавляти мандатів таких місцевих депутатів і утворювати в таких громадах військові або військово-цивільні адміністрації. Робити це уряд пропонує, якщо більше половини депутатів від загального складу ради втратили мандати через заборону їхньої партії.
Цей законопроєкт в кінці листопада Комітет рекомендував прийняти за основу, а альтернативні проєкти відхилити. Проте до сесійної зали ініціатива поки так і не потрапила.
Щоб активізувати процес, нардепи збирають підписи під вимогою внести до порядку денного низку законопроєктів, які стосуються майбутнього депутатів із проросійських партій. Знаково, що більшість членів профільного комітету вже поставили свої підписи, і загалом їх уже понад 130.
У цьому ж зверненні депутати просять винести на розгляд іще одну законодавчу ініціативу. Стосується вона народних депутатів України. Нардеп Олексій Гончаренко (ЄС) ще влітку подав постанову «Про дострокове припинення депутатських повноважень деяких народних депутатів України», але в комітеті її належним чином не розглядали і не доопрацювали.
Після того як кілька місяців цю ініціативу ігнорували, Гончаренко зареєстрував петицію до Володимира Зеленського, яка дуже швидко набрала понад 30 000 голосів. Зеленський делегував це питання Стефанчуку, і зрештою Гончаренко отримав фінальну відповідь, що виконати вимогу, зазначену в петиції, не зможуть через її неконституційність. Відповідно, депутати колишньої ОПЗЖ залишаються з мандатами, повноваженнями і посадами.
Постає ключове питання, що робити з народними депутатами, які були обрані від ОПЗЖ. На розгляді парламенту перебуває декілька ініціатив щодо обмеження повноважень нардепів, обраних від забороненої ОПЗЖ. Нардепи твердять, що позбавити колег із проросійської партії мандатів складно, бо під час воєнного стану заборонено змінювати Конституцію України.
Рух «Чесно» вже аналізував, які наразі є законні підстави для дострокового припинення повноважень депутата Верховної Ради. Перелік таких способів дійсно обмежений Конституцією, але це не значить, що напрацювати дієві політики щодо позбавлення повноважень і мандатів нардепів, обраних від ОПЗЖ, нереально.
Після резонансної публікації про збір підписів під зверненням до Стефанчука депутати різних політичних сил наввипередки розпочали просувати свої законодавчі ініціативи щодо позбавлення мандатів депутатів проросійських партій.
Для фракції «Слуги народу» поле для успішної комунікації дуже швидко підготував президент Володимир Зеленський. Він позбавив громадянства одразу чотирьох нардепів-держзрадників: Віктора Медведчука, Тараса Козака, Андрія Деркача, Рената Кузьміна. Всі вони фігуранти Реєстру держзрадників.
А це дало підстави голові фракції «Слуги народу» Давиду Арахамії, який не підписав вищезазначене звернення до Стефанчука, сказати, що на найближчому засіданні цих нардепів у парламенті позбавлять мандатів.
Аналогічно можна було б давно з’ясувати, які депутати виїхали з країни, більше тут не проживають і не виконують представницьку функцію. Рух «Чесно» ще навесні написав запит до прикордонної служби. Але такі відомості там не дають, посилаючись на конфіденційність.
Для парламенту не проблема дістати інформацію про те, хто входить у так званий «батальйон Монако», який давно виїхав з України, але за майже рік війни це не увійшло до списку пріоритетів.
Щодо депутатів ОПЗЖ, які залишилися в раді з початку повномасштабної війни, теж можна було напрацювати окремі політики. Для початку позбавити посад у комітетах та інших органах парламенту. Але звернення «Чесно», інших громадських організацій та ЗМІ парламентарі всіх фракцій проігнорували. Після резонансної публікації ситуація змінилася. І про те, що нардепи з ОПЗЖ займають керівні посади в комітетах, раптово згадали. Фракції ОПЗЖ давно немає, але квотний принцип її представництва у комітетах збережений на 100%.
За чинною на сьогодні постановою парламенту у голів комітетів, їхніх заступників і секретарів посадовий оклад вищий. Надбавки до окладу мають також керівники депутатських фракцій (груп). Позбавити посад представників забороненої ОПЗЖ набагато легше, ніж забрати у них мандати. Проте майже рік усі вони залишаються з посадами та надбавками за кошти платників податків. А що найгірше, статус народного депутата надає їм право і далі впливати на життя українців.
Нардеп Володимир В’ятрович (ЄС) повідомив, що реєструє постанову разом із колегами з парламенту, аби Шуфрич та інші обрані від забороненої ОПЗЖ партії втратили керівні посади в комітеті. Таку ініціативу можна було подати в будь-який день протягом року, але вона з’явилася саме зараз.
Деякі нардепи після резонансу не просто згадали про свої давні законодавчі ініціативи, а й зрозуміли, що вони мають бути не лише зареєстровані, а й пройти підкомітет і комітет, щоб потрапити у сесійну залу. Так, про спільний з Тарасом Батенком («За майбутнє») законопроєкт згадав Ігор Фріс.
Ініціатива № 7424 була зареєстрована ще влітку 2022 року. І от з нового року законотворці заговорили про проходження підкомітету. Вони пропонують внести зміни до Регламенту Верховної Ради та позбавити нардепів від заборонених партій права брати участь у пленарних засіданнях та роботі інших органів парламенту, а також передбачити процедуру застосування вказаного виду політичної відповідальності.
Батенко в січні повідомляв, що автори проєкту звернулись до спікера Руслана Стефанчука з проханням внести на розгляд парламенту цей законопроєкт на найближче пленарне засідання, адже суспільна напруга щодо цього питання зростає щодня і суспільство очікує на очищення сесійної зали від «русского міра». Проте наразі проєкт, за словами Фріса, піде на розгляд комітету.
Ще одну ініціативу щодо позбавлення повноважень нардепів від ОПЗЖ подали у вересні депутати «Європейської солідарності». Проєкт № 8089 передбачає, що заборона партії є підставою для втрати майже всіх повноважень обраних від неї народних депутатів України та дострокового припинення повноважень депутатів місцевих рад. Текст проєкту опрацьовується в комітеті від початку жовтня. Поки жодних висновків щодо проєкту на сайті Ради не опубліковано.
Крім вищезгаданих законопроєктів, у парламенті зареєстровані й інші. Так, 10 січня був внесений на розгляд проєкт № 8345, першим автором якого значиться Олександр Бакумов («Слуга народу»). Проте ознайомитись із його змістом та проаналізувати норми наразі нереально, адже текст ще не опублікований.
Позбавити повноважень нардепа – лише перший крок. Адже значна частина політиків від проросійських партій встигли наговорити і напрацювати достатньо, аби кваліфікувати це як державну зраду. Низка нардепів уже фігуранти Реєстру держзрадників «Чесно».
Українське суспільство вже дало однозначну відповідь щодо того, яким бачить майбутнє таких політиків. Більшість громадян України виступають за дострокове позбавлення повноважень політиків від проросійських партій і за обов’язкову перевірку діяльності таких депутатів правоохоронними органами.
Про це свідчать результати соціологічного опитування, що проводилося Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення «Чесно» у грудні 2022 року.
Будь-які рішення щодо проросійських політиків та державних зрадників мають бути комплексними. Важливо напрацювати сильну законодавчу базу та довести судову реформу до логічного завершення, щоб політики, які порушили закон, були притягнуті до відповідальності за колабораціонізм і держзраду.
Усі наявні сьогодні законопроєкти потребують доопрацювання, проте найважливіше – розпочати цей процес як можна швидше. Кожен день проросійських політиків з депутатськими повноваженнями може нести загрози обороноздатності України.
Збройні сили України виконують поставлені перед ними задачі, свої задачі має виконувати і законотворчий орган. Пріоритетне завдання до річниці повномасштабної війни очистити парламент і місцеві ради від представників проросійських партій, на яких спирається ворог.
Вікторія Олійник, рух «Чесно»
Коментарі — 0