Партії і гроші. Політичні проекти Порошенка і Яценюка отримають з бюджету по 100 мільйонів

Комітет виборців України провів дослідження стану політичних партій напередодні старту державного фінансування. Для оцінки готовності політичних партій до отримання коштів із державного бюджету України було використано кількісні та якісні показники.

Україна є одним з європейських та світових лідерів за кількістю зареєстрованих політичних партій. Станом на 26 вересня в Україні зареєстровано 344 діючі політичні партії. Це в кілька разів перевищує показники в інших державах Східної Європи. Для порівняння: у державах, де процес партійного будівництва активно розпочався після розпаду СРСР, зареєстровано значно менше політичних партій:

• у Польщі – 84;
• у Словаччині – 56;
• у Румунії – 124;
• у Російській Федерації – 77;
• у Молдові – 45;
• у Латвії – 73;
• у Литві – 38.

Кількість політичних партій за країнами

Майже половина всіх українських політичних партій з’явилася за останні три роки. Так, за 9 місяців 2016 року було зареєстровано 41 нову партію; у 2015 році – 79; у 2014 році – 37. Загалом 2015 рік став рекордним для України за кількістю зареєстрованих політичних партій. До цього найбільше партій було зареєстровано у 2005 році – 24.

Динаміка зростання кількості партій (1999–2016 рр.)

Серед офіційно зареєстрованих партій існує близько десяти, які мають співзвучні назви із більш відомими політичними силами. До прикладу, «Самопоміч» та Об’єднання «Самопоміч», «Відродження», Всеукраїнське об’єднання «Відродження» та «Відродження України», Партія рішучих змін та Партія рішучих громадян, Опозиційний блок, «Опозиційна сила» та «Опозиційний союз».

Попри те, що чинне законодавство не передбачає можливість створення виборчих блоків, 12 партій використовують слово «блок» у своїй назві. Серед прикладів: Блок Петра Порошенка «Солідарність», Опозиційний блок, Селянський блок «Аграрна Україна», Народний блок, Блок лівих сил України, Український народний блок, Блок місцевих громад.

Також непоодинокими є випадки реєстрації так званих іменних партій. Зокрема, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна», Блок Геннадія Чекіти «За справедливість», «Народні ініціативи Олександра Фельдмана», Блок Володимира Миколаєнка, Радикальна партія Олега Ляшка.

Однією із загрозливих тенденцій є поява так званих регіональних партій. До прикладу, Одеська партія, Одеська морська партія Сергія Ківалова, Всеукраїнське об’єднання «Черкащани», партія «Херсонці», «Вінницька європейська стратегія», Українська галицька партія, «Ми-Кияни». Їхня діяльність обмежується кількома областями України, а інколи навіть окремими містами, де вони висувають своїх кандидатів. Регіональні партії, як правило, акцентують на своїй територіальній приналежності у власній назві.

В останні роки також активно почали з’являтися партії національних меншин України. Зокрема, Грузинська партія України, Циганська партія України, «КМКС» Партія угорців України, Демократична партія угорців України, Партія поляків України. При цьому, відповідно до чинного законодавства, політичні партії створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом.

Однією із причин появи великої кількості політичних партій є спрощений механізм їхньої реєстрації. Збір підписів виборців на підтримку створення партії створює можливості для численних фальсифікацій та часто не виражає реальної підтримки громадянами тієї чи іншої політичної сили. При реєстрації нерідко використовуються фіктивні списки виборців, у яких одні й ті самі особи регулярно підтримують створення різних політичних партій. Замість збору підписів більш доцільно використовувати умову щодо наявності у партії осередків або ж певної кількості членів.

Серед причин зростання кількості партій в Україні варто виділити перетворення реєстрації на різновид бізнесу. Це, зокрема, передбачає торгівлю пакетами реєстраційних документів партій та місцями у виборчих комісіях.

Лідерами за кількістю зареєстрованих осередків є:

• Соціалістична партія України – 31 348;
• Партія регіонів – 30 321;
• Народна партія – 22 118;
• «Єдиний центр» – 18 63;
• ВО «Батьківщина» – 17 296.

До десятки партій із найбільшою кількістю осередків також входять:

• Республіканська партія України – 14 098;
• Українська народна партія – 13 718;
• Соціал-демократична партія України (об’єднана) – 13 515;
• «Наша Україна» – 13 177;
• Комуністична партія України – 7450.

Із десяти партій із найбільшою кількістю осередків лише дві (ВО «Батьківщина» та Комуністична партія України) взяли участь у останніх парламентських виборах 2012-го та 2014 років.

Партії з найбільшою кількістю осередків

З-поміж парламентських партій найбільше осередків у:

• ВО «Батьківщина» – 17 296 (5-те місце із 314 партій);
• Блоку Петра Порошенка «Солідарність» – 1 712 осередків (25-те місце);
• Радикальної партії Олега Ляшка – 736 осередків (50-те місце);
• Опозиційного блоку – 654 (59-те місце);
• «Народного фронту» – 631 (61-ше місце).

Найменше зареєстрованих осередків у «Об’єднання «Самопоміч» – 195 (121-ше місце).

З-поміж партій, що набрали на парламентських виборах 2014 року більше 2% голосів, а тому також могли б претендувати на державне фінансування, найбільше осередків у:

• Комуністичної партії України – 7450 (10-те місце);
• ВО «Свобода» – 749 (49-те місце);
• «Громадянської позиції» – 429 (85-те місце);
• «Сильної України» – 244 (112-те місце);
• Всеукраїнського аграрного об’єднання «Заступ» – 16 (258-ме місце).

Кількість осередків партій, що могли б претендувати на держфінансування*

У 2015 році найбільше осередків зареєстрували:

• Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 1687;
• Аграрна партія України – 956;
• «Наш край» – 783;
• Опозиційний блок – 631;
• «Народний фронт» – 617;
• Українське об’єднання патріотів – УКРОП – 589;
• Радикальна партія Олега Ляшка – 570;
• «Сила людей» – 552;
• «Воля» – 501;
• «Соціалісти» – 411.

Із десяти партій, що зареєстрували у 2015 році найбільше осередків, чотири – парламентські. 

Партії, що зареєстрували у 2015 році найбільшу кількість осередків

Парламентські партії, за винятком ВО «Батьківщина», перебувають у процесі активного формування своїх регіональних структур. У 2015 році парламентські партії зареєстрували в середньому 2/3 від кількості усіх своїх осередків. А саме:

• у Блоку Петра Порошенка «Солідарність» – 1712 осередків, 1687 (98,53%) із яких було зареєстровано у 2015 році;
• у «Народного фронту» цей показник становив 97,78%;
• у Опозиційного блоку – 96,48%;
• у Об'єднання «Самопоміч» – 86,66%;
• у Радикальної партії Олега Ляшка – 77,44%;
• найменший відсоток нових осередків у ВО «Батьківщина» – 0,2%;

Кількість осередків, зареєстрованих парламентськими партіями у 2015 році

З огляду на кількість зареєстрованих осередків та суму коштів в рамках державного фінансування, на яку претендує партія, найбільше коштів мали б отримати місцеві організації:

• «Самопомочі» – 38 012 грн на місяць;
• «Народного фронту» 13 278 грн на місяць;
• Опозиційного блоку – 5458 грн на місяць;
• Блоку Петра Порошенка «Солідарність» – 4823 грн на місяць;
• Радикальної партії Олега Ляшка – 3828 грн на місяць;
• «Батьківщини» – 124 грн на місяць.

Держфінансування та осередки найпопулярніших партій

За результатами опитування представників обласних організацій політичних партій було встановлено, що третина осередків є залежними від жорсткого централізованого фінансування. Ще третина – від коштів приватних спонсорів. Робота офісу осередку, як правило, оплачується або з центрального апарату партії (цей варіант обрали 20% опитаних), або ж приватними спонсорами (20%). Непоодинокими є випадки, коли офіси партій розміщуються на підприємствах, власниками яких є партійні лідери або місцеві донори партій.

Партії переважно не використовують механізми збору членських внесків для своєї діяльності. У 37% осередків така практика відсутня. Якщо ж членські внески збираються, то їх сума, як правило, становить від 11 до 50 грн щомісяця. 

Більшу частину коштів осередки спрямовують на утримання офісу (цей варіант обрали 76% опитаних), організацію масових заходів (46%) та розв'язання конкретних проблем виборців (41%).  

У діяльності осередків, імовірно, зберігається значний відсоток тіньових витрат на їхню роботу. Так, 33% респондентів зазначили, що працівники офісу не отримують заробітної плати.

Повний звіт по партіях України

(Натисніть зображення нижче )