рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Переозброєння «на папері». Сусіди стрімко модернізуються, Україна жде кращих часів

    • Дмитро Бадрак
    • Розсилка
    <p dir="ltr">З початком пандемії замовлення військової техніки і озброєння в Україні завмерло</p> - Переозброєння «на папері». Сусіди стрімко модернізуються, Україна жде кращих часів

    З початком пандемії замовлення військової техніки і озброєння в Україні завмерло

    Загальні світові військові витрати у минулому році зросли на 3,6%

    Військові витрати, які окремі країни світу здійснювали минулого року,  побили всі рекорди. За даними SIPRI (Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру), вони досягли цифри у $1,92 трлн. 62% світових з цієї суми припадає на п’ять країн – США, Китай, Індія, Росія та Саудівська Аравія. 

    У порівнянні з 2018 роком, загальні світові військові витрати зросли на 3,6%, і це найбільший річний приріст витрат з 2010 року. Сусідня ж Російська Федерація взагалі продовжує нарощувати власні озброєння вже протягом двох десятиліть. За даними SIPRI, витрати Москви у 2019-му досягли позначки у  $65,1 млрд, що на 4,5% більше, ніж в 2018 році. 


    Топ-10 держав за витратами на військові потреби (за даними SIPRI в 2019 році)
    Топ-10 держав за витратами на військові потреби (за даними SIPRI в 2019 році)

    Але про переозброєння замислились не тільки наддержави. Поки Україна модернізує і ремонтує радянську техніку,  з мінімальною закупівлею нових озброєнь, її найближчі сусіди стрімко розвивають сучасні напрямки. Так, наприклад, ще на початку 2019 року білоруський ВПК за дорученням президента Лукашенка особливу увагу приділяв розвитку стрілецької зброї, безпілотної авіації і безпілотних наземних систем, а також ракетобудуванню. Деякі оборонні новинки були продемонстровані на виставках озброєнь, а ЗМІ акцентували увагу на нових розробках. Зокрема, на роботизованому комплексі «Берсерк», який озброєний двома чотириствольними кулеметами калібру 7,62 мм і скорострільністю до 12 тис. пострілів за хвилину. Новинка, за твердженням розробників, здатна збивати безпілотники потенційного противника. 


    Лукашенко замислився про сучасне переозброєння війська
    Лукашенко замислився про сучасне переозброєння війська

    Збройні сили Білорусі також роблять акценти на модернізації засобів ППО. Зокрема, серед новинок – зенітно-ракетні комплекси (ЗРК) середньої дальності «Бук-МБ3К», який за своїми розвідувальним, вогневим і маневреним можливостям не поступається сучасним аналогічним зразкам. Все це робиться попри «теплі» відносини з Росією.  


    000022_1Білоруський роботизований комплекс «Берсерк» для боротьби з безпілотниками 552563691_339970_big
    Білоруський роботизований комплекс «Берсерк» для боротьби з безпілотниками

    Туреччина також не стоїть на місці. Президент Ердоган взяв курс на стрімке переозброєння, враховуючи загострення конфліктів біля її кордонів. Тому не дивно, що Анкара створює сучасні безпілотні авіаційні комплекси та закуповує сучасне озброєння. Крім того, Туреччина вже на початку цього року офіційно прийняла на озброєння безпілотник Songar. Оснащення дронів стрілецькою зброєю розглядається як можливість знизити втрати у міських боях. У свою чергу, турецька компанія Asisguard вважає, що безпілотник з кулеметом ідеально підходить для боротьби із засідками на дорогах. 


    Президент Туреччини Ердоган спрямовує військові витрати на сучасне озброєння
    Президент Туреччини Ердоган спрямовує військові витрати на сучасне озброєння

    Російська Федерація вже мала нагоду відслідкувати «безпілотний тріумф» турків в Сирії. Саме тому Росія прискорює роботу у сфері виробництва власних ударних безпілотників. За інформацією російських посадовців, з великих апаратів армія РФ оснащується нині ізраїльськими Searcher Mk II, які перетворилися в російську версію повітряного розвідника «Форпост». Однак, надзвичайно активно йдуть випробування ще трьох важких безпілотників: «Альтиус-У», «Орион» та новітнього реактивного дрону С-70 «Охотник».


    Сучасне озброєння РФ. Дрон «Орион»
    Сучасне озброєння РФ. Дрон «Орион»

    Ще одна країна нашого регіону – Болгарія – у 2019 році збільшила військові витрати на 127%, здійснюючи закупку бойових літаків. Таким чином, Софія замінила радянсько-російські винищувачі МіГ-29 на сучасніші американські F-16. 

    На 17% більше, ніж в позаминулому році, витратила на закупівлю озброєнь і Румунія. 

    За даними стокгольмського інституту, Польща, на яку в 2019 році припадало 38% від загальної кількості військових витрат країн Центральної Європи, за останнє десятиліття збільшила ці витрати на 51%. 

    Чим хизуватися Україні?

    У 2019 році Україна також збільшила свої витрати на військові потреби – на 9,3%, а сама сума закупівель склала $5,2 млрд. На переконання багатьох військових експертів, саме минулий рік мав стати проривним в Україні в плані початку стрімкого переозброєння війська. За словами директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця, серед основних досягнень України в переозброєнні війська можна відзначити закупівлю таких систем як самохідні міномети «Барс», комплекс управління артилерією «Оболонь-А». Також армія отримала значну кількість ракет до реактивної системи залпового вогню «Вільха» і «Вільха-Р», понад 6000 керованих протитанкових засобів (мова про протитанкові ракетні комплекси «Стугна» та протитанкові керовані ракети «Комбат»). До цього можна додати дивізіон «Барс-8» - це мобільна мінометна система. 


    Україна піднялася на 6 сходинок у списку країн світу та попала в топ-40 за витратами на оборонку в порівнянні з 2018 роком
    Україна піднялася на 6 сходинок у списку країн світу та попала в топ-40 за витратами на оборонку в порівнянні з 2018 роком

    Але фахівці стверджують, що для адекватної відповіді на прояви російської агресії, які спостерігаються щодня, цього замало. І це попри очевидні «мінуси» російського озброєння, яке, в тому числі, поставляється на Донбас. 

    Так, турки рознесли в друзки новітній російський зенітний комплекс «Панцир». А взагалі, загальна кількість знищеної сирійської і російської техніки після масованої атаки новітніх дронів вражає: п’ять вертольотів, 23 танки, 23 гаубиці і «Гради». Найцікавіше те, що Туреччина ще рік тому зробила поставку таких дронів в Україну, а в березні минулого року вони пройшли випробування. Щоправда, після цього вони майже рік покривалися пилом в ангарах і лише у березні 2020-го стали на озброєння. Тому виникає велике питання щодо раціональності використання наявних ресурсів. Хоча такі дрони та інша сучасна техніка могли б суттєво вплинути на хід війни на Донбасі. 


    Турецький ударний безпілотник, що прийшов рятувати Україну
    Турецький ударний безпілотник, що прийшов рятувати Україну

    Однак, підсумок роботи оборонної сфери у 2020 року може здивувати ще більше. Звичайно, пандемія коронавірусу зробила своє діло, але навіть після прийняття державного оборонного замовлення українські підприємства так і не почали свою роботу – Державна казначейська служба заблокувала виплати на виготовлення озброєння в межах Держоборонзамовлення-2020. Затримку фінансування керівники оборонних заводів вважають найгіршим сценарієм з усіх можливих. Оскільки майже половину року підприємства не працювали, і вже стає зрозуміло, що встигнути виконати річний план майже нереально, оскільки здавати техніку замовнику потрібно вже у листопаді. 

    До речі, варто звернути увагу на те, що за зрив держоборонзамовлення буде відповідати не Державна казначейська служба, а, власне, директори оборонних підприємств, які досі не отримали кошти на реалізацію оборонного замовлення на поточний рік. Наразі лише деякі підприємства почали виконувати замовлення попри карантин. І за власні кошти. Це при тому, що цього року держава виділила на оборонку рекордну суму грошей – 30 млрд. грн. 

    Але відсутність єдиного бачення військово-промислової політики та розвитку самого оборонно-промислового комплексу хоча б на 5 років, призводить до хаотизації рішень. Але як може бути інакше, якщо на посади призначаються люди, які знають, що приходять на рік-два? Цікаво, що, на думку голови фракції «Голос» та члена Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергія Рахманіна, держоборонзамовлення-2020 могло бути сформованим до кінця 2019 року – адже бюджет-2020 було ухвалено ще у середині листопада.   

    Шансом на спасіння української оборонки здавався президентський указ №59/20, який з’явився наприкінці лютого. На думку екс-гендиректора «Укроборонпрому» Павла Букіна, його основним пунктом є створення центрального органу виконавчої влади, який буде відповідати за оборонну промисловість України та за формування оборонно-промислової та військово-технічної промисловості. Однак уже зрозуміло, що поки не завершиться історія з коронавірусом, державний менеджмент навряд чи візьметься за реалізацію доленосного указу. 


    Зеленський указ №59/20 підписав, але коронавірус завадив релізації…
    Зеленський указ №59/20 підписав, але коронавірус завадив релізації…

    Висновок: гроші є, але нема…

    Отже, впродовж останніх двох років державою було виділено значні суми коштів на оборонне будівництво та, зокрема, на переозброєння. Це підтверджено й SIPRI, але адекватного переозброєння реалізовано не було. 

    У 2019 році після зміни влади Міноборони не змогло вчасно розібратися із держоборонзамовленням і затягнуло його формування аж до кінця лютого 2020-го. 

    З початком всесвітньої пандемії замовлення військової техніки і озброєння так і залишились на папері. Однак для армії важлива не стільки цифри виділених коштів, скільки побудова системи переозброєння, яка була б адекватна викликам і часу. 

    Дмитро Бадрак, для «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ