На порозі війни. До чого призведе новий виток ескалації в Сирії?

Увечері в четвер, 27 лютого, війська сирійського президента Башара Асада завдали удару по турецькому конвою в провінції Ідліб. У результаті загинули щонайменше 33 військовослужбовці. Обстріл став одним із найбільших загострень із моменту, як Туреччина почала операцію «Джерело миру». Метою операції було створення буферної зони на турецько-сирійському кордоні, де Анкара планувала розмістити до 2 млн сирійських біженців, що свого часу рятувалися від військових дій на турецькій території.

Цей інцидент наблизив прямий конфлікт Туреччини та Росії у цьому регіоні. Не секрет, що Туреччина підтримує сирійських повстанців у Ідлібі, а за військами Асада стоїть Росія, яка прикривається проханням про допомогу від офіційної сирійської влади, отриманим у 2015 році, та своїм прагненням боротьби з тероризмом та відновленням територіальної цілісності Сирії. При цьому Москва та Анкара допомагають своїм «підопічним» постачанням зброї, військової техніки та боєприпасів, радниками та, власне, військовими контингентами. Але поки що Росія та Туреччина робили все, аби не бути втягнутими в безпосередній конфлікт, воюючи руками своїх «проксі».

Ситуація в регіоні станом на вечір 27 лютого

Підписані раніше президентами Росії Володимиром Путіним та президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом Сочинські домовленості передбачали, що в Ідлібі буде створена зона деескалації, та появу зони припиненню вогню по периметру території, непідконтрольної сирійському уряду. Проте сторони звинуватили одна одну в недотриманні домовленостей. У січні – лютому сирійська армія захопила майже половину зони деескалації, після чого з боку Ердогана й пролунали грізні заяви про військову операцію. На початку лютого Ердоган висунув Дамаску ультиматум: аби сирійські сили до кінця місяця відступили за спостережні пункти турецьких збройних сил в Ідлібській зоні деескалації. Зі свого боку, Москва вважає, що саме Анкара не виконує Сочинські домовленості, бо сама має зробити перші кроки щодо деескалації – забезпечити розведення військ, вивезти важку техніку тощо.

Нещодавні намагання Путіна та Ердогана вирішити суперечності принципово ні до чого не привели – діалог провалився, і турецька військова операція проти асадівсько-путінських військ стала невідворотною. Вона почалася близько тижня тому. Хоча сторони й домовились бути в постійному контакті, ризик прямого зіткнення турецьких і російських військ із усіма можливими наслідками суттєво зріс. І сьогодні весь світ зміг у цьому переконатися.

Реакція Туреччини

На екстреній нараді з питань безпеки щодо реакції на загибель турецьких військовослужбовців обговорювалося рішення запровадження в Туреччині військового стану (хоча формально бойові дії відбуваються за кордонами країни). У країні вже заблоковані популярні соцмережі. За даними місцевих ЗМІ, турецький лідер вирішив відкрити кордон із Євросоюзом для мільйонів сирійських біженців, вочевидь, розраховуючи, аби той зайняв чіткішу позицію в конфлікті. Також ЗМІ повідомляють, що як крайній захід Туреччина розглядає варіант перекриття протоки Босфор, що поставить російське угрупування в Сирії у ще більш складне становище.

У відповідь на знищення свого конвою турецька армія завдала ударів по військах Асада і відзвітувала, що за останні два тижні знищила щонайменше 130 одиниць сирійської військової техніки, крім цього, нейтралізовано 1,7 тис. військових. Як член НАТО Туреччина скликає екстрене засідання Альянсу.

За даними турецьких ЗМІ, Ердоган вирішив відкрити кордон із Євросоюзом для мільйонів сирійських біженців. Фото: ЕРА

У Стамбулі біля стін генконсульства РФ відбуваються акції протесту, а радник Ердогана Месут Хаккі радикально пообіцяв помститися Росії за загибель турецьких військових та розчленити її зсередини.

Реакція Росії

Росія, як завжди, зайняла улюблену позицію «нас там нєт». Міноборони РФ заявило, що турецькі військові, які потрапили під обстріл у Ідлібі, перебували поміж терористів, що наступали на армію Сирії. Військовослужбовці нібито не передали даних про своє місцеперебування, незважаючи на запити російської сторони, і взагалі не мали там опинитися. При цьому російська сторона відхрестилася від завдання ударів у цьому районі та вирядилася в тогу миротворця. Вона запевнила, що вжила заходів для припинення вогню сирійськими військами та забезпечила безпечну евакуацію загиблих та поранених на територію Туреччини. Анкара вже дезавуювала російську версію, заявивши, що жодних збройних опозиційних угрупувань на момент удару в тому секторі не було.

Дещо пізніше міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повідомив про телефонну розмову Путіна та Ердогана та висловив упевненість, що можливість для діалогу між сторонами ще залишається. Водночас Лавров заявив, що сирійські військові мають повне право подавляти терористів у відповідь на постійні порушення режиму припинення вогню усередині ідлібської зони.

У п’ятницю ж у напрямку Середземного моря через турецькі протоки Босфор та Дарданелли пройшли два російські фрегати «Адмірал Макаров» та «Адмірал Григорович», які неодноразово брали участь у російських операціях у Сирії. Вони оснащені ракетним комплексом «Калібр». У Росії називають цю відправку плановою.

Реакція України

Наша країна прогнозовано засудила дії Асада та Росії в Ідлібі та висловила співчуття турецькій стороні, яка втратила своїх військових. «Ми солідаризуємося з позицією НАТО та світової спільноти, яка закликає до негайного припинення насильства і виконання попередньо досягнутих домовленостей у рамках врегулювання сирійського питання. Стражданням людей має бути покладено край та відвернено чергову гуманітарну катастрофу в Сирії», – наголосили в українському МЗС.

Реакція НАТО

Посол США в НАТО Кейт Бейлі Хатчінсон висловила сподівання, що влада Туреччини незабаром зрозуміє, що з себе представляє Росія і хто насправді є надійним партнером Анкари. Вона сподівається, що Туреччина позбудеться російських систем протиракетної оборони С-400, купівля яких охолодила відносини між Анкарою та Вашингтоном. Посол не виключила ймовірності застосування статті 5 Статуту НАТО, яка передбачає колективну оборону країн-членів організації. Однак по факту консультації відбудуться за більш м’якою 4 статтею, що стосується загострення безпекової ситуації.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що союзники засудили нещодавні атаки російських сил і режиму Асада в Ідлібі: «Ми закликаємо припинити ці атаки, повернутися до дотримання міжнародного права та підтримати зусилля ООН зі знаходження стійкого вирішення конфлікту у Сирії. Ми закликаємо сторони повернутися до узгодженого в 2018 році режиму перемир'я, щоб уникнути погіршення гуманітарної ситуації».

Генсек наголосив, що Туреччина є цінним союзником НАТО, яка приймає мільйони біженців із Сирії і запевнив у подальшій її підтримці цілою низкою заходів, зокрема, за рахунок посилення протиповітряної оборони.

Проте, окрім засудження, поки не схоже, що НАТО може реально втрутитися в конфлікт на боці свого члена, який, по суті, веде бойові дії за межами своєї території. Такий масштабний конфлікт через бодання Ердогана, Путіна та маріонеточного Асада навряд чи хтось зацікавлений розпочинати.

Павло Вуєць, «Главком»