Плівки Онищенка. Що з таким «компроматом» робитимуть Британія та Україна

Які правові наслідки матиме компромат від депутата-втікача, розповіли експерт з міжнародного права Віктор Мороз та адвокат депутата Онищенка Олег Іщенко.

«…Про тебя много спрашивали. Почему никто ничего не делает, чтоб тебе помочь?..» – це фрагмент аудіозапису розмов між «посланцем» від влади та бізнесменом-утікачем про корупційний розподіл держвласності. І цей уривок компромату жодним чином не стосується так званої справи Онищенка. Але доля цього файлу може бути показовою для всіх фігурантів скандалу, що нині розгорається довкола українського народного депутата Олександра Онищенка.

Цитата, наведена вище, належить російському бізнесменові Роману Абрамовичу і була адресована у 2000 році Борису Березовському – мільярдеру, який на той час уже переховувався від російських силовиків. Вони зустрілися в Європі, аби домовитись про розподіл активів та виведення коштів з Росії. П’ять років тому аудіозапис цієї розмови став одним із головних доказів у судовій суперечці між цими бізнесменами в Лондоні.

Поки що складно стверджувати, чи стануть так само речовими доказами плівки Онищенка – аудіо- та відеозаписи, зроблені в Україні та Британії, які, за словами депутата, містять факти корупційних домовленостей між ним та українським істеблішментом, включно з президентом Петром Порошенком.

Скандал довкола «компромату» Онищенка триває 10 днів, але досі незрозуміло, чи створять ці аудіозаписи зі свого власника другого майора Мельниченка із відповідними і далекосяжними наслідками для українських високопосадовців. Проте, якщо західні країни повірять українцю, багатьом топ-політикам в Україні буде непереливки. Все залежить, у першу чергу, від встановлення факту автентичності записів, якими хизується депутат-утікач.

Звичайно, важко покладатися на людину, яку правоохоронні органи України звинувачують у привласненні 1,6 млрд гривень. Разом з тим Онищенко виконав усе необхідне, щоб запустити юридичну машину в Європі та США для легітимізації своїх записів. Він заявляв, що вже передав компрометуючі матеріали до ФБР. До  переліку передпідготовки можна включити також публікацію його заяв у впливовій британській газеті The Independent, демонстрацію SMS-листування як «підтвердження» наведених фактів місцевим журналістам, а також залучення британських детективів задля нових записів розмов із «посланцями» від української влади. Понад те, за даними «Главкома», Онищенко планує найближчим часом провести прес-конференцію у Британії, що опосередковано виданню підтвердив його адвокат.

Якщо у Британії і справді розпочнеться розслідування, фігуранти «справи Онищенка» не зможуть вільно переміщуватися світом, їхні активи в усіх країнах буде заморожено, а на політичному і дипломатичному рівнях зв’язки буде різко обмежено. Такий прогноз дає експерт з міжнародного кримінального права Віктор Мороз.

Нагадаємо, Олександр Онищенко, бізнесмен та депутат від групи «Воля народу», є головним підозрюваним у справі про розкрадання коштів «Укргазвидобування», яку розслідує Національне антикорупційне бюро України. Відповідно до звинувачень, через підконтрольні депутату структури було незаконно виведено 1,6 млрд гривень. У липні з парламентаря зняли недоторканність, а згодом оголосили у розшук. Судами вже було винесено як мінімум два вироки учасникам злочинної групи, котрі пішли на угоду зі слідством.

Доведення до кінця цієї справи стане першим помітним успіхом у боротьбі правоохоронних органів із великою корупцією. Але наприкінці листопада Онищенко пішов на випередження. Інтернет-видання «Страна» розмістило статтю із заявами бізнесмена-втікача зі звинуваченнями президента Порошенка та його оточення у політичній корупції. Згодом аналогічні звинувачення (щоправда, без зазначення імен та прізвищ) пролунали у його коментарях для британської газети The Independent, яка належить російському бізнесмену Олександру Лебедєву (колишньому підполковнику КДБ).

Основні меседжі Онищенка: він платив гроші за отримання депутатського мандата, брав участь у підкупі депутатів під час деяких голосувань у парламенті, фінансував дискредитацію колишнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Стверджував, що був жертвою вимагання коштів за право ведення газового бізнесу з боку українських високопосадовців.

Певної ваги словам Онищенка може додавати твердження про наявність доказів – аудіо- та відеофайлів розмов із президентом та його оточенням. Так звану першу частину записів, де чутно розмову двох осіб із голосами, схожими на голоси Олександра Онищенка та Олеся Довгого, раніше було оприлюднено в ЗМІ.

«Главком» поцікавився у експерта з міжнародного права Віктора Мороза та адвоката депутата Онищенка Олега Іщенка, яких подальших кроків варто очікувати як від самого нардепа-втікача, так і від європейських правоохоронних структур.

Керуючий партнер адвокатського об`єднання Suprema Lex, адвокат Віктор Мороз

Віктор Мороз

Чи є факт публікації статті у британській The Іndependent зі звинуваченнями у корупції української влади приводом для початку розслідування британськими правоохоронними органами? Чи є важливим для цього наявність посвідки на проживання у Британії, якою вже володіє Олександр Онищенко?

Для відкриття кримінального провадження та початку розслідування британськими правоохоронними органами публікації статті в газеті The Independent зі звинуваченнями українських можновладців у корупції цілком достатньо. При цьому жодного впливу наявність у Олександра Онищенка посвідки на проживання у Сполученому Королівстві в даному контексті не має.

За твердженням Онищенка, частину записів (його розмов із представниками української влади) було зроблено у Лондоні британськими детективами. Якщо припустити, що це правда, чи є факт залучення детективів інструментом для легалізації аудіофайлів?

Безумовно, якщо записи робилися з дозволу та під контролем британських детективів, такі записи є легальними та цілком можуть використовуватися як докази.

У статті The Іndependent зазначено, що Онищенко демонстрував газеті SMS, які містили листування про корупційні платежі з боку бізнесмена на користь представників влади. Чи може бути таке листування доказом у розслідуванні?

З точки зору англійського права, на відміну від права українського, SMS-повідомлення може бути визнано належними доказами.

Бізнесмен Олександр Онищенко зазначає, що в нього є відео- та аудіоплівки із записами розмов, які містять переговори про корупційні платежі на користь представників влади. Як британські органи юстиції ставляться до подібних «доказів»? Чи можуть записи на електронних носіях бути визнані правоохоронними органами цієї країни? Які вимоги в такому разі висуваються до записів і носіїв?

Звичайно, існує ризик монтажу аудіо- та відеозаписів, однак британські правоохоронні органи мають достатньо інструментів для того, щоб встановити їхню автентичність. Якщо ж під час розслідування буде підтверджено, що записи на електронних носіях є справжніми, їх цілком може бути використано як докази в розслідуванні українських корупційних скандалів.

Чи може викладена у статті британської газети інформація про начебто політичні переслідування Онищенка з боку української влади сприяти отриманню цим бізнесменом статусу політичного біженця у Лондоні?

Якщо пан Онищенко доведе, що в Україні для його життя або свободи існує реальна загроза, обумовлена політичними переслідуваннями внаслідок «справи Онищенка» та інформації, опублікованої в британських ЗМІ, Лондон може надати йому політичний притулок.

Чи були аналогічні справи у Британії, коли записи розмов стали приводом для кримінального розслідування?

Так, в історії британської юстиції була низка справ, у яких записи розмов використовувалися як підстава для початку слідства. Зокрема такі справи були й за участі істеблішменту з колишнього Радянського Союзу.

Які наслідки можуть чекати на українських фігурантів «справи Онищенка», якщо у Британії буде розпочато розслідування?

Якщо у Британії розпочнеться розслідування, фігуранти «справи Онищенка» не зможуть вільно переміщуватися світом, їхні активи по всьому світу буде заморожено, а на дипломатичному рівні з ними не підтримуватимуть зв’язки.

У президента України, якого Онищенко згадує з-поміж тих, хто тиснув на нього, є компанія на Британських Віргінських островах. Чи є цей факт приводом для розслідування у Британії і, в разі наявності доказів, висунення звинувачень на адресу Петра Порошенка в рамках «справи Онищенка»?

Наявність у чинного президента України компанії на Британських Віргінських островах не впливає на можливість висунення йому обвинувачень у межах «справи Онищенка», однак на цей актив у межах кримінального провадження, що буде розслідуватися британськими правоохоронцями, може бути накладено арешт.

Адвокат Олександра Онищенка Олег Іщенко

Олег Іщенко

Напередодні у ЗМІ з’явилася перша порція плівок Онищенка, зміст яких може використовуватись як доказ високопосадової корупції в Україні. Поки що ми бачимо лише політичні наслідки оприлюднення компромату – у парламенті вимагають кримінального розслідування. Але яких правових наслідків ви очікуєте?

Якщо йдеться про факти корупції у парламенті (факти, які випливають з розмов, записаних на плівки Онищенка. – «Главком»), то розслідування стосовно депутатів має здійснюватись Національним антикорупційним бюро. І наразі це буде тестом для НАБУ (спілкування з адвокатом відбувалося до того, як стало відомо про розслідування плівок Онищенка Національним антикорупційним бюро. – «Главком»). Адже детектив за законом забов’заний за наявності будь-якої інформації про скоєння злочину, отриманої з будь-яких джерел, розпочати провадження. В цій ситуації відомості про злочин є. Тому їх слід внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань. До яких результатів приведе розслідування – інша річ. Те саме стосується й Генеральної прокуратури. Злочини, що скоєні найвищим керівництвом держави, – це також її підслідність. І було б правильно і чесно, щоб генпрокурор розпочав кримінальне провадження.

Що стосується наслідків у Великій Британії чи Сполучених Штатах (Онищенко завляв про співпрацю з ФБР. – «Главком»), це залежить від багатьох факторів, адже там дуже складна система підслідності та підсудності.

Наскільки це перспективно? Відомостей, що містяться на записах, можливо, й достатньо для відкриття розслідування. Але чи може бути ці записи визнано?

Це предмет оцінки, яку нададуть правоохоронні органи і суди. Для цього необхідно розпочати розслідування, в рамках якого отримати та дослідити записи. Без цього розмірковувати про їхню доказовість або бездоказовість марно.

Є постанова Конституційного суду України, яка визначає, за яких умов цифрові записи можуть слугувати доказами (у кримінальних справах). Ми ж із вами не знаємо, за яких обставин ці записи робились. Але ці дані мають надважливе значення і важлива кожна хвилина, що має бути проаналізована.

Чи є факт публікації статті у The Independent про компромат, яким володіє Онищенко, а також факт перемовин Онищенка з Довгим на території Великої Британії достатньою підставою для початку розслідування правоохоронними органами цієї країни?

Безумовно. Бо частина об’єктивної сторони злочину скоювалася на території цієї країни. Адже неважливо, кого підкупають. Якби на території України, припустимо, громадянин Росії вимагав хабара у представника третьої країни, українські правоохоронні органи мали б це розслідувати.

Є беззаперечний факт – Олександр Онищенко звертався до правоохоронних органів Великої Британії та США, але про перебіг розслідування я не маю права говорити без згоди мого клієнта.

Як уже повідомлялося, частину записів, що містяться на плівках Онищенка, здійснювали британські детективи. Ймовірно, йдеться про послуги приватних детективів. Як вплине на ступінь довіри до плівок той факт, що записи робили приватні детективи, а не державні слідчі?

У Великій Британії статус та повноваження приватних і державних детективів не так відрізняються між собою, як це може здаватись в Україні.

Онищенко консультувався з вами перед тим, як оприлюднив так звану першу частину компромату?

Без коментарів.

Раніше повідомлялося, що Онищенко просив політичного притулку у Великій Британії. Чи отримав уже?

Там працюють мої колеги з юридичної фірми, яка займається всіма питаннями у Великій Британії. Я не володію цією інформацію.

Скільки всього кримінальних проваджень відкрито проти вашого клієнта?

Провадження, яке розслідує НАБУ і про яке я можу говорити, – те, де фігурують ті астрономічні збитки (як відомо, Онищенка звинувачують у створенні злочинної схеми, яка дозволила привласнити 1,6 млрд гривень «Укргазвидобування»). Проте заявлені збитки, м’яко кажучи, дуже перебільшені. Навіть саме Антикорупційне бюро вже це визнало у своїх процесуальних документах, які ходять по судах. У них останнім часом уже фігурує інша сума, значно менша.

Яка?

Я не можу говорити – це таємниця слідства.

Менше мільярда?

Значно менше. Понад те, коли справу було передано до суду, від цієї «меншої суми» не залишиться й каменя на камені (варто зазначити, що, відповідно до інформації з Єдиного реєстру судових рішень, сума завданих збитків у розмірі 1,6 млрд гривень досі фігурує в матеріалах клопотань детективів. – «Главком»).

На оприлюднених записах Онищенка звучала сума у 800 млн гривень, яку під час неформальних перемовин начебто пропонували вашому клієнту заплатити в бюджет у рамках угоди зі слідством.

Я не пригадую точних цифр із записів, але, наскільки пам’ятаю, там обговорювалося два «види» коштів. Одна частина – це корупційний платіж за закриття справи, друга – компенсація у бюджет як покриття «збитків». Хоча наразі я навіть не розумію, як мало б відбуватися це перерахування до бюджету. Це ж не кошик! Мені так здалось, що людина, яка пропонувала внести кошти до бюджету (людина з голосом, схожим на голос Олеся Довгого. – «Главком»), – сама не розуміла, як це мало б відбуватись.

Взагалі, та розмова була дуже дивною. Людині (Онищенку) пропонували здати свою маму слідству як жертву та ще й хабар заплатити.

Хтось зараз буде розмірковувати так, що Онищенко, відповідно до запису розмов, хотів дати хабар. Але хвилиночку! Це ж зворотня ситуація – хабар не давали, а вимагали… Приїжджає людина до Лондона і щось пропонує...

І, до речі, в контексті юридичних рішень ця плівка ні про що не говорить: записи на ній свідчать лише про спробу попередніх домовленостей.

Які ще є справи проти Онищенка?

Коли є вказівка «фас», наша правоохоронна система діє широким фронтом. Як я вже казав, є одна, ключова, справа – про великі збитки. Але в процесі з’являються інші. Так, у своїх клопотаннях детективи НАБУ вже вказують номер нового розслідування. Ми не учасники цього розслідування, там є якісь епізоди, що начебто мають точки дотику з основною справою, але моєму клієнтові поки що нову підозру не повідомляли.

Взагалі, про методи роботи наших правоохоронних органів красномовно свідчить ситуація із оприлюдненням листування адвоката Андрія Циганкова.

У конфлікті навколо Циганкова (Онищенко згодом звинуватив адвоката у зраді. – «Главком») зіграла велику роль СБУ, яка вилучила у правозахисника телефон і оприлюднила листування.

Це був навмисний хід, щоб посіяти між ними ворожнечу чи недовіру?

Це був хід у відповідь на ті матеріали, які було оприлюднено Онищенком (в інтернет-газеті «Страна» 30 листопада було розміщено статтю із заявами Онищенка про те, що він скуповував голоси в парламенті та оплачував чорний піар проти колишнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка в інтересах президента Петра Порошенка. – «Главком»). У середу Онищенко робить заяву, а у четвер СБУ оприлюднює листування адвоката.

Водночас я не побачив у цьому листуванні чогось крамольного і не розумію, чому СБУ надає такого великого значення цій розмові.

Дві людини, одна з яких мешкає в Ізраїлі, інша – в Україні, які жодного разу не бачили одне одного, обмінюються думками. Під час розмови житель Ізраїлю пише, що, на його думку, Онищенко має стосунок до російських спецслужб… Це що – факти?! Чи може це листування бути приводом для звинувачень у державній зраді?! Звичайно, ні.

Коли ви слухали оприлюднену частину записів, ви були впевнені, що голос Онищенка – це голос вашого клієнта?

Безумовно, на 300%.

Цього року було винесено кілька вироків деяким фігурантам справи проти Онищенка. Вони йшли на угоду зі слідством, визнавали провину та отримували м’яке покарання. Складається враження, що таким чином слідство намагається дістатись до головно звинуваченого і в процесі відмітає всіх інших, аби впіймати лише головну рибу.

Ми це сприймаємо інакше: набираються люди, які володіють певною інформацію, незалежно від того, чи має вона стосунок до справи. Їх саджають за ґрати і пропонують вибір: або ти даєш потрібні нам свідчення, зізнаєшся у всьому, що ми напишемо і тоді йдеш на волю, або ми тебе садимо надовго.

Хтось пішов цим шляхом. Хтось, як Валерій Постний (ще один ключовий фігурант «справи Онищенка». – «Главком»), залишився чесним, не схотів давати «липові» свідчення, замкнувся у собі і сидить у тюрмі.

Я не бачу для свого клієнта (негативних) наслідків від цих «зізнань» та вироків. Люди (яких було засуджено у справі Онищенка) навіть не знайомі з ним особисто.

Чи оголошено Онищенка у розшук?

Якщо ви маєте на увазі, чи подавала українська сторона документи в Інтерпол – так, подавала. Але їй відмовили. Хочете дізнатися мотиви?

Так.

Інтерпол вважає, що ця справа – політичне переслідування, і не став оголошувати у розшук.

Коли було прийнято рішення про відмову оголосити в розшук?

Приблизно півтора місяця тому. Лист я не тримав у руках. Його отримали лондонські адвокати і на словах передали інформацію.

Яких кроків варто очікувати у найближчому майбутньому? За даними джерел «Главкома», найближчим часом планується прес-конференція Онищенка у Лондоні.

Я достеменно не знаю, конференція планувалася, але наразі точною інформацією не володію.

Федір Орищук, «Главком»