Побільше влади в одні руки. Як Зеленський реформує Генпрокуратуру

Сьогодні Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроект №1032 авторства президента Володимира Зеленського - про реформування Генеральної прокуратури.

За документ проголосували 259 народних депутати, з них 230 голосів віддали «Слуги народу». Лише один нардеп з фракції утримався від голосування – Богдан Яременко. Втім, у коментарі «Главкому» він заявив, що так сталося через технічну помилку.

«Європейська солідарність» всією фракцією – за виключенням відсутніх на засіданні парламентарів – висловилась «проти». «Опоплатформа – За життя» дала два голоси, ще п’ятеро представників фракції проголосували проти. Решта або не голосувала, або утрималась. І «Батьківщина», і «Голос» утрималися.

У першому читанні законопроект ухвалили 10 вересня. Тоді його підтримали більше нардепів - 287. До законопроекту надійшло 197 правок до другого читання, однак основні його позиції не зазнали змін. Заступниця голови фракції «ЄС» Ірина Геращенко дуже обурилась «турборежимом», у якому був ухвалений і цей закон, і ряд інших.

«ВР розглядає дуже важливі закони в 2 читанні… Мова й про публічні закупівлі, і про прокуратуру, про суди і експертизи. Ми побачили поправки до законів лише зараз, й номери поправок не співпадають з комітетськими таблицями. А по деяким проектам, які зараз голосуватимуться в залі - таблиць й досі немає й на сайті», - зазначила вона.

Що зміниться?

Відповідно до пояснювальної записки, документ передбачає:

• Зміну структури органів прокуратури. Від початку дії закону вона матиме такий вигляд: Офіс генерального прокурора (вже не Генпрокуратура), обласні прокуратури, окружні прокуратури. При цьому генпрокурор матиме право ліквідовувати та реорганізовувати окружні та обласні структури.
• Атестацію прокурорів (яка проводиться кадровими комісіями), скорочення їхнього числа з 15 тисяч до 10 тисяч. Атестація прокурорів відбуватиметься у два етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування; 2) проведення співбесіди, а також виконання письмового практичного завдання. Не торкнеться атестація лише співробітників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Базовий посадовий оклад прокурорів підвищиться з 12 до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а от розмір премій буде суворо обмежений.
• Перетворення Генпрокуратури на Офіс генпрокурора – не єдине перейменування у законі. Національна академія прокуратури стане Тренінговим центром прокурорів.
• Ліквідація військових прокуратур. Водночас генпрокурор отримує право у разі потреби утворювати спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу ОГП з обласних прокуратур, окружних прокуратур.
• Повернення вимоги для генерального прокурора мати вищу юридичну освіту. Як відомо, цю норму скасували у 2016 році, що дозволило стати генпрокурором Юрію Луценку. Серед інших вимог до кандидата на цю посаду - стаж роботи в галузі права не менше трьох років та володіє державною мовою.

Раніше сан генпрокурор Руслан Рябошапка так пояснював цей пункт: «Військові прокурори за бажанням зможуть так само пройти атестацію і стати частиною нової системи органів прокуратури. Куруватиме процес новопризначений заступник Генпрокурора - Головний військовий прокурор Віктор Чумак. Ми плануємо створити спеціалізований підрозділ, що займатиметься злочинами в сфері національної безпеки і оборони».

• Призупинення діяльності – саме так це дипломатично вказано у законі – Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) до 1 вересня 2021 року.
• Значне розширення повноважень генпрокурора.

Саме останній пункт викликав найбільший супротив у «Батьківщини», яка завжди намагається підтримувати ініціативи президента. «Запровадження КДКП - це так норма, на якій наполягав Європейський союз (одна з умов надання безвізу, - «Главком»), яка була підтримана усіма депутатами», - сказав у коментарі «Главкому» заступник глави фракції Сергій Соболев. 

Втім, викреслення КДКП – не єдина претензія політсили до документа. «Закон сам по собі добрий, але, на жаль, двома ключовими речами його зіпсували», - зазначив він і додав, що окрім припинення діяльності Комісії, його фракції не подобається фактична ліквідація військової прокуратури. «Це фактично є неправильним у період війни. Ці органи треба було функціонально змінювати, а їх вирішили просто прибрати. Я переконаним, ми будем повертатися до цього питання», - підкреслив Соболев.

Уповноважений Рябошапка

Саме генеральний прокурор має визначати порядок розгляду дисциплінарних скарг кадровими комісіями про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження. Крім того, він визначатиме порядок прийняття рішення кадровими комісіями за результатами дисциплінарного провадження, а також про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора. Понад те, Рябошапка отримує повноваження:

• визначати стратегію розвитку прокуратури, систему оцінювання якості роботи прокурорів, а також порядок вимірювання та регулювання навантаження на прокурорів;
• порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов’язків;
• призначати осіб на адміністративні посади в Офісі та на посаду керівника обласної прокуратури (за схваленням Комісії з добору керівного складу органів прокуратури).

Одвічні опоненти Зеленського - фракція «Європейська солідарність» - поспішила висловити своє обурення. «Ми з вами отримаємо закон, якщо він буде підписаний президентом України, який забезпечує повне свавілля і повну свободу дій генерального прокурора, відсутність балансів, відсутність противаг щодо його особистого рішення в будь-якому питанні», - йдеться в заяві політсили.

«Вважаємо, що зараз цим законом просто одноосібно створено орган, в якому будуть керуватися одноосібно, авторитарно і потенційно з використанням великої кількості корупційних схем. І це підтримувала та політична сила, яка йшла на вибори, яка йшла в парламент на суто антикорупційних гаслах», - додали у фракції.

Серед іншого, у пояснювальній записці йдеться, що прийняття цього законопроекту не потребує додаткових витрат із Державного бюджету.

Наталія Сокирчук, «Главком»