рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Ремонт ДБР. Зеленський міняє Трубу

    • Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    Роман Труба звільнить крісло очільника ДБР, якщо не у найближчі дні, то у найближчі два тижні точно - Ремонт ДБР. Зеленський міняє Трубу
    Роман Труба звільнить крісло очільника ДБР, якщо не у найближчі дні, то у найближчі два тижні точно

    Президентський проєкт закону про реформу Бюро, попри хвилю обурення опозиції, схвалено

    Сьогодні народні депутати ухвалили  в цілому зміни до закону про Державне бюро розслідувань (№2116). Законопроєкт був ініційований президентом як невідкладний. Напередодні важливого голосування навколо ДБР відбулася низки драматичних подій. І навряд чи цей збіг випадковий. Вчора правоохоронці прийшли з обшуками до близького соратника та кума голови ДБР Романа Труби – колишнього начальника головного слідчого управління ГПУ Ігоря Щербини (який був звільнений за часів генпрокурора Віктора Шокіна). Він і ще один чоловік на прізвище Шевченко намагалися продати закриття справи Державним бюро розслідувань за $150 тис. і встигли отримати половину суми. Видання «Новоє врємя» опублікувало фото візитки Щербини, на якій зазначено, що він нібито є співробітником ДБР, хоча це не відповідає дійсності.


    «Липова» візитка Щербини. Фото nv.ua
    «Липова» візитка Щербини. Фото nv.ua

    Сьогодні ж Щербину затримало НАБУ.

    Перед тим сам Труба опинився в епіцентрі скандалу через публікацію його телефонних розмов із головою Офісу президента Андрієм Богданом. Якщо вірити записам, оприлюдненим на спеціально створеному телеграм-каналі «Трубу прорвало», керівник ДБР звітує перед Богданом, а той дає йому чи то поради, чи то вказівки, кого і коли викликати на допити.

    Сам же Труба переконував, що його недоброзичливці активно намагаються зашкодити йому і домогтися відставки, і тому «деякі не можуть зупинитися у своїй фантазії». «Ми їм заважаємо, тому вони йдуть на будь-які заходи, щоб знищити ДБР. Але не вдасться», – переконував директор ДБР.

    Він також відреагував і на скандал навколо свого кума Щербини. Труба відхрестився від усіх звинувачень постом у соцмережі.

    Але президента глава ДБР не переконав. Після цієї зливи компромату перед сьогоднішнім голосуванням  у парламенті глава держави наголосив на необхідності прийняття правок для вдосконалення роботи ДБР.

    «Права рука» директора ДБР підозрюється в отриманні хабаря у розмірі $150 тис. Ще один аргумент на користь необхідності перезавантажити керівництво Бюро. Ця інституція створювалась як незалежна та об'єктивна. Шкода, якщо ці добрі наміри не справдяться», – написав президент.

    Раніше парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності підтримав поправку №320, яка передбачає дострокове припинення повноважень директора ДБР та його заступників. Тож одразу після набуття чинності цього закону, після того, як документ підпише президент і документ буде опубліковано, керівництво ДБР автоматично звільняється. На його місце приходить тимчасовий керівник, якого має призначити президент впродовж п’яти днів. Тимчасовий керівник буде сидіти у кріслі директора, допоки Конкурсна комісія не озвучить результати добору нового очільника відомства. Іншими словами, Труба звільнить крісло, якщо не у найближчі дні, то у найближчі два тижні точно.

    Про що закон

    Серед іншого, закон передбачає:

    • зміну правового статусу ДБР: відтепер бюро стає державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо попередження, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, здійсненими вищими посадовими особами. Згідно з попередньою редакцією, Бюро було центральним органом виконавчої влади, а отже, підзвітним і підконтрольним уряду.
    • переведення до ДБР слідчих і прокурорів, які розслідували в Генеральній прокуратурі справи Майдану - без обов'язкового проведення конкурсу, якщо вони проводили досудове розслідування або здійснювали процесуальне керівництво у цих кримінальних провадженнях. Як відомо, раніше справами Майдану займався Департамент спецрозслідувань Генпрокуратури, і очолював його Сергій Горбатюк. Наразі Горбатюка звільнено, а розслідування злочинів Майдану стоїть на вимушеній паузі. Автоматичне переведення слідчих потрібне для того, аби розслідування не розпочиналося з чистого листка, а продовжувалося.  До 11 січня 2020 року ДБР повинно встигнути створити відповідне Управління та перевести туди 100 слідчих у справах Майдану.
    • у зв’язку з вищесказаним передбачено збільшення граничної чисельності центрального апарату і територіальних управлінь Держбюро на 100 осіб. Наразі воно налічує 1500 осіб.
    • надання главі державі права призначати на посаду директора ДБР за поданням Конкурсної комісії. Звільняти директора ДБР теж буде президент. У законі це виписано так: раз на рік Верховна Рада буде заслуховувати звіт директора про роботу Бюро. За результатами звіту роботу цього органу депутати визначатимуть як задовільну чи незадовільну. Визнання роботи директора ДБР незадовільною є підставою для його звільнення. Крім того, організаційна структура Державного бюро розслідувань визначається президентом. Ба більше: директора ДБР разом з його заступниками можуть звільнити за грубе порушення правил професійної етики, яку зафіксує дисциплінарна комісія. Ці правила будуть затверджені Радою громадського контролю при ДБР. Але і це ще не все: керівництво Бюро ризикує бути звільненим за «витрати не по кишені» і життя на широку ногу: якщо їхні активи будуть визнані необґрунтованими, і такими, що підлягають цивільній конфіскації (позбавлення незаконно набутого майна стане можливим у рамках цивільного процесу, - «Главком»).
    • надання директору ДБР права на самостійне призначення свого першого заступника та заступника - без визначення їхніх кандидатур на конкурсі. Звільняти осіб з цих посад також отримує одноосібне право директор ДБР. Профільний комітет вважає, що таким чином зможе забезпечити персональну відповідальність очільника за роботу відомства.
    • що Конкурсна комісія з відбору директора ДБР буде складатися з дев’яти членів: по три від парламенту, президента і уряду. Щоправда, Кабмін обирає своїх представників, відповідно до рекомендацій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері протидії корупції. Комісію формує Офіс президента. У законі також виписані чіткі терміни: Кабмін і Рада мають 30 днів на визначення зі своїми делегатами. Далі документ надає 60 днів на проведення конкурсу. Фінансувати комісію дозволено за рахунок міжнародної технічної допомоги.
    • дозвіл на присутність директора ДБР лише на тих засіданнях уряду, на яких йтиметься про  роботу Бюро. Попередня редакція закону такого уточнення не містить і дозволяє очільнику відомства бути присутнім на будь-якому засіданні уряду.

    Які претензії в опозиції?

    «За» нові правила роботи ДБО проголосували 250 парламентарів, утримались 113, проти – 9.


    «За» - 250. Монобільшість цього разу знову підкачала, дала всього 224 голоси. Ситуацію врятував «Голос»
    «За» - 250. Монобільшість цього разу знову підкачала, дала всього 224 голоси. Ситуацію врятував «Голос»

     «Слуги народу» дали недостатньо голосів – всього 224. Потужну підтримку забезпечили колегам нардепи з «Голосу» - 18 голосів, також зелені кнопки натиснули п’ять позафракційних, один з групи «За майбутнє» та два – з ОПЗЖ. «ЄС» і «Батьківщина» - по нулю. У політсилі Святослава Вакарчука обґрунтовують своє позитивне голосування «благородним» аргументом – тим, що ухвалення закону дозволить продовжити розслідування справ Майдану.

    Представляв законопроєкт з трибуни парламенту Денис Монастирський – нардеп від «Слуги народу», голова комітету з питань правоохоронної діяльності. Власне, обговорення законопроєкту про зміни до закону про ДБР дуже нагадувало обговорення перед голосуванням в цілому за законопроєкт про викривачів корупції. Тоді заступниця голови Комітету з питань антикорупційної діяльності, «слуга» Галина Янченко відхиляла кожну запропоновану парламентарями правку, після чого відбувалося голосування, на якому, звісно, ці правки теж не були підтримані. Під час обговорення у другому читанні законопроєкту про перезавантаження ДБР відбувалось рівно те саме, тільки слова «комітет відхиляє» лунали з вуст Монастирського.

    Під час обговорення документа у залі представники «Європейської Солідарності», «Батьківщини» та «Опозиційного Блоку – За життя» висловлювались категорично проти низки норм, передбачених проєктом. Найбільше обурення у різних фракцій викликала норма про те, що призначати і звільняти очільника відомства отримує право президент. «Голосуючи за законопроєкт у такому вигляді, ми робимо цей орган підпорядкованим президенту. Про яку незалежність може йтися?», - обурювалась співголова фракції «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко. Вона навіть запевняла, що «призначати голів силових структур - це функція, невластива президенту».


    Денис Монастирський – нардеп від «Слуги народу», голова комітету з питань правоохоронної діяльності
    Денис Монастирський – нардеп від «Слуги народу», голова комітету з питань правоохоронної діяльності

    Колега Геращенко по фракції Микола Княжицький не погоджувався із нормою про те, що директор ДБР зможе сам призначати своїх заступників: «Не може бути свавілля керівника ДБР, не може директор одноосібно звільняти заступників». У відповідь на це Монастирський відповів, мовляв, завдяки цій нормі керівник отримує на свої плечі весь тягар відповідальності за роботу відомства. «Прикриваючись красивими гаслами, ви будуєте диктатуру!», - не заспокоювався Княжицький.

    Власне, цьому ж депутатові була не до вподоби ще одна норма: про те, що засідання Конкурсної комісії будуть транслюватися на офіційному веб-сайті ДБР, тоді як у попередній редакції закону трансляція передбачалась на сайті уряду. Власне, те саме і з інформацією про час та місце проведення засідання Конкурсної комісії – воно буде оприлюднюватися на сайті ДБР, а не уряду, як це було передбачено у попередній редакції закону.

    Нардепу Андрію Кожемякіну з «Батьківщини», який у попередньому скликанні Верховної Ради очолював Комітет з питань правоохоронної діяльності, не сподобалась відсутність контролю за діяльністю ДБР з боку парламенту. Монастирський, звісно, з ним не погодився: «Механізм оцінки роботи директора ДБР у проєкті прописаний: директор щороку звітує, і Рада може визнати звіт незадовільним, як наслідок – очільника відомства буде звільнено за поданням президента».

    Зауваження Олександри Устінової з «Голосу» стосувалося складу комісії, яка обиратиме голову ДБР: вона просила про те, щоб замінити трьох призначених членів від парламенту трьома міжнародними експертами. «Або хоча б, якщо все ж залишиться норма про трьох членів, призначених від Верховної Ради, варто вказати, що всі три не мають бути представниками монобільшості».

    Під час обговорення правок до законопроєкту у другому читанні від депутатів опозиційних фракцій, обурених тим, що їхні правки одну за одною відхиляли, лунав потік зауважень на адресу спікера та монобільшості.  Ірина Геращенко кожен свій виступ з місця супроводжувала в’їдливими зауваженнями, на кшталт «ви не почули, як це часто буває, коли ви не слухаєте опозицію», «може, у наступному скликанні будете мудрішими», а озвучуючи одну з правок, влаштувала Разумкову урок граматики: повчала, що в українській мові жіночі прізвища на «-ко» не відмінюються, на відміну від чоловічих.

    У Андрія Кожемякіна з «Батьківщини» були інші претензії – до дисципліни депутатів монобільшості, яка, справедливості заради, таки була жахливою: гамір у залі стояв такий, що було ледь чути парламентарів, які говорили у мікрофон. Кожемякін попросив «слуг» всістися на свої місця, аби жінки з інших фракцій, які сидять позаду чи на місцях біля проходу «не дивилися постійно на їхні «спини». Після цього сам Разумков просив персонально кожного депутата всістися на місце – однак «під роздачу» попали не лише нардепи від «Слуг народу», а й від «Батьківщини» та ОПЗЖ.

    Перед самим голосуванням Геращенко резюмувала: «Таке враження, що депутати від монокоаліції не зацікавлені у тому, що відбувається у сесійній залі». Результати голосування «слуг» це підтвердили: вони знову не змогли обійтися лише своїми голосами.

    Наталія Сокирчук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ