Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Українська драма Тимура Тумгоєва. Кого ми подарували ФСБ?

    • Яна Степанковська
    • Розсилка
    12 вересня стало відомо, що Генеральна прокуратура України екстрадувала Тумгоєва в Росію за запитом ФСБ - Українська драма Тимура Тумгоєва. Кого ми подарували ФСБ?
    12 вересня стало відомо, що Генеральна прокуратура України екстрадувала Тумгоєва в Росію за запитом ФСБ

    «Де були усі ці свідки його участі в АТО два роки, поки тривали судові процеси?», - питає Луценко

    12 вересня Україна екстрадувала до Російської Федерації її громадянина Тимура Тумгоєва. В українському добровольчому батальйоні імені Шейха Мансура, де воюють переважно чеченці, які емігрували з РФ після російсько-чеченських воєн, стверджують: Тумгоєв захищав Україну у складі цього формування, а в Росії його переслідують за причетність до підпільного руху під час Другої російсько-чеченської війни.

    У Генеральній прокуратурі стверджують протилежне: доказів тому, що громадянин РФ перебував на передовій не було надано, натомість в ФСБ переконують, що Тумгоєв воював на боці терористів «Ісламської держави».

    Правозахисники у свою чергу б’ють на сполох: життю виданому в руки ФСБ інгушу загрожує небезпека. Катування на убивства осіб, незручних режиму Путні, є нормою в РФ. А гірше те, що українські спецслужби не могли точно знати, чи воював у складі «Ісламської держави» Тумгоєв. Фактично у Києві повірили на слово спецслужбам країни-агресора, яка незаконно утримує в ув’язненні десятки українців, яких так само безпідставно звинувачує у тероризмі.

    Починаючи з минулого тижня, скандал набирав обертів. Сьогодні ж він вибухнув протестами під будівлею Генеральної прокуратури.

    Хто такий Тумгоєв

    На минулому тижні Україна передала Федеральній службі безпеки Російської федерації 31-річного громадянина РФ – інгуша за національністю - Тимура Тумгоєва. Спецслужби країни-агресора підозрюють його у причетності до радикального угрупування, яке діяло на території Сирії та начебто пов’язане з терористичною організацією «Ісламська держава».

    Українські правозахисники мають іншу версію: Тумгоєва в РФ переслідують за участь у підпіллі під час Другої російсько-чеченської війни (тривала до 2009 року).

    Сам Тумгоєв розповідав ЗМІ, що його неодноразово затримували і били співробітники Центру з протидії екстремізму МВС РФ. Через переслідування чоловік виїхав спочатку до Грузії, а потім - до Туреччини. А вже з Туреччини, де він прожив два роки, Тумгоєв прибув в Україну у червні 2016 року. Тоді в міжнародному аеропорту «Харків» його затримали українські правоохоронці і з'ясувалося, що молодого чоловіка через Інтерпол розшукує ФСБ РФ.

    Тумгоєв, як стверджує видання Кавказ.Реалії, ще тоді заявив українським спецслужбам про своє бажання приєднатися до одного з підрозділів, які воюють проти Росії на сході України. Прохання Тумгоєва проігнорували, а на заяву про надання притулку міграційна служба України відповіла відмовою. Генпрокуратура взяла до уваги аргументи ФСБ і в листопаді 2016 року прийняла рішення про екстрадицію уродженця Інгушетії. Адвокати двічі намагалися оскаржити рішення в Європейському суді з прав людини, але обидва рази отримали відмову через «нечіткі свідчення Тумгоєва за обставинами справи».

    Тому у квітні 2017 року співробітники українського Мін'юсту спробували довезти Тумгоєва до україно-російського кордону, але чоловік перерізав собі вени, порізав шию захованим попередньо лезом. Співробітники відомства вимушені були повернути його до санчастини харківського СІЗО.

    У червні 2017 року за Тумгоєва заступився Комітет ООН з прав людини, який зажадав від уряду України припинити передачу молодого чоловіка країні-агресору «до закінчення справи по суті».

    Так як екстрадиційний арешт в Україні не може тривати довше 12 місяців, у липні 2017-го громадянина РФ звільнили з-під варти під особисте зобов'язання з'являтися до слідчого на першу вимогу.

    12 вересня 2018 року в Харкові мав відбутися суд щодо продовження Тумгоєву запобіжного заходу. Коли чоловік прибув з Києва для участі в суді, його затримала поліція. Правоохоронці стверджували, що Тумгоєв користувався простроченою довідкою прохача притулку.

    12 вересня стало відомо, що Генеральна прокуратура України екстрадувала Тумгоєва в Росію за запитом ФСБ. Рішення про екстрадицію уродженця Інгушетії підписав заступник генпрокурора Євген Єнін.

    Європейський суд з прав людини не заперечив проти екстрадиції

    У Генеральный прокуратурі стверджують, що громадянина РФ Тумгоєва було передано «з додержанням вимог чинного національного законодавства та міжнародних договорів, які регулюють відносини з питань екстрадиції між Україною та Російською Федерацією».

    До українських правоохоронців надійшов запит «компетентних органів Росії» про видачу Тумгоєва для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 208-2 (участь у незаконних збройних формуваннях на території іноземних держав, що суперечить інтересам РФ), ст. 205.3 (проходження навчання з метою здійснення терористичної діяльності) та ч. 2 ст. 205.5 (організація діяльності терористичної організації і участь в діяльності такої організації) КК Російської Федерації.

    У ГПУ стверджують, що Тумгоєв не приховував своєї участі у війні в Сирії. Органи прокуратури України нібито провели у повному обсязі екстрадиційну перевірку, і не знайшли причин відмовити російським спецслужбам.

    Рішення про видачу Тумгоєва було прийнято ще 13 жовтня 2016 року, нагадали в Генпрокуратурі, і при цьому він повною мірою скористався наданим йому правом на судове оскарження цього рішення. Постанова ГПУ про видачу набула чинності.

    Прес-секретар ГПУ Андрій Лисенко також повідомляє, що Тумгоєв скористався своїм правом на звернення за захистом на території України: у 2016 та 2017 роках звертався до органів міграційної служби України з заявою про отримання статусу біженця, де йому відмовили в оформленні документів.

    Крім того, звернення Тумгоєва про зупинення процедури екстрадиції до Російської Федерації розглядав Європейський суд з прав людини, який так і не встановив перешкод для розгляду Україною запиту про видачу громадянина РФ.

    У батальйоні імені Шейха Мансура, який воює у складі підрозділів Української добровольчої армії Дмитра Яроша, стверджують, що Тумгоєв – учасник бойових дій на Донбасі і  перебував на передовій у складі батальйону з листопада 2017 року.

    Крім того, посвідчення представника батальйону він начебто пред’явив співробітникам СБУ, які 11 вересня 2018 року завітали на зйомну квартир в Києві, у якій проживав Тумгоєв, щоб нагадати йому про необхідність поїхати в Харків на суд. Тому правоохоронці точно знали про участь Тумгоєва в АТО/ООС.

    Війна чи співпраця з ФСБ?

    Справа Тумгоєва викликала обурення у правозахисників, адже життя людини, яка воювала проти РФ на сході України, опинилося під загрозою після того, як він потрапив у руки ФСБ. Представники Харківської правозахисної групи нагадують, що закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», а також Конвенція про статус біженців та Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод забороняють примусове повернення особи до країни, де її життю або свободі загрожує небезпека. Тому українські правозахисники готують звернення до Комісії з прав людини ООН з приводу екстрадиції Тумгоєва.

    Народний депутат Ігор Луценко заявляє, що Тумгоєв дійсно воював в Сирії, але… не у складі «Ісламської держави» , як кажуть росіяни, а воював проти режиму Башара Асада, а також і проти терористів Ісламської держави під керівництвом польового командира Алуша. «Але важливо навіть не це. Насправді він є особистим ворогом Кадирова, воював проти російських військ у Чеченській республіці… Я думаю, що видача такої фігури Москві - ворога Путіна та Кадирова - це колосальна шкода нашій державі. Це означає, що ми довіряємо путінському правосуддю і вважаємо звинувачення ФСБ такими, що заслуговують на увагу», - пояснює Луценко.

    Депутат додав, що на всіх, хто воював на своїй батьківщині проти росіян в Чечні, в Інгушетії, в усьому Кавказі, полюєРамзан Кадиров  та російські спецслужби. Ті, кого не вбили і не запроторили у тюрми, виїхали за кордон, зокрема у Туреччину, Грузію, Азербайджан, країни Європи. ФСБ інкримінує їм зв’язки з «Ісламською державою», як раніше звинувачував у вахаббізмі тих, кого Москва хотіла зробити причетним до терористичного руху.

    Юрист Харківської правозахисної групи Борис Захаров нагадує, що за тими ж статтями, які РФ інкримінує Тумгоєву (ст. 205.3 (Проходження навчання з метою здійснення терористичної діяльності), 205.5 (Організація діяльності терористичної організації і участь в діяльності такої організації) КК РФ, переслідуються кримські татари в окупованому Криму.

    Враховуючи, що Тумгоєв є вихідцем з Північного Кавказу, а Росія масово фабрикує справи проти місцевих мусульман-салафітів, можна припустити, що і справа проти нього, скоріш за все, є сфабрикованою.

    Ще одна стаття, яку інкримінують Тумгоєву, - 208-2 КК РФ - участь у незаконних збройних формуваннях на території іноземних держав, що суперечить інтересам РФ. «Тут я хотів би наголосити, у такому вигляді пункт закону було внесено в Кримінальний кодекс РФ в листопаді 2013 року. Це не просто так – вони готувалися до гібридної війни в Україні і Сирії», - звернув увагу Захаров на прес-конференції у «Главкомі».

    Обурює правозахисників і той факт, що Тумгоєва видали російським спецслужбам таємно, не повідомивши адвоката.

    Але ще гірше те, що держава Україна надала правову допомогу ФСБ РФ. «Україна досі чітко не визнала конфлікт на сході як війну з РФ, не було введено необхідний правовий режим, котрий унеможливив би такі випадки, як передачу кого-небудь просто на основі угод мирного часу ФСБ Росії», - заявив Ігор Луценко.

    На його думку, при парламенті мала би бути створена тимчасова слідча комісія, яка б проаналізувала, що і на яких підставах підписав заступник генпрокурора Єнін. «Думаю, винні знайшлись би не тільки серед тих, кого зараз публічно звинувачують. Не виключено: ті, хто готував екстрадицію, були під впливом чи то власної ідеологічної позиції чи взагалі органів держави-ворога», - зробив припущення депутат.

    Правозахисник Борис Захаров додав, що центр прийняття рішення про екстрадицію Тумгоєва – Служба безпеки України. «Я багато займаюсь подібними питаннями, і можете повірити мені на слово: саме в СБУ є якісь стосунки з Федеральною службою безпеки РФ, про які суспільству нічого невідомо. Представники СБУ передають і мають намір передати таким чином інших громадян Росії. Дуже важко цих людей захищати», - заявив Захаров.

    «Не треба забувати і про можливу корупційну складову. Тому що мені адвокати з Росії говорять, що за видачу росіян «наші» отримують непогані гроші. У ФСБ передбачений бюджет, щоб платити за кожну голову. Мені здається, це справа для НАБУ, бо я стверджувати нічого не можу. Натомість є сумніви, які можна обґрунтувати», - підсумував правозахисник.

    Тепер правозахисники вимагають від представників влади України встановити місце перебування Тумгоєва, дізнатися про стан його здоров’я і умови тримання. Крім того, наголошують на необхідності провести розслідування факту екстрадиції, а також просять відсторонити від посади на час проведення розслідування всіх причетних до екстрадиції, в першу чергу Євгена Єніна, який підписав санкцію на видачу.

    «Наша організація (Харківська правозахисна група, - «Главком») веде 10 абсолютно аналогічних справ проти мусульман-салафітів, яких переслідують за цими ж статтями. А загалом сотні росіян-добровольців, які мають нелегальний статус або можуть перейти на нелегальний статус, тому що російські документи втрачають термін дії. Тому їхній юридичний статус треба негайно вирішувати на законодавчому рівні», - підкреслив Захаров.

    17 вересня під Генеральною прокуратурою пройшов мітинг, учасники якого засудили передачу російській стороні уродженця Інгушетії Тимура Тумгоєва. З дверей ГПУ розпилили на протестувальників газ, поливали мітингарів кількома струменями води. Після чого учасники мітингу почали кидати у будівлю бруківку та розбивати двері. У поліції заявили, що під час акції біля ГПУ постраждало семеро правоохоронців.



    Враховуючи, яке збурення у суспільстві спричинила екстрадиція Тумгоєва, генеральний прокурор Юрій Луценко вирішив особисто прокоментувати ситуацію. Він наголосив, що немає підстав вважати, що Тумгоєв переслідується на політичному, етнічному чи релігійному ґрунті, а звернення Верховного комісара ООН з прав людини до України має лише рекомендаційний характер, на відміну від рішення ЄСПЛ.

    Очільник ГПУ визнає, що участь в АТО є підставою для відмови у видачі особи до РФ, але свідчення про участь Тумгоєва у військових діях на сході України, за його даними, з’явились тільки після його екстрадиції. «Рішення про видачу Тумгоєва винесено у жовтні 2016 - жодних свідчень/доказів участі в АТО від нього, його адвокатів, третіх осіб надано не було. «Свідки» з’явилися лише після фактичної передачі Тумгоєва іноземній державі (де вони були усі два роки, поки тривали судові процеси?)», - питає Луценко.

    Генеральний прокурор запевнив, що в інші країни не екстрадують жодну людину, чия участь у бойових діях на сході на боці України буде доведена. Він нагадав, що Україна не видала Росії громадянина Грузії Гію Церцвадзе: його було звільнено з-під варти на наступний день після того, як стало відомо про його участь в АТО.

    Іноземцям дозволено воювати на боці України: вони можуть підписати контракт із Збройними Силами України, що прокурор і радить робити людям без українського громадянства, які хочуть захищати Україну. «Ми не можемо дозволити маніпулювати почуттями учасників АТО. Перетворити Україну на відстійник кримінальних елементів, які масово заїжджають з Росії в Україну, ми не маємо права», - емоційно переконував Луценко.

    Але народний депутат, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає: навіть якщо людину звинувачують у злочинах, що підпадають під статтю кримінального кодексу, видавати Росії її не можна. Про це він заявив під час прес-конференції у прес-центрі «Главкому». «Має бути чітка мета: поки триває агресія Росії проти України, Київ не повинен видавати жодну людину, незважаючи на підстави, згідно з якими вона розшукується російською стороною. З елементарних міркувань: ми не можемо перевірити докази РФ, які вона наводить задля того, щоб отримати свого громадянина», - пояснює народний депутат. Він нагадав, що російські спецслужби переслідують неугодних путінському режиму громадян, інкримінуючи їм злочини, які ті не здійснювали.

    Нардеп повторює: Москві не можна видавати нікого. «Якщо людина злочинець і її  вина встановлена, її треба судити в Україні. Нехай сидить в українській в’язниці. Або видавати іншим країнам, якщо злочин розповсюджувався ще й на інші країни. Але тільки не Росії», - підсумував Чубаров.

    Яна Степанковська, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ