Транзит влади по-узбецьки: якою зробить країну Мірзіяєв
Сьогодні, 14 грудня, відбулась інавгурація другого за всю історію країни президента Узбекистана Шавката Мірзіяєва. Вибори від 4 грудня, на яких він переміг, традиційно визнали бездоганними спостерігачі від таких організацій, як СНД чи Шанхайська організація співпраці, в той час як ОБСЄ зафіксувала порушення, «включаючи ознаки вкидання виборчих бюлетенів». Однак ця організація відзначила і певні позитивні зрушення, які дають підстави сподіватися на деяку демократизацію не лише виборчої системи, а й усієї країни.
Через тривале перебування Мірзіяєва в команді колишнього президента Республіки Узбекистан Іслама Карімова, який теж традиційно отримував понад 90% на виборах, багато хто передрікає Узбекистану «туркменський варіант», тобто збереження репресивної системи і культу особи вождя, зі зміною лише його портретів у кабінетах чиновників. Вважається, що навіть за великого бажання зображеної на них персони реформи буде провалено наскрізь корумпованою виконавчою та силовою вертикалями. Подібним песимістичним прогнозам сприяють застосовувані силовиками обмеження, з якими узбеки традиційно стикаються під час виборчої кампанії (а також значних міжнародних заходів чи національних свят):
- посилення режиму безпеки, яке передбачає облік дільничними на своїх територіях усіх громадян, вибіркову перевірку документів правоохоронцями та патрулювання ними вулиць у пізній час доби. Хоча, за повідомленнями ЗМІ, масового затримання населення «до з'ясування особи» після 23:00, як це часто траплялося під час попередньої президентської виборчої кампанії 2015 року, не спостерігалося;
- перекриття кордону. З 25 листопада громадяни Узбекистану можуть в’їхати на його територію, але не можуть виїхати. Громадян сусідніх країн, навпаки, випускають, але не впускають (до громадян інших країн ці обмеження не застосовуються);
- припинення видачі біометричних паспортів до 11 грудня. МВС це пояснює необхідністю профілактики обладнання для їх виготовлення;
- раптові перевірки організацій, де розташовані виборчі дільниці. При цьому вони були частими, від різних організацій (школу з дільницею перевіряли і структури міністерства освіти різних рівнів, і місцева влада) та із взаємовиключаючими вимогами: «Одні вимагають повісити агітаційні плакати кандидатів в алфавітному порядку, інші – по-іншому»;
- дні пожежної безпеки, які триватимуть з 10 листопада по 10 січня і чомусь проводяться не міністерством з надзвичайних ситуацій, а МВС;
- невиконання обіцянки заборонити примусову працю на зборі бавовни, на яку цього року так само, як і попереднього, зганяли студентів та бюджетників;
- порушення виборчого законодавства, яке, згідно зі звітом ОБСЄ, проявилося, зокрема, у відсутності прописаних у ньому дебатів кандидатів (також міжнародні спостерігачі висловили певний подив з приводу того, що «всі кандидати утримуються від критики на адресу уряду або один одного»);
- «опіка» іноземців. Як повідомляє EurasiaNet.org, для супроводу кожного з іноземних журналістів сформовано групи з редакторів або їх заступників, а також перекладачів і водіїв, які зустрічатимуть усіх акредитованих журналістів біля трапу літака і супроводжуватимуть протягом усього перебування в країні.
Проте ці та інші обмеження, які можуть вразити тих, хто вперше побуває в Узбекистані, є досить звичними для жителів самої країни. При цьому у випадку з «комендантською годиною» спостерігаються навіть певні послаблення.
Самих же громадян Узбекистану вражають нововведення, з якими вони стикаються після смерті Іслама Карімова. Добре поінформоване щодо центральноазіатських процесів видання «Фергана» ще понад місяць тому окреслило їх оптимістичним заголовком: «В Узбекистані з'являється публічна політика. Так і до свободи слова недалеко». Найвагомішими з цих новацій вважаються такі:
- Звільнення десидента. 24 листопада з’явилась інформація про вихід на волю одного з найстаріших політв’язнів Узбекистану, колишнього депутата та керівника нафтопереробного заводу Самандара Куканова, який «відсидів» близько 23 років. У ЗМІ одразу з’явилася версія, що так Ташкент намагається відвернути увагу від чуток щодо смерті старшої дочки покійного Іслама Карімова. Але правозахисниця Васіля Іноятова повідомляє, що під час зустрічі з керівником узбецької пенітенціарної системи їй було анонсовано «гарні звістки», про які стане відомо після президентських виборів.
- Віртуальні приймальні. Мірзіяєв і та ряд інших урядовців не тільки самі започаткували такий спосіб контакту з громадянами, а й стимулюють до цього чиновників нижчих рангів (деякі медіа пишуть, що навіть «у наказовому порядку змушують голів регіонів іти на контакт з місцевими жителями»). Узбецькі ЗМІ вже відрапортували про низку вирішених завдяки цьому проблем громадян. Припускається, що в разі серйозності реформаторського запалу майбутніх президента та прем’єра цей засіб комунікації допоможе їм тримати недбалих бюрократів «у тонусі». Принаймні в одному з районів Ташкента за незадовільну роботу зі зверненнями громадян одного чиновника вже було звільнено, решта отримали догани. Дещо раніше звільнення зачепили Джизакську область, де так само, як і в столиці, Мірзіяєв працював у місцевій владі.
- Закон «Про протидію корупції». Внесений у жовтні в.о. президента законопроект в останніх числах листопада пройшов уже друге читання в нижній палаті парламенту Узбекистану та направлений для розгляду в Сенат.
- Послаблення для бізнесменів. Указом виконувача обов'язків президента від 5 жовтня 2016-го з 1 січня 2017 року буде скасовано всі види позапланових перевірок діяльності суб'єктів підприємництва, крім перевірок у зв'язку з ліквідацією юридичної особи або таких, що проводяться виключно за рішенням Республіканської ради з координації діяльності контролюючих органів на підставі звернень про факти порушень законодавства. З'явився сайт, що дозволяє проведення реєстрації бізнесу електронно. Владою також було дано обіцянку створити інститут бізнес-обудсмена.
- Зниження обсягів обов'язкового продажу валютної виручки державі сільгоспвиробниками. Фермери втрачали прибуток через різницю курсу валют (офіційний курс долара в Узбекистані вдвічі нижчий за курс на чорному ринку). Нововведення зобов’язує продавати державі 25%, а не 50% валюти, що скоротить їхні втрати.
- Намір лібералізації валютної політики. Проект постанови «Про пріоритетні напрями валютної політики» винесено на громадське обговорення, яке триватиме до 14 грудня.
- Реформа судової системи, започаткована указом Мірзіяєва, який висловив невдоволення тим, що судді занадто часто виносять обвинувальні вироки. Вважається, що вона допоможе принаймні зменшити корупцію в судах.
- Розблокування раніше закритих ділянок доріг у центрі Ташкента, так званої президентської траси. Це серйозно вплинуло на проблеми з автомобільними заторами у столиці.
- Проект створення вільних економічних зон. Вони мають з’явитися у чотирьох областях та сприятимуть залученню інвестицій для створення виробництв з глибокої переробки сільгосппродукції та мінерально-сировинних ресурсів.
Ці та низка інших ініціатив нової влади, а також те, що з початком осені активізувалися ремонти доріг і тротуарів, «розморозилися» масштабні будівельні й транспортні проекти, багатьма сприймається виключно як передвиборний піар. Але більшість узбеків усе-таки сподівається, що це початок повороту влади обличчям до народу. Додали їм приводів для стриманого оптимізму і деякі новації, що дещо демократизували минулу президентську виборчу кампанію:
- ОБСЄ як спостерігач за виборами в Узбекистані вперше була представлена повномасштабної місією – 20 довгострокових і 250 короткострокових спостерігачів.
- З п'яти до одного відсотка від загальної кількості виборців було зменшено необхідну кількість підписів для висунення кандидата в президенти.
- Рішення Центрвиборчкому в обов'язковому порядку публікувалися на офіційному сайті ЦВК, було закріплено норми про передвиборну агітацію, визначено процедури дострокового голосування.
- Окрім основного кандидата, помітними були й інші претенденти. «Кожному кандидату надали 642 банери по всій країні, а також вони мають однаковий доступ до 36 електронних екранів для передвиборної агітації», – наголошується в опублікованому 24 листопада звіті Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Всі кандидати активно проводили зустрічі з виборцями. Все це створювало видимість демократичної конкуренції.
- Забезпечення участі у осіб з обмеженими фізичними можливостями – вперше було підготовано виборчі бюлетені з використанням азбуки Брайля.
- Показ тематичних виборчих телепрограм узбецькою, каракалпацькою та російською мовами, а також із сурдоперекладом.
- Спостерігачами ОБСЄ було відзначено «комплексну та інтенсивну кампанію з інформування виборців» владою і активність громадських організацій, які закликали громадян країни йти голосувати.
- ЦВК провела тренінги для членів дільничних виборчих комісій, а також заходи з інформування та підвищення правової культури виборців, які в першу чергу стосувалися запобігання «сімейного» голосування – видачі бюлетенів главі родини, що приходив із паспортами всіх її членів на дільницю сам.
- Вперше змогли проголосувати підслідні, тобто виборці, що перебували під вартою, але їхню провину не було доведено в судовому порядку.
- Активне використання соціальних мереж. Аккаунти у Facebook і Twitter завели собі всі кандидати і проводили на них активну агітацію узбецькою та російською мовами. А на сторінці ЦВК у Facebook вперше можна було спостерігати за з'їздами чотирьох партій, на яких висувалися кандидатів.
Ні в кого не виникало сумнівів у впливі цих нововведень на шанси трьох конкурентів Мірзіяєва обійти його. Але їхня поява (у тому числі й внаслідок рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, що було окремо відзначено у звіті цієї організації) додавала оптимістичного настрою і виборцям, і зовнішнім спостерігачам.
Іншим приводом для зростання їхнього оптимізму стали зміни у зовнішній політиці країни, які можуть допомогти нормалізувати складні відносини з сусідніми країнами та розширити контакти з іншими:
- Почастішали контакти вищого керівництва Узбекистану із сусідніми Таджикистаном і Киргизією. Це має посприяти в першу чергу пошуку...: шляхів вирішення укорінених ще за часів СРСР питань належності спірних ділянок прикордонних територій (наприклад, на грудень намічено підписання документу щодо киргизько-узбецького кордону); компромісних рішень щодо намірів Душанбе та Бішкека побудувати каскади ГЕС на річках, що в своїй нижній течії використовуються узбецькими господарчими суб’єктами (Узбекистан за Карімова активно протидіяв гідроенергетичним планам сусідів, особливо проекту Рогунської ГЕС у Таджикистані).
- У відносинах з Туркменістаном і Казахстаном, з якими подібних протиріч менше, намітилося поглиблення взаємодії з будівництва доріг і мостів, що з'єднують країни.
- Відбувся візит до Узбекистану президента Туреччини Ердогана, що може стати початком розв’язання конфлікту, який почався у 1999 році із закриття всіх турецьких ліцеїв в Узбекистані через нібито поширення ними ідей пантюркізму (згодом Ташкент закрив усі турецькі магазини та інші господарські суб’єкти за участю турецького капіталу).
- 8-9 листопада в Брюсселі Узбекистан та ЄС провели засідання підкомітету з юстиції, внутрішніх справ, прав людини і супутніх питань. Під час нього європейці схвально відгукнулися про початок судової реформи в республіці, долучення місії ОБСЄ до спостереження за президентськими виборами в Узбекистані та низку інших ініціатив нової узбецької влади.
- Ташкент під час жовтневого візиту заступника державного секретаря Сполучених Штатів Америки з політичних питань Томаса Шеннона запропонував свою допомогу у подоланні афганської кризи і надання майданчика для переговорів між рухом «Талібан» і керівництвом Афганістану.
- Зазначивши на зустрічі із Путіним у Самарканді, що для Узбекистану взаємини з Росією «були, є і будуть стратегічним партнерством, союзництвом», під час виборчої кампанії Мірзіяєв виступав за збереження позаблокового статусу країни та недопущення розміщення на її території іноземних військових баз. Тому вважають, що повернення Узбекистану у проросійські військово-політичні (ОДКБ) чи економічні (ЄАЕС) організації не буде, принаймні найближчим часом.
- Згідно указу Мірзіяєва від 2 грудня «Про заходи щодо забезпечення прискореного розвитку туристичної галузі Республіки Узбекистан» з квітня 2017 року Республіка скасовує в’їздні візи для громадян Австралії, Австрії, Великобританії, ФРН, Данії, Іспанії, Італії, Канади, Люксембургу, Нідерландів, Південної Кореї, Сінгапуру, Фінляндії, Швейцарії та Японії, які в'їжджають в країну на термін до 30 днів в туристичних цілях.
Песимісти, наприклад, один із провідних українських сходознавців Ігор Семиволос, вважають усі ці узбецькі новації лише тимчасовою «вітриною», необхідною, щоб допомогти країнам Заходу вкотре «самообманутися» й надати Ташкенту інвестиції і технології, необхідні для полегшення транзиту влади та подолання наслідків економічної кризи, в яку занадто сильно прив’язаний до Росії Центральноазіатський регіон потрапив через введені проти Кремля санкції. Якщо вони зрештою матимуть рацію, то Узбекистан справді повторить «туркменський шлях» і залишиться напівзакритою (чи майже закритою, як той самий Туркменістан) країною. І представлятиме для зовнішніх гравців інтерес виключно як джерело сировини або як територія для утвердження їхніх геополітичних амбіцій.
Однак багато хто все ж таки сподівається, що започатковані новим керівництвом Узбекистану зміни стануть незворотними. ОБСЄ, наприклад, назвала зафіксовані недоліки виборчого процесу «хронічними», відзначила готовність представників узбецької влади їх усувати та пообіцяла підтримувати в цьому питанні Ташкент. А помічник держсекретаря США з питань Південної і Центральної Азії Ніша Бісвал побачила в діях нового президента РУ «певний прогрес» та «обнадійливі сигнали». Висловлює надії на реформи та покращення й узбецька інтелігенція, використовуючи у своїх настановах новій владі максими відомих філософів, у тому числі й «українського дервіша» Григорія Сковороди.
Роман Сирінський, для «Главкома»
Коментарі — 0