На ремонт доріг у звільнених областях доводиться брати кредитні кошти
Служби автомобільних доріг, які підпорядковуються «Укравтодору», заплатили за ремонт та експлуатаційне утримання доріг на окупованих територіях та у зоні бойових дій. При цьому наразі дуже складно перевірити, що якийсь ремонт там взагалі проводився. У той же час грошей на ремонт доріг на деокупованих територіях тепер не вистачає і доведеться брати їх… у борг.
«Главком» розбирався, як же так склалося.
Після 24 лютого в Україні очікувано почали скасовуватися дорожні тендери вартістю до кількох десятків мільярдів гривень. Підрозділи «Укравтодору», які виступали замовниками робіт, розводили руками: у країні стовідсотковий форс-мажор – повномасштабне вторгнення Росії. А тому більшість коштовних проєктів «Великого будівництва» довелося поставити на невизначену паузу.
До повномасштабного вторгнення тема дорожнього будівництва часто використовувалася у піарцілях окремих керівників Офісу президента і самого глави держави. Журналісти знаходили чимало фактів розкрадання коштів, що спрямовувалися на дороги. Органи прокуратури відкрили десятки кримінальних справ щодо цих фактів. Проте треба визнати: дійсно, будувалося багато доріг, як державного, так і місцевого значення, і главі державі справді було чим пишатися.
Що ж змінилося після 24 лютого? Війна, з одного боку, позбавила «Укравтодор» великих грошей. А з іншого – дозволила особливо не панькатися із дотриманням законодавства. Почали укладатися прямі договори з приватними структурами, без публічних закупівель.
Гроші на дороги… Донбасу
Наприкінці квітня 2022-го агресор заявив про початок другої фази війни. Путін поставив своїм військам завдання повністю окупувати Донецьку та Луганську області і південь України.
Вже після цього (влітку 2022 року) Служба автомобільних доріг у Донецькій області перерахувала майже 40 млн грн фірмі «Юніотрансбілдінг». Без жодних тендерів. Як свідчать дані державного вебпорталу Spending, гроші платилися за експлуатаційне утримання доріг державного значення на Донеччині.
Що цікаво: дорожний підрядник «Юніотрансбілдінг» зареєстрований у місті Мирноград Покровського району Донецької області. Станом на початок червня, коли бюджетні кошти пішли до цієї фірми, уся Мирноградська міська громада перебувала у зоні бойових дій. Як в таких умовах можна було забезпечувати ефективність використання коштів – велике питання.
Крім цього, аналітики видання «Наші гроші» помітили: у «Прозорро» немає жодних даних про контракти між донецькою Службою автомобільних доріг і «Юніотрансбілдінгом». Ця компанія зі статутним капіталом 10 тис. грн не є великою або відомою. У 2017 році вона мала низку дрібних підрядів на ремонт вулиць у Рівному на загальну суму 1 млн грн. За результатами тих підрядів місцеві податківці звинуватили комунальне рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг у «нереальності проведення господарських операцій» з «Юніотрансбілдінгом». Мовляв, відбулося заниження податку на прибуток та завищення податкового кредиту через відсутність у підрядника необхідних матеріальних, трудових та інших ресурсів.
Ще важлива деталь. З моменту реєстрації (червень 2015 року) ТОВ «Юніотрансбілдінг» часто змінювало адресу прописки. Спочатку це було Дніпро, потім Київ, а нині Мирноград Донецької області.
Підозрілий вигляд мають і проплати Служби автомобільних доріг у Луганській області. З 24 лютого замовник перерахував трохи більше 10 млн грн (6,14 млн грн – у червні і 4,68 млн грн – у вересні) харківському облавтодору за контрактом 2021 року.
Нагадаємо, що у грудні 2021 року між луганськими дорожниками і харківським облавтодором було укладено дворічний договір загальною вартістю 608 млн грн. Протягом 2022-2023 років підрядник мав проводити поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та штучних споруд у Луганській області. Окремо у договорі сторони прописали, що фінансуватимуться дороги на підконтрольній території України.
Але починаючи з лютого 2022 року росіяни доволі швидко зуміли окупувати майже всю Луганщину. Тож незрозуміло, за які саме роботи Служба автомобільних доріг у Луганській області платила мільйони харківському підприємству у червні і у вересні 2022-го.
Ремонт доріг для окупантів?
Стабільність у фінансуванні ремонту доріг демонструє ще одна фронтова область – Запорізька. 60% її території перебуває нині під росіянами. Протягом квітня-жовтня (дані на 19 жовтня) Служба автомобільних доріг у Запорізькій області перерахувала 108,45 млн грн на рахунок ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», підконтрольному турецькому бізнесу. Оплату провели за діючим контрактом, підписаним наприкінці 2020 року.
Турецька компанія у грудні 2020 року виграла тендер з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Запорізькій області та штучних споруд на них. Вартість закупівлі – 1,16 млрд грн. Договір закінчується 31 грудня 2022 року. Однак до цього часу замовник – Служба автомобільних доріг у Запорізькій області не провела жодних коригувань великого кошторису. Принаймні, цього не видно у системі «Прозорро». Варто наголосити, що у переліку доріг, які має утримувати турецький «Онур», є ділянки, якими тепер їздять окупанти і колаборанти Запорізької області.
Додамо, що за підсумками «Великого будівництва» у 2021 році «Онур Конструкціон Інтернешнл» увійшов до трійки лідерів. Фірмі вдалося виграти дорожніх тендерів на 26 млрд грн.
«Єдиним стабільним фаворитом був «Онур». Він зберіг третю позицію та підняв на пів відсотка свою частку ринку. До нього навіть бояться потикатись з різними вказівками збирачі різних податків, у них чудові стосунки з «четвертим поверхом Банкової (там розташований президентський кабінет – «Главком»)», – так описували особливе становище турецького гравця розслідувачі махінацій у дорожньому будівництві.
У коментарі «Главкому» редактор видання «Наші гроші» Юрій Ніколов зазначив, що підтримує певні ремонти доріг у зоні бойових дій. Зокрема, коли йдеться про критичні мости та шляхи для підвезення зброї і вивезення поранених. Також правильно ремонтувати підірвані мости на звільнених територіях. Бо вони ведуть до деокупованих міст, де є потреба у доставці купи різних товарів та харчів.
«Однак дізнатись на що саме, приміром, отримала в Дніпропетровській області компанія «Будінвест інжиніринг» 1,2 млрд грн за пів року війни – неможливо. Цієї інформації ніде нема, оскільки вона виконувалась в рамках «мобілізаційного завдання». Тобто засекречена. Хоча дивно, бо у жодній іншій прифронтовій області цього літа-осені не було навіть приблизно таких видатків на дорожні ремонти», – визнає експерт.
«Вважаю якимось мародерством зараз проводити звичайні ремонти доріг у далеких від фронту місцях. У нас немає грошей на виробництво дронів. Але в асфальт вбухуються шалені гроші. Наші вороги мають радіти, що ми свої скромні фінанси витрачаємо не на зброю проти них», – додав Ніколов.
Ремонт доріг на звільненій Херсонщині: ям багато – грошей мало
Станом на середину червня 2022-го Україна контролювала 7% Херсонщини, а у жовтні – трохи більше 10%. Та це не завадило Службі автомобільних доріг у Херсонській області 25 травня оплатити місцевому облавтодору 5,18 млн грн. У «проводці» вказано, що гроші спрямовано за роботи з експлуатаційного утримання доріг державного значення. Подробиць, що саме там робилося у відкритому доступі немає.
Зауважимо, що херсонська Служба автодору має великий контракт із тамтешнім облавтодором на пів мільярда гривень. Договір було підписано у 2021 році, дія його закінчується у грудні 2022-го. Щоправда, заплановані видатки на цей рік у розмірі 230 млн грн уже зазнали відчутного секвестру – у вересні додатковою угодою замовник зменшив фінансування до 52,4 млн грн. Якщо з цієї суми відмінусувати проплати за січень-лютий (до 24 лютого облавтодор одержав 37,23 млн грн) і травневі 5 мільйонів, то залишилося вибрати ще 10 млн грн.
При цьому, за інформацією джерел «Главкома», території Херсонщини, які українська армія активно звільняє останні два місяці, конче потребують елементарного ямкового ремонту доріг. Цього просять відповідні служби (а також банки, «Укрпошта» тощо), котрі повертаються у деокуповані населені пункти, відкривають свої відділення. В неофіційній бесіді з «Главкомом», нинішнє креівництво області оцінює потребу в «дорожніх» коштах у близько 90 млн грн.
Росіяни зруйнували всі досягення «Великого будівництва»
«Главком» поцікавився в «Укравтодору», скільки кілометрів доріг зруйновано внаслідок російської агресії.
Станом на 13 жовтня 2022 року, зруйновано або пошкоджено 140 споруд та близько 8,8 тис. кілометрів автомобільних доріг державного значення. Щоб усе відновити, необхідно понад 300 млрд грн.
Відповідь «Укравтодору» на запит «Главкома»
Для порівняння. У 2021 році, у рамках програми «Велике будівництво» в Україні було відремонтовано 5,09 тис. км доріг державного значення і відновлено 2,17 тис. км місцевих доріг. Тобто майже за вісім місяців повномасштабної війни росіяни знищили більше дорожньої інфраструктури, ніж вдалося збудувати та відремонтувати за минулий рік.
Голова «Укравтодору» Євген Кузькін у відповіді на запит «Главкома» визнав критичну ситуацію у галузі. За його даними, майже всі доходи державного дорожнього фонду спрямовуються на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.
«Зараз для фінансування дорожніх робіт майже зовсім відсутні кошти, що не дає можливості забезпечити утримання мережі автомобільних доріг у належному технічному стані, а також проведення аварійно-відновних робіт на ділянках доріг та штучних спорудах, що зазнали руйнувань внаслідок бойових дій. Станом на 13 жовтня 2022 року на будівництво, реконструкцію та ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення було спрямовано лише близько 441,63 млн грн з коштів державного дорожнього фонду», – констатував очільник «Укравтодору».
Він додав, що дорожні організації одержують доступ до ремонту об’єктів інфраструктури після розмінування звільнених територій та дозволу військово-цивільної адміністрації.
Ремонти у кредит
Попри плачевну ситуацію у дорожній галузі підрозділи «Укравтодору» на місцях проводять тендери. Передовсім привертають увагу закупівлі на Київщині та Чернігівщині, де після вигнання росіян зруйновано мости і дороги. Зокрема, дві турецькі компанії – Onur Taahhut і Doğuş inşaat ve ticaret a.ş. розіграли ремонти шести мостів у Київській області. Onur дісталися: ремонт мостового переходу через суходіл на дорозі Обуховичі-Ставрівка (25,24 млн грн), капремонт мостового переходу через річку Тетерів на дорозі Іванків (447,3 млн грн), капремонт мостового переходу через річку Жерева на дорозі Іванків (49,4 млн грн). Doğuş у свою чергу опікуватиметься: капремонтом шляхопроводу на дорозі Феневичі-Бородянка-Макарів-Бишів (444,2 млн грн), капремонтом мостового переходу через канал на дорозі Київ-Вишгород-Десна-Чернігів (197,3 млн грн), капремонтом мостового переходу через річку Трубіж на дорозі Київ-Суми-Юнаківка (47,2 млн грн).
У Чернігівській області замовник шукає підрядника для капітального ремонту мосту через річку Замглай. Попередня вартість робіт оцінюється у 136 млн грн. Іще оголошено тендер на капітальний ремонт мосту через річку Білоус очікуваною вартістю 113,4 млн грн.
Дані з системи «Прозорро»
Яким коштом проводитимуться ці ремонти? Ймовірно, тут має спрацювати комбінація, яку в ручному режимі провів Кабмін. Наприкінці вересня цього року уряд заліз до спеціального фонду державного бюджету, який наповнюється за рахунок кредитів Європейського інвестиційного банку, витягнув звідти 14,8 млрд грн і перевів у резервний фонд державного бюджету. А вже звідти, після отримання формальної згоди Верховного головнокомандувача Збройних Сил Володимира Зеленського і Міністерства інфраструктури, кошти «проженуть» до кінцевих підрядників.
Цим способом влада намагається компенсувати суттєві втрати державного дорожнього фонду, який у перші кілька місяців війни не мав надходжень через скасування акцизу на пальне та ввізного мита на автомобілі. Нині ж у профільному міністерстві, здається, зрозуміли пагубність таких дій і заговорили про пошук фінансових ресурсів на відновлення розбитої інфраструктури.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0