«Вибити з Кличка». Як діляться 150 мільйонів Громадського бюджету

У Києві втретє проходить конкурс «Громадський бюджет міста». Якщо ви хочете зробити щось корисне, наприклад, встановити лавочки у парку або ж дитячий майданчик у дворі, але грошей у вас немає, можете спробувати отримати їх з міського бюджету. Для цього потрібно розрахувати бюджет проекту і подати його на конкурс. Проекти, за які проголосує найбільша кількість киян, отримають фінансування. Зібрати необхідну кількість голосів не просто. Саме тому деякі автори проектів намагаються обійти правила.

Гроші на громадські ініціативи

Громадський бюджет на 2019 рік є рекордним не лише за своїм обсягом, а й за кількістю охочих вполювати ці гроші. Від громадян було подано більш як 1100 проектів, у минулому році їх було трохи більше як 800.

За результатами експертизи до етапу онлайн-голосування було допущено близько 940 проектів від 400 команд. Загальна сума бюджетів усіх ініціатив становить 510 млн грн, тобто апетити утричі більші, ніж можливості їх задовольнити. Сума Громадського бюджету на 2019 рік – 150 млн грн.

прес-конференція із теми: «Громадський бюджет столиці: на голосуванні понад 900 проектів»

Як голосують

Кошти отримають проекти, які наберуть найбільшу підтримку під час онлайн-голосування на платформі Громадського бюджету-3. Одна людина має можливість проголосувати за п’ять проектів.

Голосувати можна через банківські картки Ощадбанку чи Приватбанку або ж за допомогою електронного підпису, тому система може чітко контролювати кількість голосів від однієї людини і запобігає тому, аби один громадянин голосував більш ніж за п'ять проектів.

Подавати проекти можна з мінімальною вартістю в 50 тис. грн, максимальною - 3 млн грн.

Цього року найбільшу кількість проектів подали вартістю від 100 до 150 тис. грн, на найбільше фінансування у 3 млн претендують 14 ініціатив.

«Чому велика кількість малих проектів? Бо цього року змінюється формула рейтингу. Він буде вираховуватися так: бюджет проекту ділитиметься на кількість набраних голосів. Тому малі проекти, у знаменнику яких буде стояти менша сума, мають більше шансів на успіх, більше шансів бути реалізованими у 2019 році», - пояснив заступник голови КМДА Микола Поворозник.

У КМДА пояснюють, що нововведення спрямоване на те, щоб команди-новачки могли конкурувати на рівних з великими проектами.

Для того, щоб бюджетні кошти не отримали недоброчесні проекти, передбачено багато рівнів їх перевірки. Якщо проект районного значення, його відправляють в райадміністрацію, де визначають, яке комунальне підприємство чи департамент здійснить експертизу. Якщо проект загальноміський, тоді експертизу робить департамент КМДА.

Гроші не будуть видаватись безпосередньо авторам: кошти будуть включені у міський бюджет 2019 року. За реалізацію проектів відповідатимуть профільні департаменти КМДА, а також районні адміністрації. Вони у 2019 році проведуть закупівлі послуг і робіт через систему ProZorro.

Також слідкує за перебігом конкурсу Громадська бюджетна комісія (ГБК), куди входять представники громадських організацій. Комісія може допускати проекти до голосування, навіть якщо експерти-чиновники їх негативно оцінили, або ж навпаки, зняти з голосування за порушення правил.

ГБК - кінцева інстанція, яка приймає рішення, що стосуються Громадського бюджету. Оскаржити рішення, прийняте комісією неможливо.

Цього року було прописано додаткові положення та напрацьовано правила етичної поведінки для учасників Громадського бюджету, які забороняють підкуп голосів та політичну агітацію, а також дискредитацію інших учасників. Учасникам конкурсу заборонено вимагати у громадян, які долучились до голосування, інформацію про те за який проект вони віддали свої голоси. Вперше запроваджено рейтинг доброчесності.

Перший скандал

Найбільш помітною у цьому році є ініціатива Evorank, яка виставила на голосування 293 однотипні проекти майже для кожної столичної школи. П’ять авторів пропонують організувати для дітей конкурс проектів, аналогічний Громадському бюджету Києва. Бюджети проектів для кожної школи 153 тис. там де дітей менше 700, або 193 тис. грн де більше.

При цьому, зі 193 тис. на реалізацію конкурсних ідей мали б піти 150 тис., на «послуги інтернет-ресурсу» - створення платформи для кожної школи – 20 тис., ще стільки ж планують витратити на інформаційну кампанію, і на премії школярам-переможцям передбачалось 3 тис. грн.

«Діти у самих школах повинні подати самостійно проекти. Їм можуть допомагати батьки, вчителі. Голосуватимуть за проект самі діти. Школярі можуть вибрати конструктор Lego, інтерактивну дошку, реактиви у кабінет хімії, екскурсійну поїздку тощо», - пояснив ідею «Главкому» співавтор проекту Олексій Тихонов, додавши, що головна мета проекту – розвиток здатності мислити проектно і бути суспільно активними. Такий собі Громадський бюджет у мініатюрі.

Авторами проекту є Микола Гурін, Ірина Маржан,  Юлія Дмитренко, Володимир Басовський, які, що дивує, самі є (крім Маржан) представниками Громадської бюджетної комісії (ГБК).

Голова комісії Сергій Олійник запевнив «Главком», що особи які мають відношення до проектів, не беруть участь у голосуванні. «Якщо Громадська бюджетна комісія розглядає скаргу від одного зі своїх представників, він заявляє публічно про своє відношення до даного проекту, а тому не бере участь у голосуванні», - пояснив Олійник, додавши, що переважна більшість представників ГБК є авторами проектів.

За правилами, проектам потрібно було отримати гарантійні листи від шкіл, які дають згоду щодо впровадження ініціативи на їхній території. Частина проектів Evorank отримала позитивну експертизу, але близько половини були забраковані школами. Попри це рішенням Громадської бюджетної комісії вони були допущені до голосування.

У школах аргументують свої негативні висновки відсутністю нормативно-правової бази, яка б регулювала участь дітей у бюджетному процесі через подання громадських проектів, відсутністю алгоритму виконання проекту, деталізації його витрат, а також обов’язкової резервної суми у розмірі 20% відповідно до параметрів Громадського бюджету на 2019 рік.

Адміністрації деяких шкіл відзначають, що проект не є бюджетно ефективним, а виконання проекту призведе до нераціонального використання коштів.

Співавтор Evorank Юлія Дмитренко, дивується, чому цього року проект зазнає значної критики, адже його представляють не вперше. Під час Громадського бюджету на 2018 рік його подавали під назвою «ГБ-kids», але планували реалізувати його у менших масштабах - з бюджетом у 2 млн грн.

Купівля голосів оптом

Голосування за проекти Громадського бюджету-2019 розпочалось 24 серпня, але вже є проекти, які зійшли з дистанції: №996, 550, 1012 Громадська бюджетна комісія зняла їх з голосування, а їхніх авторів, що представляють молодіжну громадську організацію «Шоста влада», на один рік занесла у список недоброчесних. Причиною санкцій стала спроба купити голоси.

Автори проекту №996 School+ пропонували організувати тренінги для вчителів для оволодіння новітніми технологіями в освіті. Бюджет проекту – майже 3 млн грн.

Другий проект - №550 «Ed Creators» - також має бюджет до 3 млн грн на закупівлю техніки та зарплату особам, які працюватимуть над проектом, і передбачає створення інтерактивних уроків для середньої освіти, а саме - розробити загальнодоступні інтерактивні авторські поурочні плани на базі освітньої платформи Evolution.

Проект №1212 «EdTech Go» з бюджетом 993 тис. грн також має на меті масове поширення використання новітніх IT-технологій в освітньому процесі за допомогою проведення соціальних досліджень, фокус груп, навчальних лекцій, семінарів.

Скаргу до ГБК написав представник Асоціації студентів Київського національного університету ім. Тараса Шевченко Роман Куриленко. Він розповів, що у месенджері представникам студактиву від громадської організації «Шоста влада» пропонували організувати голосування студентів, обіцяли платити по 15 грн за кожен голос. «Всього 1000 підписів - і у тебе 15 000 грн на руках», - цитує повідомлення Куриленко.

Представниця студентської ради КНУ ім. Тараса Шевченка Олександра Тиркалова розповіла, що представників «Шостої влади» цікавили першу чергу такі питання: чи є прописка у мешканців гуртожитку, у якій кількості, і як скоро можна зібрати голоси. «Тобто робота полягала не у тому, щоб ознайомити мешканців гуртожитку з проектами, а одразу зібрати голоси», - наголошує Тиркалова.

Крім того, автори проектів пропонували встановлення мережі Wi-fi в університетах. «Є крута можливість отримати Wi-fi з установкою від КМДА. Можете потім хизуватися перед ректором, що вибили Wi-fi у самого Кличка», - писав у групі студактиву Андрій Мамикін.  На прохання уточнити, що це за Wi-fi, пояснили, що так як партнерами «Шостої влади» є організація Smart Kyiv City, то вони нібито встановлять Wi-Fi у вуз, який допоможе зібрати голоси для п’яти проектів під номерами 1058, 996, 1012, 550, 1212.

Як доказ комісії було надано скріншоти переписування.

Що цікаво, представники «Шостої влади» визнають, що переписування, зафіксовані на скріншотах, були, але винними себе не вважають.

Голова організації Пилип Штеренталь, автор проектів із впровадження IT-технологій в школах столиці, визнав, що для залучення голосів використовують «додаткові засоби», які дозволяють охопити більшу аудиторію, наприклад, купують рекламу постів у Facebook. Але крім цього, ще й наймають так званих промоутерів, які повинні «організувати необхідну кількість голосів», за що отримають «оклад» за результатом - 15 грн за кожний зібраний голос.

На питання представників комісії, як будуть рахувати отримані завдяки одному «промоутеру» голоси (адже учасники конкурсу не можуть вимагати у громадян інформацію про те, за який проект вони віддали свої голоси), представники «Шостої влади» відповісти чітко не змогли. «Наші люди будуть бачити, чи збирає певна людина голоси чи ні», - відповів Штеренталь.

Пропозицію ж «вибити Wi-fi від Кличка» у «Шостій владі» назвали «звичайним промоутерським ходом». Але член комісії Володимир Басовський висловив припущення, що або це була спроба підкупу, або шахрайство, бо обіцяли те, що не могли виконати.

«Як юрист я бачу у ваші схемі прихований підкуп через вибудовування піраміди», - прокоментував дії команди голова комісії Сергій Олійник.

Ця історія, мабуть, спонукає представників комісії до наступного року прописати положення правил більш детально. «Будь-які зміни ініціюватимемо вже після голосування за проекти, бо змінювати правила під час гри неправильно. Думаю, з 15 вересня будемо збиратися і до нового року підготуємо пропозиції депутатам Київради. Треба, щоб автор чітко розумів, у яких межах він може нормально працювати, агітувати. Щоб у них не було бажання обманути систему, а конкурс проходив чесно і в рівних умовах», - розповів «Главкому» про плани Громадської бюджетної комісії її представник Олексій Тихонов.

Хто перемагав раніше

Минулого року перемогли 93 проекти, серед них 42 великі (понад 400 тис. грн), і 51 малий проект. Фінансування всі вони отримують у 2018 році. Найвідоміші ініціативи: проект бібліотеки аудіокниг шкільної програми українською, автором якої є Олександр Барабошко. В рамках проекту запишуть аудіокниги класичних українських творів, що входять до шкільної програми. Автори проекту обіцяють озвучити щонайменше 50 книжок.  Презентація бібліотеки запланована на листопад 2018 року. Розміщено аудіотеку буде на сайті бібліотеки Київського університету імені Бориса Грінченка.

На сторінці бібліотеки КПІ вже анонсували відкриття проекту-переможця минулорічного Громадського бюджету - студій Гретера і Криванека. Це буде простір для освітніх студій, де планують встановити 20 стаціонарних комп'ютерів і Smart Board для проведення тренінгів чи лекцій. Зараз Департамент молоді та спорту міста Києва закуповує техніку та меблі для освітнього простору.

Проект з безкоштовного вивчення англійської мови «Київ Заговорить Англійською» вже доступний для киян онлайн.

Biblio Hub для людей із вадами зору відкрили 26 червня 2018 року в бібліотеці ім. Тичини.

Планують також встановити велопарковки біля станцій метро, але проект поки що на стадії виконання: от-от мають оголосити тендер.

Цікаво, що переважна більшість проектів-переможців стосувалась облаштування освітніх закладів: наприклад, проекти із заміни вікон, ремонту ґанку чи реконструкція спортивного майданчика конкретної школи. Минулого року таких ініціатив було майже половина. Це обурювало інших учасників конкурсу, адже школи не є простором суспільного доступу, натомість у закладів освіти є потужний інструмент для залучення голосів: вчителі можуть агітувати батьків підтримати проект.

Яна Степанковська, «Главком»