Каким команда Зеленского видит будущее украинской армии

Каким команда Зеленского видит будущее украинской армии

Относительно перспектив развития сферы нацбезопасности и обороны

Попробуем проанализировать то, что заявлено. Итак, Иван Апаршин, представленный как «военный эксперт, член команды Зе». Далее цитаты и краткий комментарий. На истину последней инстанции уж никак не претендую, искренне хочу понять логику.

«Перша позиція. Армія буде професійною та добровільною (без ганебного примусового призову)».

- Звучит достойно в том плане, что автор (не зря служил в ГШ и МО на столь высоких должностях) не ставит знака равенства между «профессиональной» и «контрактной» армией, как это обожают делать наши всяческие новоявленные военные эксперты. Но зачем так сразу оскорблять, например, Израиль, где есть «ганебний примусовий призов», но армия при этом – более чем профессиональна? Впрочем, по позиции относительно «добровольной армии» можно много спорить, но факт в том, что Украина официально ведет курс именно на контрактные ВС далеко не первый год. И не лишь на словах. Так что не вижу здесь революции от «новой команды».

«Вона (армия) буде підсилена постійно діючим резервом та системою територіальної оборони».

- То же самое. Резерв и система территориальной обороны в Украине за последние годы: поисковики в помощь. Можно критиковать то, что сделано, но новоявленной истиной это ну никак не назвать. Если есть новое видение, но конкретику пока назвать не решаемся, очевидно, стоит так и написать: «знаємо, як миттєво зробити краще, але поки що не скажемо». Ну или что-то в этом роде.

«Друга позиція. До керівництва армією будуть залучені бойові офіцери, які націлені на перемогу та здатні зберегти життя солдата.»

- Здесь двойственное впечатление. С одной стороны, вроде как «лифты» в ВСУ пусть с величайшим скрипом, но работают, хотя удельный вес паркетных старших офицеров и генералов в органах управления все равно зашкаливает. С другой стороны, конечно, все мы понимаем, что стратеги не растут на деревьях, и для их подготовки нужны как опыт, так и знания. Наши ввузы, в первую очередь Национальный университет обороны Украины, сделал немало в этом направлении. Если есть четкое видение реформирования спайки кадровая работа/система военного образования – здорово. Пока слишком мало контекста (не считать же таковым общую декларацию), чтобы делать выводы. Хотя саму декларацию можно считать безусловно правильной.

«Третя позиція. Бюджет Міністерства оборони буде максимально відкритий для громадськості. Кожна людина матиме можливість проконтролювати кожну копійку, ефективність використання і доведення її до солдата. Ми не збираємося продовжувати практику приховування видатків на якісь закриті програми і незрозумілі нікому проекти. Саме ця відкритість і ефективність дасть можливість збільшити розміри грошового забезпечення військовослужбовців та довести його рівень до рівня грошового забезпечення у країнах-членах НАТО.»

- Задолго до нынешних выборов Комитет ВР по нацбезопасности и обороне декларировал подготовку законодательного обеспечения максимально, насколько это возможно, прозрачного оборонного бюджета. Опять-таки, особого открытия в этом тезисе нет. Но смущение вызывает фраза от военного эксперта «кожна людина матиме можливість проконтролювати кожну копійку…». Я не буду вдаваться в какие-то дискуссии или полемики, просто прошу: укажите мне страну мира (вовсе не обязательно воюющую, каковой является Украина), где расходы «кожної копійки» на сферу обороны являются полностью открытой информацией. Надеюсь, И.Апаршин с его впечатляющей военной биографией и обширным опытом работы в сфере обороны такую страну знает, раз уж об этом заявляет.

«Четверта позиція. Держава забезпечить достойне життя військовослужбовця і у час, коли він служить, і тоді, коли він вже звільнений у запас або у відставку. Службове побутове житло – у найкоротші строки. Соціальний пакет для військовослужбовців, куди входить медичне страхування, можливість навчання у вищих військових навчальних закладах, підтримка сімей військовослужбовців і так далі.»

- Полностью согласен, что мы безумно мало средств выделяем на решение социальных проблем военнослужащих. Хотя и вырываем для армии из бюджета больше, чем можем. Искренне верю, что у нашей страны будет все больше и больше возможностей решать эти проблемы – а достаточно взглянуть, сколько в плане законодательного обеспечения сделано за последние 5 лет. Просто сравнить 2014 и 2019. Но для меня лично проблема в анализе этого тезиса в том, что лично я служил в ВСУ в т.ч. в то время, когда И.Апаршин занимал весьма высокие должности в Генштабе, Минобороны, Секретариате Кабмина. И все эти годы в свободное от службы время я писал, писал, писал – постоянно сотрудничая с 5-7 гражданскими изданиями в роли внештатного корреспондента/военного обозревателя. Только для того, чтобы, будучи бесквартирным офицером, заработать деньги на съем жилья. Иначе жил бы на скамейке в ближайшем парке. И в таком режиме прослужил вплоть до выхода на пенсию.

«Окреме питання - добровольці. Всі громадяни України, які брали участь у відсічі агресії і які до цього часу ще не отримали посвідчення УБД або документально не підтверджено, що вони є учасниками бойових дій - по кожному персонально буде вивчено стан його справ і по кожному персонально буде прийняте рішення».

- Это очень актуальный вопрос. Многое, опять таки, сделано. Но многое – нет. По одной простой причине: никто не может четко сказать, как без соответствующих документов идентифицировать всех тех, кто в начале агрессии РФ реально воевал за Украину. Если такой алгоритм будет предложен – мои аплодисменты. И к этому бы я добавил тезис об анализе всех тех, кто за эти годы получил УБД, просто приехав в штаб АТО «в командировку» и поставив печать в командировочном, не имея ни малейшего отношения к выполнению боевых задач. В Генштабе и Минобороны, пожалуй, уже и уборщицы имеют УБД, а вспомнить еще прокурорских-таможенных-милицейских и пр… Имя им легион. И льготы этому легиону оплачиваются из кармана налогоплательщиков.

«П’ята позиція - державне оборонне замовлення. Воно буде максимально у відкритому доступі. Бізнес України абсолютно чітко отримає конкурентні умови роботи на ринку розвитку озброєнь. Умови для всіх будуть рівні - що для державного бізнесу, що для приватного. Армія отримає надсучасну високотехнологічну зброю, а державне оборонне замовлення стане стимулом розвитку фундаментальної науки та проривних технологій. Державний концерн «Укроборонпром» буде реформований. Ніхто більше не зароблятиме на крові. Він буде позбавлений повноважень щодо формування військово-технічної політики та буде утворено центральний державний орган виконавчої влади, який відповідатиме за формування та реалізацію військово-промислової політики».

- Вопрос реформирования оборонно-промышленного комплекса и Укроборонпрома в частности Комитет ВР по нацбезопасности и обороне обсуждает не первый месяц, есть конкретные законодательные наработки. Интересует вопрос относительно тезиса «ніхто більше не зароблятиме на крові», столь муссирующегося в последнее время. Если речь идет о борьбе с коррупцией – безусловно «за». Если речь о том, что производители вооружений должны продавать оружие армии по себестоимости (будем честными, их заработок – что государственных, что частных компаний – тоже «зароботок на крові»), то лично я «за» (это же сколько госбюджет сэкономит!), но непонятно, как это может работать.

«Шоста позиція. Сили безпеки та оборони продовжать інтенсивну співпрацю з НАТО та відповідними структурами Європейського Союзу. Зокрема, щодо вирішення питань досягнення взаємосумісності під час проведення можливих спільних операцій. Ми чітко будемо підтримувати виконання тих заходів, які закладені у щорічну Національну програму співробітництва «Україна-Нато» під егідою комісії «Україна-Нато».

- Внушает надежду на то, что смены курса не будет. Но я бы все же со своей невысокой колокольни поставил на приоритет в сотрудничестве с НАТО в плане реформирования по стандартам Альянса (прежде всего – полный переход на J-структуру). Не для «проведення можливих спільних операцій», а просто потому, что эти стандарты обкатаны странами НАТО в десятках конфликтов по всему миру. Может, они несовершенны. Но ничего эффективней в мире на сегодня нет. Мы не знаем, когда мы сможем вступить в НАТО, но перейти на самые совершенные в мире военные стандарты – прежде всего в наших интересах ради самих себя, а потом уже - для Брюсселя.

«І останнє. Правда стосовно Іловайська, стосовно Дебальцевого, стосовно початку війни у 2014 році, стосовно захоплення Криму – буде оприлюднена».

- Этого жду давно. С тех самых пор, как получал три года назад ответы на свои депутатские обращения и запросы, что уголовные дела уже готовы и вот-вот будут переданы в суд.

Ну и последнее обещание. «Деякі з цих питань реально вирішити за три місяці. На виконання деяких знадобиться рік.»

- Вот здесь, простите, не верю. Это уже популизм чистой воды. Даже при условии исключительной лояльности всех ветвей власти и неограниченном госбюджете. Данная фраза была написана военным экспертом абсолютно зря.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: