Вірш, від якого плаче вся Україна: авторка вперше прочитала на камеру (відео)

Студентка із Львівщини, 19-річна Ірина Сало, чий вірш нещодавно розлетівся мережею і розчулив сотні українців, спеціально для «Главкома» продекламувала власну поезію.

У коментарі «Главкому» молода поетеса розповіла, що вірш, який змусив плакати українців, вона написала в один з вечорів, коли вимушена була сидіти без світла через обстріли рашистів. Вона запевняє, що зиму без світла можна пережити, а от зиму без рідних людей, життя яких забрала війна, навряд чи.

«Написати вірш мене надихнув вечір при свічці. Тоді на вулиці була дощова та холодна погода, а я сиділа у теплій кімнаті. Я згадала про тих, хто зараз не має навіть цього. Все, що їх оточує – це холодні окопи, постріли, вибухи та темрява. В один момент запитала сама в себе, чи бути без світла – найстрашніше? Чи можливо буває щось, що є гірше, болючіше і важче? І відповіла собі, що так... Ця зима без світла – складний період, який ми точно переживемо. Залишаться, мабуть, лише неприємні спогади. А зима без рідних залишиться раною, яка постійно щемітиме і яку неможливо вилікувати. Я написала цей вірш, аби кожен зробив висновки. І я неймовірно щаслива, що його прочитала велика кількість людей. Бо там про важливе», – розповіла Ірина.

Вірш Ірини Сало

Зима без світла – це не страшно
страшно без сина, без тата, без брата
без душевних розмов, без вечері разом
без тих кого забрала війна
страшно, коли тримаєш у долонях руку,
а вона льодяна.
Зиму без світла можна пережити,
а втрату можна? Мабуть, ні.
бо їх вже більше не вернути, не обійняти
не притулитись, не поцілувати
і не заговорити, бо вуста німі.
Зима без світла – це не важко
бо є і свічка, і камін, і в небі ліхтарі
важко – день і ніч у боротьбі
пораненого друга прикривати собою
побратима нести у труні
важко писати:
«мила, якби я загинув,
поцілуй від мене малого
і пам'ятай – хоч я не поруч, але я з тобою»
так важко чекати дзвінка
коли повсюди лунає тривога 
і при свічці тихенько вимовляєш слова
«Ти лиш бережи їх всіх, Боже».

Нагадаємо, раніше у коментарі «Главкому» Ірина Сало розповіла, що пише вірші ще зі шкільної парти, але зараз у її творчості лише одна тема – війна.