Як Путін руйнує родини. Три шокуючі історії з Росії

Війна в Україні для багатьох росіян стала причиною конфліктів і навіть розриву відносин із найближчими. Через різну оцінку того, що відбувається, батьки припиняють стосунки з дітьми, розлучаються подружжя, близькі друзі стають ворогами. Про це йдеться у статті «Радіо Свобода»

Журналісти розповідають історії родин, стосунки у яких зруйнувала війна Росії проти України.

Піар-директор креативної студії «Історія майбутнього» Жан-Мішель Щербак розповів про розрив відносин з його матір’ю, яка щиро вірить російському президенту Путіну і підтримує його війну проти України.

«Мама переконана, що Путін – єдина людина, яка врятує країну від усіх ворогів. Іноді я приходив у гості та бачив, як мама, наприклад, дивиться відеозаписи ракетних ударів по Сирії чи візити президента, наприклад, до Китаю, і як його там зустрічають. З останнього, що я від неї чув: «Ти в цьому не розумієшся і не знаєш історії, нехай він править скільки завгодно, аби не було війни». Вчора війна почалася, і я написав у соцмережах про все, що було на душі», – розповів хлопець.

Вранці 24 лютого Жан-Мішель розмістив у соцмережах пост, в якому висловився проти війни. Коли мати побачила його пост, вона видалила його з друзів та заблокувала у всіх соцмережах. А перед цим написала про те, як вона шкодує, що виявилася матір'ю зрадника: «Мені шкода, що мій улюблений син підтримує українсько-фашистську погань». Спроби хлопця налагодити стосунки з матір’. Виявилися безуспішними.

Христина з Красноярська після початку війни перестала бачитися та розмовляти з батьками, з якими у неї завжди були дуже близькі стосунки.

«Я знала: що б не трапилося, я можу прийти і розповісти мамі та тату все, як є. Вони вислухають, дадуть добру пораду. Не осуджуватимуть, а стануть на мій бік. Якщо потрібно, запропонують грошей, і не в борг, а просто так, без віддачі. Загалом, за ними я почувала себе як за кам'яною стіною, навіть коли в мене з'явилася власна сім'я. Це відчуття безпеки закінчилося, коли розпочалася війна. Ми раптом опинилися по різні боки барикад.

Напевно, дзвіночки були й раніше. Мені треба було зрозуміти, що щось не так, коли мій батько раптом подався до сталіністів … Списувала на те, що в таку дивну форму вилилося невдоволення тотальною корупцією довкола – Сталін став здаватися символом порядку. Але все виявилося набагато гіршим.

24 лютого життя для мене розділилося на до та після … Коли я дізналася, що розпочалася війна, мене просто трясло, говорити не могла. Потім проревілася, полегшало. Вирішила поїхати до батьків, щоб вони не були одні у такий страшний момент. Спрацював інстинкт, адже ми завжди разом переживали складні часи. І що ви думаєте? Приїжджаю, а вони сидять і дивляться телевізор, як ні в чому не бувало. А там якийсь черговий кремлівський клоун – чи Соловйов, чи Караулов – говорить марення про денацифікацію України, і вони все це слухають! Я кажу: «Та як ви можете?» А вони не розуміють, що мені не подобається, чому маю сльози на очах. Для них все нормально, все як має бути. Говорять, це ти не розумієш, що відбувається. Мовляв, Україну захопили націоналісти-бендеровці, вони роками знищували наших росіян у Донецьку та Луганську, і ми нарешті прийшли їм на допомогу. Ось виб'ємо бендерівців, і знову будемо однією великою країною, як за Радянського Союзу. Я, як це почула, навіть відповісти не змогла. Сказала: давайте потім поговоримо і поїхала додому. Вирішила, що, може, це така захисна реакція, зараз батьки прийдуть до тями, подумають і всі зрозуміють

… 10 квітня мати мала день народження. Я вирішила, що мовчатиму, ні слова про війну – навіщо псувати свято? Але вони перші розпочали. До того моменту вже стало відомо про різанину в Бучі. Я питаю: «А це ви як виправдовувати збираєтесь?» І тут понеслося. Виявляється, нікого із мирних людей наші солдати не вбивали. Це все провокація ЗСУ, вони самі вбивають своїх громадян, щоби нас підставити перед усім світом. Ми, росіяни, взагалі не розпочинаємо війни, ми їх закінчуємо. І боремося ми не з Україною, а з Америкою. І так, ще: ми дивом встигли завдати попереджувального удару, поки вони не напали. І я, дурна, маю радіти, що зараз війна йде не на нашій землі, як планували американці, а в Україні», – розповідає жінка.

Христина каже, що дивилася на батьків «і не впізнавала. Хто ці люди? Куди вони поділи моїх добрих, розумних батьків?»

Оксана з Владивостока після початку війни розлучилася з чоловіком і тепер мріє забрати з Росії двох своїх дітей.

Я як зараз пам'ятаю той ранок. Я зварила каву, розливала по чашках. І тут подружка дзвонить і каже: «Війна!» Я як чашку тримала, так і випустила, розбила вщент. Бризки на ноги потрапили – і не відчула, що обпеклася, потім уже помітила пухирі. Адже нас як виховували: війна – це найстрашніше, що можливо. Пам'ятаю, як бабуся завжди повторювала: «Аби не було війни». І ось тобі, будь ласка. Я так сподівалася, що за нашого життя війни не буде…

Розбудила чоловіка: «Вставай, говорю, війна почалася». Він не відразу зрозумів, про що це я. Увімкнули новини, подивилися, що відбувається. Чоловік каже: «Ну, і чого ти мене так рано розбудила? Не нас бомбять, а ми Україну. Піду ще півгодини досплю». Як таке вам? Ми почали третю світову, а він спокійно спати пішов. Там люди гинуть, а йому байдуже. Це як взагалі? Нормально?» – каже жінка.

Згодом чоловік почав їй пояснювати, що нема про що переживати, бо «давно настав час показати силу Росії».

«Я як уперше його побачила. Ні, звичайно, я й раніше знала, що він за Путіна, – розповіла Оксана. – Мабуть, тільки-но війна почалася, у мене в голові раптом клацнуло і все стало на свої місця. Не важливо, чи є в Україні фашисти чи ні, це інша країна, і ми не маємо права вторгатися до неї, щоб навести свої порядки. Це все одно, якби мені не подобалося, як сусіди живуть, і одного прекрасного дня я прийшла б до них зі рушницею і стала пояснювати, що і як їм тепер робити, як жити. А якби не послухалися, почала вбивати одного за одним».

Чоловік Оксани розповідав, що усі росіяни повинні гордитися війною проти України.

«12 травня ми з чоловіком офіційно оформили розлучення. Але насправді наше спільне життя закінчилося набагато раніше – 24 лютого … Тим більше, що позиція у чоловіка не змінилася. Навпаки, він тепер ще більше за «Путіна рятівника Росії» топить, українців до останнього мочити збирається. То про яке примирення може йтися?» – сказала жінка.

Нагадаємо, раніше з'явилася інформація, що у Росії на кордоні з Грузією утворилися багатокілометрові затори. Росіяни намагаються виїхати у Грузію – країну, яку не так давно обстрілювати та окупували її територію. Деякі таксисти з Владикавказа, наприклад, продають місця у черзі на кордоні за 6 тисяч рублів.