«Безсмертний полк» Кличка. Хто насправді керує Києвом

«Київ перебуває під загрозою введення прямого президентського правління». Такий сенсаційний сценарій «Главкому» доводилося чути від кількох провладних політиків ще пів року тому. Корупційні скандали, люта зима, жорсткі російські удари по столичній енергетичній інфраструктурі, масштабні аварії, замерзлі будинки – все це давало приводи для публічної критики київського мера Віталія Кличка і для наступних оргвисновків.

Особисто президент Володимир Зеленський дорікав Кличку, що столична влада, на відміну від керівництва багатьох інших міст, провалила підготовку до зими і робить недостатньо для подолання кризи. Глава держави навіть давав доручення уряду рятувати катастрофічну ситуацію у головному мегаполісі держави...

Але Кличко, що керує містом вже другий десяток років, вкотре довів, що здатен виходити «сухим» з будь-якої трясовини. Дуже складна історія відносин з центральною владою дозволяє столичному меру переводити в площину «політичних переслідувань» навіть цілком об'єктивні претензії.

Перед Кличком вже є приклади обласних центрів (Рівне, Житомир, Суми, Полтава, Кропивницький…), що після 2022 року лишилися без законно обраних мерів. А показові «обезголовлення» Чернігова та Одеси стали прямим наслідком неприхованого втручання у справи міст Офісу президента. Проте з Києвом до такого, попри всі скандали, досі не дійшло. А якщо дивитися ширше і говорити прямо – спроби Банкової захопити владу у столиці і посунути незручного міського голову в черговий раз зазнали фіаско. 

Навіть гучні корупційні розслідування проти членів команди Кличка виглядають в очах суспільства та західних партнерів меншим злом, ніж ще один підкоп під місцеве самоврядування. Цим і користується мер столиці. Найбільш «зашкварені» члени його команди – досі на місцях. Хіба що часом під тиском обставин їм доводиться приміряти на себе інший – не такий примітний – статус… 

Більше ніж радник. Поворозник знову при ділі

Де-факто одну з ключових ролей у вертикалі, що вибудував Кличко, продовжує виконувати колишній перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Після пертурбацій у мерському офісі наразі Поворозник перебуває у скромному статусі радника «з питань запровадження антикризових заходів в умовах надзвичайної ситуації в столиці». Але це, як стверджують джерела в оточенні мера, не повинно нікого вводити в оману. Реальний вплив цього чиновника, який друге десятиліття фактично й керує Києвом, не похитнувся…

Навколо усунення Поворозника та його повернень до Хрещатика тривав цілий серіал. Кличко відстороняв чиновника з посади ще у 2020 році на час слідства, коли СБУ підозрювало соратника у хабарництві. Але врешті після річної «вимушеної відпустки» Поворозник у квітні 2021-го повернувся до своїх обов'язків. Вдруге соратник Кличко потрапив в опалу у 2025 році: цього разу його відставку ініціювали усі фракції Київради (крім мерського «Удару»).

Формальним приводом для незадоволення стало святкування Поворозником свого дня народження у день жалоби в Києві. Де-факто ж депутатів (зокрема, й партнерів «Удару» з «Європейської солідарності») дратував безмежний вплив Поворозника на фінансові потоки та мільярдні підряди в столиці. Тоді разом з Поворозником пішла й «його людина» на чолі столичної медицини – багаторічна керівниця департаменту охорони здоров'я Валентина Гінзбург. 

Кличко відверто тягнув зі звільненням цінного кадра, але вимушений був здатися. Проте далеко його не відпустив: Поворозник врешті повернувся до справ у зовні непомітній ролі радника.   

«Повороз» досі приходить в КМДА як на роботу, – діляться інформацією з «Главкомом» джерела в оточенні Кличка. – Він, може, й не сидить до шостої вечора і нічого не підписує, але керує далі. Всі заступники по струнці перед ним ходять, і формат роботи радником для нього навіть кращий – він не несе жодної формальної відповідальності, а вплив зберігає не менший, ніж коли був заступником». Аби сторонні розуміли вплив цього менеджера в КМДА, джерело уточнює: «Поворозник, та, можливо, Непоп (заступник голови КМДА, який відповідає за відновлення житла та будівництву укриттів – «Главком») – єдині в команді Кличка, хто може сказати меру «ні».

Разом з тим співрозмовники з «Удару» вважають: Поворозник є фактично безальтернативним у команді Кличка. Рівноцінної заміни йому у вертикалі мера досі не знайшлося.

Братство «горців» 

Поворозник – лише початок довгого списку «непохитних» ветеранів команди Кличка. Про нелюбов київського голови до розставання з підлеглими ходять легенди. Поки на вищих щаблях влади вирують кадрові перестановки, на Хрещатику час ніби завмер. 

Цей кадровий консерватизм найкраще ілюструє динаміка змін в структурі заступників голови КМДА за останні роки – як «звичайних», так і «з питань здійснення самоврядних повноважень» (останніх погоджує Київрада). Точніше майже повна відсутність змін.

Так, головний по підготовці до зими заступник Кличка Петро Пантелеєв займає свою посаду з 2014 року. 

З перших місяців мерства Кличка працює у КМДА і його давня соратниця Ганна Старостенко, яка займається гуманітарними напрямами. Ще з довоєнних часів в адміністрації працюють Валентин Мондриївський, Марина Хонда, В'ячеслав Непоп, Костянтин Усов, який на пару років «зник» у США, Володимир Прокопів, керівник апарату Дмитро Загуменний… Формальний новачок серед заступників – Олег Куявський, який був призначений у серпні 2025 року, але й він до того працював на різних посадах в КМДА з 2014-го…

Звісно, за цей час в оточенні київського мера траплялися і втрати. Так, Петро Оленич був спочатку відсторонений, а потім звільнений з посади заступника голови КМДА у 2025 році після операції «Чисте місто» та отримання підозри від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Після корупційних скандалів летіли голови керівників держпідприємств та департаментів КМДА, але це виглядало, скоріше, як вимушене жертвоприношення, необхідне, аби зберегти кістяк команди.

Окреме місце серед заступників голови КМДА займає Володимир Прокопів, який очолює в Київраді фракцію «затятих партнерів» «Удару» – «Європейську солідарність». Кличко відсторонював його від посади заступника у 2024 році, коли стало відомо що тесть, теща та дружина Прокопіва за час його роботи в Київраді та КМДА придбали багато елітної нерухомості в столиці, вартість якої не відповідала офіційним статкам родини. До того ж, двоє друзів заступника мера отримали у власність щонайменше шість об'єктів нерухомості, які раніше перебували в комунальній власності.

По гарячих слідах Прокопів заявив, що написав заяву про звільнення КМДА. Але заяви так ніхто і не побачив, Кличко відсторонив заступника тимчасово – на період перевірки. Варто згадати, що саме після цього між «ЄС» та «Ударом» пробігла чорна кішка, що негативно вплинуло на подальші відносини двох найбільших фракції Київради. 

У квітні 2025 року галасу наробила історія з підозрою, яку СБУ вручила Прокопіву прямо в готельному номері. Йому інкримінували сприяння переправленню військовозобов'язаних до Європи – виїзду за кордон 31 чоловіка під виглядом перевезення гуманітарних вантажів.

Та навіть попри нові звинувачення, в листопаді 2025 року Кличко повернув Прокопіва до КМДА з поясненням, що «від антикорупційних органів отримані висновки, в яких йдеться про відсутність порушень чи будь-яких зловживань». Наразі соратник Петра Порошенка опікується медичною сферою столиці разом з призначеною замість Валентини Гінзбург директоркою Департаменту охорони здоров'я Тетяною Мостепан. 

Міцно і далі тримається давній приятель Кличка, який не займає посад в структурі київської влади, – голова виконкому партії «Удар» Артур Палатний. Недоброзичливці Палатного стверджують, що саме Палатний досі представляє у столиці інтереси Комарницького, зокрема, через керівників комунальних підприємств, серед яких – скандальне КП «Спецжитлофонд». Також «правій руці» Кличка приписують вплив на кадрові рішення в КМДА – зокрема, призначення очільників департаментів.

Палатного, як і багатьох членів команди Кличка, не оминули обшуки правоохоронців в 2021 році. «Ударівець» називав їх «дешевим кіно» та «політичним замовленням». У прокуратурі стверджували, що провадження, в рамках якого проводилися обшуки, стосувалося «кришування» нелегального бізнесу, а саме – незаконних поборів з підприємців, які облаштували свої торгівельні точки в підземних переходах. Епізодично з'являється Палатний і на «плівках Комарницького», але про підозри НАБУ щодо нього наразі невідомо. 

При цьому стара команда Кличка ревно стежить за тим, аби до її вотчини не потрапили чужинці. За словами голови фракції «Голос» у Київраді Григорія Маленка, не тільки «ЄС», а й інші політсили, що представлені в міськраді, комунікували з Кличком, аби також отримати посади заступників із самоврядних повноважень в КМДА. «Але всі намагання перезібрати виконавчий орган, щоб всі політичні сили були представлені й несли спільну відповідальність за результат, – були марними», – нарікає Маленко.

Сам собі секретар 

Київрада, попри всі перманентні труднощі, також перебуває під контролем Кличка. Депутати, хоч іноді і зі скрипом, ухвалюють необхідні рішення. А величезний за мірками інших міст країни 106-мільярдний бюджет Києва перебуває під наглядом мерської вертикалі. 

Після гучного минулорічного корупційного скандалу з «плівками Комарницького» мер відбувся легким переляком. Проте однією з найболючіших для нього стала відставка свого секретаря Київради Володимира Бондаренка. 

Але навіть цю втрату Кличко обернув на користь для себе. Багаторічний міський голова сам більш-менш опанував мистецтво ведення сесії Київради і тепер категорично не бажає нікому віддавати місце секретаря. Поточною роботою міськради при цьому займається начальник управління забезпечення діяльності заступника міського голови «апаратник» Денис Хоменко, який на засіданнях сидить поруч з Кличком та приходить йому на допомогу, коли той починає плутатися в процедурних тонкощах.

«Знаєте, що змінилося зараз? Якщо депутат набирає Кличка, то він додзвонюється, – описує «Главкому» метаморфози, що сталися у спілкуванні мера з депутатським корпусом, голова опозиційної фракції «Слуга народу» у Київраді Андрій Вітренко. – Раніше такого не було. Я як голова не останньої бюджетної комісії за п'ять років каденції Київради зустрічався з мером, мабуть, разів п'ять. А зараз це відбувається періодично: Віталій Володимирович принаймні намагається вислухати».

Така комунікабельність Кличка є прямим наслідком рішення вести засідання Київради самотужки – міський голова вимушений регулярно спілкуватися з депутатами напряму. І цей процес є трудомістким та непростим. 

Союзники «Удару» з «Європейської солідарності» після відставки Бондаренка розраховували отримати місце секретаря для свого ставленика. Також, за словами джерел «Главкома», внутрішню кампанію за висування на секретарську посаду вів ексзаступник голови КМДА, «ресурсний» член фракції «Батьківщина» Володимир Слончак. Він міг би спокусити Кличка тим, що може забезпечити голоси не тільки колег з «Батьківщини», а й депутатів від «Єдності» та колишнього ОПЗЖ. Такий «запас підтримки» зробив би Віталія Володимировича менш залежним від не завжди прогнозованих партнерів з «ЄС». 

Але є момент, про який не заведено тепер говорити у команд мера. Віддати місце секретаря для Кличка – наразі закрита тема. «Віталій дуже побоюється сценарію з відстороненням мера та фактичної передачі повноважень секретарю чи голові КМВА, – стверджує співрозмовник в оточенні міського голови. – До того ж, якщо запустити призначення нового секретаря, це потягне за собою список «побажань» переформатувати комісії – і незрозуміло, як з цього всього потім вибратися».

Готуються до землі

Нині ж у Київраді вільна не тільки вакансія секретаря: досі нема ясності, як далі працюватиме ключова земельна комісія. Її наразі очолює фігурант «плівок Комарницького» Михайло Терентьєв. В рамках операції НАБУ «Чисте місто» Терентьєва було затримано, але він вийшов з СІЗО під заставу в 20 млн грн.

Після скандалу Терентьєв залишив ряди фракції «Удар» та написав заяву про звільнення з посади директора комунального підприємства «Інженерний центр». Водночас він лишається головою земельної комісії у позафракційному статусі – партійний з'їзд «Удару» ухвалив рішення про відкликання у Терентьєва депутатського мандата, але й ця процедура застрягла в судах.

Проте робота земельної комісії наразі паралізована. Сумнівні «земельні» голосування після скандалу з плівками були заблоковані спочатку через суспільний резонанс, а в жовтні 2025-го був прийнятий новий порядок підготовки та ухвалення рішень про набуття та припинення прав на комунальні землі столиці авторства Вікторії Пташник («ЄС») та Дмитра Білоцерковця («Удар»). 

«У земельних питаннях позитивні зміни точно є: перестали виносити пакетом по 100–200 земельних рішень за раз, на «обговорення» кожного з яких могли витрачати по пару секунд (коли просто називався номер справи і одразу питання ставилось на голосування). Просто бояться через те, що ми ухвалили нові правила, – стверджує співавторка нового земельного порядку Вікторія Пташник з «ЄС». – Питання тепер мають розглядатися в порядку черги за датою реєстрації: не можна швидко протягнути свіже «потрібне» питання – спочатку треба розглянути старі. До того ж, тепер треба купу інформації оприлюднювати під час розгляду земельних справ – різні зауваження, листи від правоохоронних органів, наявність спорів, обтяжень тощо. Коли стільки інформації у земельній справі підлягає обов'язковому оприлюдненню на сесії, не так просто протягнути щось незаконне. Плюс це привертає увагу правоохоронців».

Серед претендентів на місце Терентьєва в комісії в депутатському корпусі називають прізвища вищезгаданого Володимира Слончака («Батьківщина»), Зої Ярош («Голос»), Олеся Маляревича («Удар»), але поки питання зміни голови вперед не рухається.

Ткаченко – на вихід?

Ще один «червоний прапорець», який стримує Кличка від епопеї зі зміною секретаря, – побоювання розколу різношерстої фракції «Удар». Деякі члени фракції вже давно перебувають в автономному плаванні: той же Дмитро Білоцерковець, який у команді Кличка багато років, програв конкуренцію за вплив на мера та у вересні минулого року склав повноваження співголови мерської фракції в Київраді.

«Зараз я, в першу чергу, допомагаю військовим підрозділам – відстоюю субвенції, аби місто виділяло більше коштів на потреби військових», – розповідає він «Главкому». А деякі «ударівці», які почувають себе «білими воронами» у рідній фракції, навіть воліють вирішувати свої питання не через мерію, а через «ворожу» Київську міську військову адміністрацію (КМВА). Щоправда, вплив цього «президентського намісника» в столиці тане як сніг навесні.

Загрозу двовладдя в місті, яка насунулася після призначення головою КМВА Тимура Ткаченка наприкінці 2024 року, Кличку вдалося якщо не нейтралізувати, то відтермінувати.  

На руку міському голові зіграли внутрішні пертурбації в Офісі президента, який переключався на вирішення пріоритетніших завдань – від минулорічного «Картонкового майдану» і переформатування уряду до нескінченного серіалу зі справою «Мідас». До того ж проблеми Кличка з центральною владою значною мірою були пов'язані з персоною всемогутнього колись ексголови Офісу президента Андрія Єрмака. Власне, призначення Ткаченка, який мав стати «чорною міткою» для Кличка, було однією зі «спецоперацій» Андрія Борисовича. 

Ткаченко – прямий ставленик нинішнього міністра розвитку громад та територій і колишнього заступника керівника Офісу президента Олексія Кулеби, якого досі напряму асоціюють з Єрмаком. Після того як останній забрав валізи з Банкової, Кулеба був одним з наступних кандидатів на вихід. В уряді йому втриматися поки що вдалося, проте позиції міністра суттєво послабилися. А з ними – і вплив в Києві, що відбилося і на становищі голови Київської МВА.

«Тимура вже «з'їли», але ще не звільнили, шукають заміну, – каже співрозмовник «Главкома» з команди Кулеби. – Цей експеримент визнаний не дуже вдалим. Але, справедливості заради, Тимуру ж реально не надали підтримки – ані впливу на бюджет, ані ресурсу. Бо без бюджету що ти можеш зробити? Тільки дописи писати».

На заміну Ткаченку на Банковій розглядали опального ексміністра інфраструктури Олександра Кубракова, який несподівано виплив з небуття та був призначений радником президента. Президент у відповідь на питання «Главкома» зазначив, що спілкується з колишнім урядовцем саме з приводу Києва: «Ми проговорюємо можливість посилити підготовку столиці до наступної зими… В якому статусі – поки що я думаю».

Можливо, Кубраков і буде залучений до київського треку, але, як стало відомо «Главкому», станом на зараз він відбивається від перспективи обійняти «скомпрометовану» попередниками посаду голови КМВА. І зрозуміти його можна: багато хто в президентській команді бажає відправити Кубракова на цей «електричний стілець», аби остаточно спалити будь-які самостійні політичні амбіції колишнього соратника. Ще один кандидат, якого називають претендентом на заміну Ткаченка в КМВА – нинішній голова Запорізької ОВА та ексмер нині окупованого Мелітополя Іван Федоров. У нього навіть є, хай і невеликий, досвід роботи в КМДА: в 2019 році Федоров кілька місяців очолював Департамент транспортної інфраструктури.  

Поки претенденти зважують ризики крісла голови КМВА, у самому Офісі президента азарт до інтриг навколо КМДА дещо вщух. Новий керівник Офісу президента Кирило Буданов одразу після свого призначення був занурений у мирні перемовини, і ситуація в Києві точно не була серед його пріоритетів. Ексголова ГУР тільки недавно став наводити контакти з Верховною Радою, також з ним намагається вибудувати історію зв'язків «з чистого аркуша» і оточення Кличка. Загалом обережний у внутрішньополітичних питаннях Буданов демонструє геть інший стиль управління, ніж його попередник, і поки не справляє враження людини, яка буде витрачати багато часу на каламутні кулуарні ігри в столиці. І це дає Кличку певні надії щодо перезавантаження відносин з Банковою.

The winter is coming…

Втім не можна сказати, що центральна влада з настанням весни зовсім махнула рукою на Київ. Аби Кличко вкрай не розслаблявся, в уряді йому суворо нагадали, що до зими лишилися лічені місяці. Кулеба на зустрічі з командою Кличка зажадав від Києва законтрактованих рішень з чіткими строками, графіком фінансування та персонально відповідальними. Показово, що голови КМВА Ткаченка на цій зустрічі помічено не було. Дедлайн – 10 травня, тобто неділя, що вже минула. У разі невиконання міністр пригрозив «оцінити управлінські можливості керівництва столиці готуватись до викликів, маючи всі ресурси для цього».

Своєрідний ультиматум Кулеби репостнув і головний «троль» Кличка – голова Деснянської райадміністрації Максим Бахматов.

На найближче засідання Київради 14 травня заплановане корегування бюджету – зокрема, через необхідність викроювання грошей для реалізації ухваленого в січні «Плану енергостійкості». Загальний бюджет плану – більше 67 млрд грн. Головна «ахілесова п'ята» плану – це розрахунок на те, що більшу частину фінансування покриє держава (тобто депутати Київради фактично «нарізали завдання» центральній владі). 

Але і суто місцевий шматок пирога – вагомий: 13 млрд грн, причому навіть ця сума може бути заниженою. «Для цього коригування треба забирати кошти з видатків на капбудівництво, які вже розподілені серед «своїх». А ніхто ними ділитися не хоче», – кажуть співрозмовники «Главкома» в оточенні київського мера.

Голова бюджетної комісії Андрій Вітренко розповідає, що при коригуванні буде врахована необхідність наповнити статутний капітал «Київтеплоенерго» на 50 млн євро. Також депутати мають дати старт залученню кредитних коштів з державних банків для реалізації плану. 

«Я аналізую, з яких статей бюджету можна щось забрати і бачу, що у нас насправді є велика кількість сумнівних проєктів, – розповідає Вітренко. – Наприклад, навіщо зараз місту фінансувати будівництво велодоріжок? Краще велодоріжки чи тепло взимку? Я нарахував тільки в структурі ЖКГ приблизно мільярд гривень, який можна розподілити, і цього навіть ніхто не відчує».

Голова фракції «Удар» Мирослава Смірнова стверджує, що за рахунок залучення кредитного фінансування в бюджет міста планується завести 2,7 млрд грн.

«Є банки, які готові співпрацювати з Києвом, у якого хороша кредитна історія, тому фінансування на енергоефективність залучається активно, – запевняє соратниця Кличка в коментарі «Главкому». – До 700 млн грн планується виділити на електрощитові, які багато де погоріли: 300 млн вже знайшли, зараз визначаємося, звідки перекинути ще 400 млн. Додатково мільярд піде на програму «Захисник Києва», понад 700 млн грн – на відшкодування пільгового проїзду». 

За словами Смірнової, збільшення видатків міського бюджету буде профінансовано за рахунок поточних надходжень, міжнародного фінансування, а також Резервного фонду: «Більше нема особливо звідки забирати. Коли кажуть, що треба «різати» благоустрій чи капбудівцництво, – то це поверхневі судження. Наприклад, якщо вже були проведені тендери, то як ми звідти заберемо кошти? Бізнес який працює, дає робочі місця, платить податки, теж на щось розраховує. Ми просто ризикуємо отримати у такому разі вал судових справ». 

Поки київська влада готується до важкого опалювального сезону та очікує нового витка протистояння з Банковою ближче до осені, інше «стихійне лихо» може накрити Хрещатик значно раніше. Як стверджують джерела «Главкома», в НАБУ готуються нові серії операції «Чисте місто», які зачеплять не тільки «туалетні схеми», а й інші епізоди сумнівного розподілу бюджетних коштів в столиці. 

Павло Вуєць, «Главком»