Марина Хонда: Понад 100 тис. киян звернулися за матеріальною допомогою. Це дуже велика цифра

Столиця України перебуває одночасно у привілейованому й у вкрай складному становищі. У Києва більше можливостей, аніж в інших великих міст, і тим він приваблює українців з усіх усюд. Міграційні процеси особливо посилилися після початку великої війни. Хтось після 24.02.2022 рушив за кордон, а хтось спробував зупинитися у Києві – в надії знайти безпеку, надійніше ППО, роботу та бодай якусь відносну стабільність. Місто прийняло величезну кількість внутрішньо переміщених осіб: з початку повномасштабної агресії Росії, за даними заступниці голови КМДА Марини Хонди, понад 230 тис. людей зареєструвалися у столиці як ВПО.

А ще столиця – це 700 тис. пенсіонерів, 400 тис. дітей, 126 тис. людей з інвалідністю. Плюс вже до повномасштабного вторгнення у місті налічувалося 32 тис. осіб зі статусом учасника бойових дій. Зрозуміло, що після завершення війни ця цифра зросте у рази. За попередніми оцінками, нині понад 100 тис. мешканців столиці перебувають у ЗСУ. Уже зараз Київ виділяє багато ресурсів саме ветеранам, після скасування воєнного стану і повернення захисників з фронту потреба у такій підтримці кратно зросте.

Як із цим усім упоратися і до чого готується соціальна сфера столиці? Це питання «Главком» поставив Марині Хонді. Заступниця голови КМДА Віталія Кличка відверто говорить про тривожні тренди та пояснює, яку підтримку громада Києва вже тепер надає захисникам, захисницям, їхнім родинам та родинам загиблих.

Пані Марино, де можна побачити вичерпний перелік пільг, які столиця надає місто захисникам та захисницям, ветеранам, родинам загиблих, отримати інформацію про такі можливості та процедуру отримання? І чи оперує столиця загалом цифрами та масштабами проблем ветеранів, які треба вирішувати вже зараз?

Київ робить дуже багато для військових, які служать. Так, цього року Київ виділив з міського бюджету на програму «Захисник Києва» майже 10 млрд грн. Киянам з лав ЗСУ, які зараз перебувають на лікуванні після поранення, місто гарантує матеріальну допомогу у розмірі 45 тис. грн. Заявку на неї можна подати або офлайн, або онлайн за посиланням.

Підтримка ветеранів та ветеранок, їхніх родин та родин загиблих – це окремий напрям. Він включає кілька видів матеріальної та медично-оздоровчої допомоги, різного роду компенсації, послуги з реабілітації, у тому числі психологічної, перенавчання тощо. Інформація про всі послуги та пільги від Києва є на «Порталі захисника та захисниці». Окрім того, 11 послуг доступні онлайн, тобто людина за лічені хвилини може подати заявку будь-де будь-коли. Це дуже зручно. Ми запустили цей сервіс за розпорядженням мера Києва Віталія Кличка більш як пів року тому і продовжуємо його вдосконалювати. У планах – перевести абсолютно всі послуги, в тому числі нові, над якими працюємо, у «цифру». Найближчим часом очікуємо на підписання меморандуму з міністерством ветеранів – як це було зроблено з «Дією» – і тоді можна буде одним кліком завантажувати у кабінет необхідні документи та підтверджувати виплати, гарантовані містом. З травня 2024-го через електронний кабінет було подано майже 1400 заявок, а зареєструвалось понад 6 тисяч людей.

Також ми створили координаційну раду з мультисистемною програмою допомоги ветеранам. До цієї програми залучені галузеві департаменти з охорони здоров'я, освіти, соціальної сфери, спорту тощо. Їхнє завдання – забезпечити координацію повернення ветерана до родини, до звичного життя.

Щодо кількості захисників та захисниць, то з підрахунком є складнощі. Інформація міністерства оборони є закритою. Верифікації з міністерством ветеранської політики поки теж немає. Тому ми відштовхуємося від попередніх даних. Зокрема, статистики учасників бойових дій, членів родин загиблих в АТО, ООС тощо, яку ми вели з 2014-го до 2022 року. На початок 2022 року статус УБД мали 32 тис. киян. Сюди ж додаємо кількість мобілізованих, яким Київ виплачує кошти, кількість отримувачів допомоги – через поранення, інвалідність або коли звертається родина. Певні дані отримуємо зі спілкування з військовими частинами й тому можемо оперувати приблизними цифрами.

Все разом дало нам цифру 100 тисяч киян на початок 2024-го. Звісно, за рік ця кількість зросла, але ми наразі її не озвучуємо з міркувань безпеки.

Місто піклується не лише про захисників та захисниць, а й про їхні родини та родин загиблих, яка хоча б приблизна кількість цих людей?

Знову ж таки, ми їх бачимо, коли вони звертаються за соціальними послугами, оформленням пільг, допомогою. Приблизно ми відштовхуємося від 300 тисяч. Це дружина або чоловік, переважно одна-дві дитини, хтось із батьків. Ще у 2015 році КМДА був створений «Київ Мілітарі Хаб» – центр комплексної підтримки учасників бойових дій. У 2022-му ми переформатували його під нові потреби. Коли почалась повномасштабна агресія Росії, майже всі військові, навіть ті, що мали погане здоров'я, пішли хто в ЗСУ, хто в ТРО. А родини залишились. І «Київ Мілітарі Хаб» почав дуже активно працювати з ними. Тепер це установа, котра може повністю провести по всіх послугах, які надає місто – як захисників та захисниць, так їх родини та родини загиблих. І ми позиціонуємо хаб саме як такий, де допомогу отримують родинами.

Фахівці допомагають з усім: починаючи від того, як додати документи в електронну систему, закінчуючи взаємодією з усіма службами. Тобто завдання – провести людину від початку до кінця по всіх інстанціях.

Цього року з’явилася посада «фахівець із супроводу ветерана/ветеранки». Ми говоримо саме про них?

І так, і ні. Спеціалісти «Київ Мілітарі Хаб» вже давно виконують ці функції, ще до початку повномасштабного вторгнення. Зараз це будуть окремі додаткові посади, відповідно їх буде більше і фінансуватиме їх Мінветеранів. Конкурсний відбір проводиться відповідно до наказів Мінветеранів. На жаль, поки наявні для Києва вакансії не заповнені так, як би нам хотілось.

Разом з тим кількість тих, хто приходить за допомогою, зростає в геометричній прогресії. До прикладу, кількість звернень до «Київ Мілітарі Хаб» зросла з 7 тис. у 2022 році до майже 30 тисяч у 2024-му. Тому на додачу до вже наявного хабу, ми запланували відкриття ще одного – вже на лівому березі.

Міністерство у справах ветеранів пропонує подати заяву щодо супроводу

скриншот: mva.gov.ua

Наведу приклад того, із чим звертаються. Наприклад, хлопці ще лежать у лікарні, але вже зараз говорять про те, що хотіли б розвивати свій бізнес. Ветеранський бізнес – це добра ініціатива, але у процесі розмови з’ясовується, що вони не до кінця розуміють, як працювати з податковою, як взяти в оренду комунальне майно, як сплатити за тих кого, ти наймаєш на роботу тощо. Для всього цього треба пройти навчання. І якщо в тебе немає юридичного супроводу, немає фінансиста та й загалом елементарних знань, то тоді це велика проблема.

Як показує практика, треба мінімум рік, аби ветерани стабілізували свій стан, визначилися з планами, і вже тоді розпочинали навчання і засновували бізнес. Або повертатися на колишнє місце роботи.

Між іншим, вже зараз 117 захисників та захисниць, членів їх родин та родин загиблих розпочали навчання у «Київській академії підприємництва». Це онлайн-навчання на 20 лекцій, які дадуть базові знання про підприємництво. Але ця історія – не лише про бізнес, а й про підтримку та можливість відновити віру в себе, отримати ресурси для побудови майбутнього. Серед тих, хто навчається, 57% – чоловіки, а 43% – жінки. 19% учасників – люди з інвалідністю.

Останнім, до слова, особливо потрібна перспектива. Україна на шляху до безбар'єрного та інклюзивного суспільства, але все ж людині з інвалідністю складніше. Багато хто з них хоче перенавчатися й освоїти IT-сферу. Не все оплачується державою, але місто допомагатиме в міру можливостей. У 2025 роках вже можна буде отримати щорічну одноразову матеріальну допомогу на оплату навчання у закладах вищої освіти за своїм вибором. Розмір – до 25 тис. грн.

«Багато ветеранів, особливо чоловіків, прямо кажуть: «До психолога не піду…»

Вочевидь, тут саме психологічна реабілітація виходить на перше місце? Де у Києві ветеран може отримати таку допомогу?

Так, бо багато ветеранів, особливо чоловіків, прямо кажуть: «я до психолога не піду, я в порядку». Треба, щоб пройшов час, і щоб побратим побратиму сказав, що така практика – це добре і нормально. Тоді може спрацювати. Тоді ветеран може піти для початку до свого військового психолога. Або якщо до психолога вже ходить дружина ветерана – вона може залучити і його. Це складна тема. Якщо у нас воює 100 тис. киян, то разом із членами їх родин мінімум десь 300 тис. громадян можуть потребувати такої допомоги. Тобто це і батьки, і діти-підлітки тощо.

Отримати допомогу можна у нас, у «Київ Мілітарі Хаб». Там ми розділили цю роботу на декілька частин. Ми підтримуємо родину, дитину, дружину. Окремий напрям – підтримка тих, хто переживає втрату. Ще один окремий напрям – це повернення, адаптація вдома. Якщо ветеран не має порушень опорно-рухового апарата, ми можемо залучати його і родину до групових виїздів на відпочинок по Україні, а з допомогою партнерів – і за кордон. І ще й у такий спосіб забезпечувати соціалізацію. Це недешева програма, і тому ми з 2022 року почали працювати з фондами, які нам допомагають.

Столичний «Київ Мілітарі Хаб» пропонує виїздну реабілітацію для ветеранів та їхніх родин

скриншот: kyivcity.gov.ua

Але проблема не тільки в коштах, проблема й у тому, що критично бракує фахівців, бо для ветерана має бути створена ціла мережа спеціалістів – потрібен кваліфікований психолог, правник, спеціальний реабілітолог, протезист, та й зрештою, людина, яка супроводить до всіх цих спеціалістів та візьме на себе більшу частину клопотів.

Хочу додати, що цього року понад 400 людей стали учасниками екскурсійних турів в межах програми підтримки киян-захисників. У 2023 році ми першими розпочали реабілітацію екскурсіями й вже зараз Управління туризму та промоцій КМДА разом із «Київ Мілітарі Хаб» регулярно організовує поїздки до Ужгорода, Львова, Чернівців.

Також у нас був окремий проєкт для родин, які очікують повернення рідних з фронту. Ми його реалізовували на базі КМЦ гендерної рівності, запобігання та протидії насильству. Участь взяло близько 2 тис. людей. Упродовж п’яти місяців десятеро психологинь працювали з ними очно та онлайн, в закритих та відкритих групах, а також індивідуально. На жаль, для кожного п'ятого учасника за час проєкту очікування близьких з фронту обернулося на втрату.

Держава бере на себе витрати, скажімо, з протезування, безоплатні психологи у цей пакет допомоги не входять?

Психологічна допомога є у державній системі. Але це у лікарнях. У соціальній сфері для надання всім, хто потребує такої послуги, не вистачає фахівців. Для розуміння: година у приватного психолога коштує 1500 грн, а ставка психолога у державній чи комунальній установі – 15 тис. грн на місяць. Тобто психолог радше піде в приватну сферу або в донорські організації. Дуже складно залучати до системи людей, адже немає достойної заробітної плати. Ми декілька разів зверталися до центральних органів влади, щоб вони переглянули постанови про тарифні сітки, але, на жаль, проблема поки що залишається.

Не завжди вистачає державних коштів на якісну реабілітацію. Аналогічно – із протезуванням кінцівок. Умовно, держава надає до 2 млн грн, а той протез, який потрібен людині, коштує 2,5 млн або й більше – залежно від складності. Починаються збори волонтерів, а їм є чим зайнятись для фронту. Тому з 2025 року Київ буде співфінансувати виготовлення високофункціональних протезів у таких випадках. Ми заклали можливість доплачувати до 1,5 мільйона на одну людину з бюджету столиці.

Також Київ бере участь у фінансуванні лікування зубів. Кожному захиснику виділяють на це 15 тис. щорічно. Було питання щодо того, у яку державну лікарню з-поміж законтрактованих Національною службою здоров’я України мають піти ці кошти. Нині вирішено, що людина може звернутися до однієї з філій комунального закладу охорони здоров’я Києва, отримати там необхідні послуги, надати документи про оплату, а потім – отримати компенсацію. Відшкодування передбачено за 63 лікувальні та хірургічні стоматологічні послуги.

Додам, що 176 киян з-поміж захисників отримали цього року компенсацію за придбання ліків і медичних виробів, які не покриває НСЗУ. Кожен випадок, звісно, індивідуальний, тому і суми різняться. Найбільша – 312 тис. грн, а загалом виплачено майже 4,4 млн грн.

Як ще Київ допомагає ветеранам та їхнім родинам?

Люди з інвалідністю внаслідок війни, а також їхні родини загиблих отримують щорічну матеріальну допомогу. Для людей з першою групою інвалідності – це 30 тис. грн, друга група – 20 тис. грн. Дружини та батьки загиблих киян отримують 30 тис. грн. Щомісячно п’ять прожиткових мінімумів для відповідної категорії отримують неповнолітні діти та батьки із сімей загиблих. Кінцева сума залежить від віку дитини, працездатності батьків тощо.

«Київ прибирає «транспортний» МСЕК»

Для ветеранів з ампутацією автомобіль стає першочерговою потребою. Чи працюють програми, які дозволяють переобладнати наявне авто або придбати з нуля якийсь бюджетний варіант?

На жаль, дуже мало подалося людей на таку програму. Причина у тому, що після того, як ветеран пройшов «звичайний» МСЕК, йому треба було пройти іще один – «транспортний». Ми запустили процедуру, щоб ці дві ланки були зведені в проходження комісії лікарів одночасно, тому наступного року більше військових зможуть скористатися цими компенсаціями. Також з наступного року Київ буде частково компенсувати переобладнання вже наявного авто людям з інвалідністю з-поміж киян-захисників – до 100 тис. грн. Якщо у людини до поранення була машина, ми надаємо їй можливість переобладнати авто і тим повернути собі мобільність.

Зауважу, що Київ першим в Україні запровадив компенсацію за купівлю авто для ветеранів з інвалідністю. Важливо, що це повинен бути новий автомобіль. Таке рішення прийняли, щоб унеможливити зловживання. Верхня межа компенсації – 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – у 2023-му це було майже 500 тис. грн, зараз більше.

Нарешті, у місті діє безоплатне паркування для захисників. Щоб спростити процес для людей, за дорученням мера Києва Віталія Кличка у «Київ Цифровий» запрацював новий сервіс. Тепер через фіксацію у застосунку можна безоплатно паркуватися на муніципальних паркінгах. За перші кілька днів роботи сервісу ним скористалися майже 8 тис. разів.

Що турбує ветеранів, родини загиблих та зниклих? Статистика звернень до «Київ Мілітарі Хаб»

скриншот: kyivcity.gov.ua

Чи видає місто готове безоплатне житло захисникам України, родинам загиблих? Чи такої можливості нині не існує в принципі? Нещодавно ви повідомили про виплати компенсацій за житло…

Місто видає квартири, дотримуючись наявної черги. Окремо через нас проходить фінансування компенсацій за житло учасникам бойових дій, кошти на що як субвенцію місцевому бюджету надає держава.

Щодо черги в Києві, то цьогоріч у бюджеті міста було закладено майже 452 млн грн на придбання 165 квартир для УБД та 173 млн грн на програму співфінансування (50/50) на 135 квартир.

Щодо компенсацій, які проходять як субвенції. Держава компенсує вартість житла для учасників бойових дій. Останній транш був на суму 850 млн, яких вистачило на 337 людей.

Велика кількість військових, які не підпадають під державні виплати, але є ветеранами та ветеранками, потребують покращення житлових умов, залишаються у черзі Києва. І зараз у місті в черзі на квартиру, право на яку надано державою, стоять майже 70 тис. киян. З них учасників бойових дій – понад 5 тис., тобто цілий мікрорайон. А плюс тепер ще й ВПО з-поміж незахищених верств населення, які претендують на соціальне житло. Це я маю на увазі ті родини, де є люди з інвалідністю або ж багатодітні сім’ї. Їх понад дві тисячі. Загалом же з 2022 року в Києві зареєструвалось понад 237 тис. ВПО.

Раніше фонд для забезпечення житлом поповнювався при введенні в експлуатацію кожного нового будинку. Забудовники буди змушені відводити певну кількість квадратних метрів місту. Саме за допомогою цього і рухалася квартирна черга. Але кілька років тому було внесено зміни до законодавства, які цю процедуру анулювали. Тому місто або закуповує квартири, або пропонує для учасників бойових дій співфінансування.

Нещодавно була видана сотня ордерів. Але ці сто квартир не надто просувають чергу, якщо у ній стоїть така кількість людей і щодня додаються нові.

Ветеран Олег Симороз, котрий має ампутацію обох ніг, в інтерв’ю «Главкому» звертає увагу на те, що навіть Київ не є інклюзивним містом. Його пропозиція – штрафувати приватний бізнес за відсутність, як мінімум, пандусів та широких дверей для інвалідного крісла. Що ви думаєте про це?

Так, питання безбар’єрності дійсно виходить в топ проблем. Але тут все впирається у державні будівельні норми (ДБН), які змінилися не так давно. І більшість об'єктів у столиці, та і в Україні загалом, вимогам в частині доступності не відповідають.

Я погоджуюсь із тим, що приватний бізнес на рівні із міською владою має турбуватись про доступність на своїх об'єктах. Технічно Київ не може їх штрафувати. Але суспільство має інші важелі впливу – вибирати ті заклади, де норми доступності дотримані.

Зі свого боку всі нові об'єкти в Києві, які будуються містом, реконструюються чи ремонтуються, відповідатимуть на виході вимогам безбар'єрності. Це довгий і відверто дуже непростий шлях, який потребує колосальних фінансових вливань. Ми підходимо до процесу комплексно і плануємо використовувати універсальний дизайн. Декілька проєктів для нас вже розробили за сприяння Програми розвитку ООН.

Отримання послуг для захисників Києва забезпечує електронний кабінет, розроблений за ініціативою КМДА

скриншот: kyivcity.gov.ua

Доступність потрібна не лише ветеранам, але й людям з дітьми та людям похилого віку, пенсіонерам. Що місто готове для них покращувати?

Я вже називала ці цифри: у Києві зараз – 400 тис. дітей, що навчаються у закладах освіти. 700 тис. пенсіонерів. 126 тис. людей з інвалідністю, з яких – 15 тис. дітей. 230 тис. ВПО й очікується понад 100 тис. ветеранів. Коли я думаю про те, що потреби всіх цих людей мають забезпечувати щонайменше 2-3 людини, я відверто жахаюся. Бо жодна установа – хоч державна, хоч муніципальна – не витягне таку роботу. За кордоном частина клопоту лягає на плечі громадських організацій, благодійних організацій. Вони беруть на себе, наприклад, догляд за людьми вдома. І це справді добре працює.

А ось ще цифра: у місті зараз 230 тис. киян, які живуть на мінімальну пенсію. Держава надала право безоплатного проїзду для пенсіонерів, але не компенсує ці витрати місту. Загалом кількість людей різних категорій, які мають право пільгового проїзду, у столиці – майже 800 тисяч. Це без дітей та студентів.

Паралельно з цим вже цього року понад 103 тис. киян звернулося по матеріальну допомогу у зв'язку зі складними життєвими обставинами. Я вважаю, що це дуже велика кількість.

Місто йде їм на зустріч?

Так, звісно. Київ виділив на це майже 400 млн грн.

Ми ще допомагаємо хворим, які мають складні захворювання, і компенсуємо витрати, які не покриваються пакетами Національної служби здоров’я України. Закуповуємо для лежачих засоби гігієни, технічні засоби реабілітації тощо. Супроводжуємо 15 тис. самотніх людей, годуємо їх, прибираємо… При цьому в соціальній сфері працюють в основному жінки у віці за 50 та старші, і я розумію, що за кілька років, коли вони самі підуть на пенсію, допомагати буде просто нікому.

Повернемося до тих ста тисяч киян, які звертаються по матеріальну допомогу. Звідки місто бере на неї кошти?

Існує міська програма «Турбота». Заява про потребу у такій допомозі пишуть на ім’я міського голови.

Ми намагаємося додатково підтримувати людей, передусім пенсіонерів або тих, наприклад, через пожежу втратив домогосподарство. Я зараз не кажу прильоти та їхні наслідки, бо там своя історія, і держава компенсує житло постраждалим через «єВідновлення». Допомагаємо, якщо складне лікування – онкологія, приміром, або складне лицеве поранення і треба зробити 3D-протезування. Але якщо про ветеранів держава все-таки дбає і дбатиме надалі, то стосовно пенсіонерів та людей з інвалідністю, отриманою не внаслідок війни, я розумію, що наступного року від них буде набагато більше заяв на матеріальну допомогу.

Наталія Лебідь, Микола Підвезяний, «Главком»