«Опалювальний сезон – частина військової операції». До чого готується влада?

Через повномасштабне вторгнення Росії закінчення опалювального сезону 2021-2022, коли агресор прицільно бив по об’єктах інфраструктури, видалось тяжким. Зокрема Маріуполь, Сєвєродонецьк і Лисичанськ зустрічали весну без централізованого опалювання. Зараз ситуація ще складніша, з 24 лютого росіяни зруйнували вже мінімум 350 котелень.

Український уряд готується до перебоїв із тепло- і водопостачанням. Головна умова: у випадку руйнувань об’єктів інфраструктури ремонтувати їх дуже швидко, поки труби не розірвало від замерзлої води.

Україна запаслася газом, вугіллям і генераторами

Олексій Чернишов, міністр розвитку громад і територій звітує, що станом на зараз рівень підготовки усіх інженерних систем і мереж – 97% у середньому по країні. Вже 6 жовтня, тобто за тиждень до запланованого старту опалювального сезону, він готується оголосити, що Україна наблизилася до позначки 100% готовності.

«Цього року основні виклики для нас – наявність природнього газу та вугілля, а також руйнування, яких вже було завдано, і ті, що ще можуть статися, – розповідає Чернишов. – З початку літа ми проводили програму стимулювання міст щодо підготовки необхідного обладнання до опалювального сезону. Йдеться про генератори, модульні котельні, що працюють на різних видах пального, а також про модульні установки, які на деякий час можуть вирішити питання водопостачання. Це обладнання має забезпечити тимчасове постачання тепла, води та електрики на одну, дві чи три доби у випадку руйнування об’єктів інфраструктури внаслідок обстрілів. Але за ці кілька діб буде необхідно відремонтувати ушкодження. Чи може це обладнання замінити повноцінне постачання? Ні. Воно задовольняє часткову та тимчасову потребу. Тому це наш страховий резерв».

Щоби пройти цьогорічний опалювальний сезон, уряд поставив за мету акумулювати у сховищах 14,5 млрд кубометрів природного газу. На сьогодні вже є близько 14 млрд. Також цього року Україна має запасти 2,5 млн тонн вугілля. За словами Чернишова, зараз ми наближаємося до 2 млн. Тому, з точки зору наявності ресурсів, можна вважати, що Україна готова до опалювального сезону, підсумовує міністр.

Миколаїв без вікон і обкрадені Бровари

Великі українські міста також підготувалися до перебоїв з опаленням та електрикою, розповідає Чернишов. Наприклад, Київ на випадок проблем з електропостачанням має генератори, а якщо не буде опалення чи газу, на деякий час вистачить запасів мазуту. Однак школам у такому випадку варто бути готовими до того, що навчання відбуватиметься лише дистанційно.

У Броварах на Київщині, опалювальний сезон станом на початок вересня був під загрозою. Там з відкритих підвалів багатоповерхових будинків, які мають бути завжди відчинені на випадок повітряної тривоги, вкрали елементи запірної арматури на 200 тисяч гривень. Йдеться про масові крадіжки головок кранів, виготовлених з кольорових металів, без яких запустити опалення неможливо. Також у Броварах цього року прогнозують перебої з електропостачанням, адже навесні окупанти пошкодили одну з електростанцій. Сьогодні в КП «Броваритепловодоенергія» повідомили журналістам, що готові до опалювального сезону на 99%.

У Дніпрі закуповують генератори і альтернативні види палива, на випадок складнощів облаштовано систему із перемиканням потужностей.

Івано-Франківськ ще кілька років тому перейшов на невеликі котельні та індивідуальне опалення, тож має некритично постраждати у випадку перебоїв із централізованим теплопостачанням, зазначає Чернишов.

Луцьк закуповує у великих кількостях намети, дизель-генератори, електричні обігрівачі, буржуйки, пересувні модульні котельні, польові кухні тощо.

Одеситів попередили, що знизити на кілька градусів можуть не лише опалення, а й температуру гарячої води, що централізовано подається.

Житомир готовий до опалювального сезону на 95% і закупив кілька мобільних котелень. Їх можна буде підключити до об'єктів критичної інфраструктури, щоб вони не зупиняли роботу. Крім того, для районів з невеликим споживанням установлять модульні котельні, що працюють на стружці.

Значно складніша ситуація на Запоріжжі. У Запорізькій міськраді розглядають ситуації, за яких місто повністю буде відключене від тепла та світла. За словами секретаря міськради Олексія Куртєва, у такому випадку більша частина населення буде евакуйована. Для тих, хто залишиться, на базі територіальних інформаційних центрів, лікарень і комунальних установ розгорнуть спеціальні централізовані пункти обігріву, шо працюватимуть на альтернативних джерелах енергії.

У регіонах, які найбільше постраждали від обстрілів, зараз стоїть питання, чи запрацюють системи опалення, які досі ремонтують.

«У деокупованих областях уже кілька місяців триває відновлення теплопостачання. В Охтирці, Кременчуці, Чернігові ремонтні роботи ведуться і тепло буде. У деокупованих регіонах Харківщини працюють комісії у складі різних міністерств, які перевіряють стан інфраструктури. Де це можливо – ми розпочнемо опалювальний сезон, роботи з відновлення об’єктів інфраструктури вже тривають. Крім того, зараз вирішується питання можливості відновлення постачання газу на контрольовані території Донеччини. Загалом з 24 лютого більше 350 котелень у різних регіонах було пошкоджено. Там, де не буде можливості надати опалення у багатоповерхівки, рекомендуємо місцевому населенню евакуюватися», – радить Олексій Чернишов.

Регулярно обстрілюваний Миколаїв однозначно матиме перебої з теплопостачанням. У будинках більшає пустих квартир із вибитими шибками, що значно ускладнює підготовку міста до опалювального сезону. Ще на початку осені мер Олександр Сенкевич повідомив, що комунальники намагаються у найкоротші терміни забити усі такі вікна, щоби батареї у таких квартирах потім не гріли вулицю.

На випадок критичних ситуацій близько 40 тис. жителів Миколаєва готова прийняти Одеса.

Тимчасове житло, дрова і невеликі ремонти

У чотирьох деокупованих областях зруйновано 50 тисяч об’єктів, здебільшого це житловий фонд. «Ми запустили кілька програм, щоби забезпечити українців житлом і умовами на тимчасовий період. Відновлення не відбудеться моментально – потрібен час і гроші. Тож працюють програми для людей, які опинилися у скрутних ситуаціях, зокрема, програма «Прихисток», у рамках якої власники будинків і квартир безкоштовно приймають переселенців у себе. За них вони отримують компенсацію на покриття комунальних витрат – сьогодні це 900 грн на одну особу на місяць», – каже Чернишов.

Також сьогодні вже відкриті 11 модульних містечок у різних громадах для тих, кому більше нема де жити. До кінця року в Україні відкриють мінімум 20 таких самих – вони себе добре зарекомендували як тимчасовий прихисток.

Окрім цього варіанту, в Україні діє програма соціального житла. Як зауважує міністр Чернишов, вона невелика, але вже успішно працює. Зокрема, у Житомирській, Чернігівській, Сумській і Київських областях людям вже надали соціальні квартири, у яких вони мешкатимуть, доки не буде відновлене їхнє житло.

«Держава виділила понад 3 млрд грн на ліквідацію наслідків бойових дій і оперативний ремонт об’єктів, які ми можемо дійсно швидко відремонтувати. Йдеться про вікна, двері, фасади та дахи. Ми не зможемо відновити перед цією зимою все зруйноване у житловому фонді», – наголошує міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов.

Урядовець наголошує: українцям по максимуму забезпечуватимуть комфортні умови для проживання. Жителям приватних будинків на підконтрольних територіях не слід хвилюватися через газопостачання – його не обмежуватимуть. На нещодавно деокуповані території, де із газопостачанням можуть бути проблеми, планують привозити дрова чи розробити альтернативні варіанти.

Чернишов закликав українців до бережливого і відповідального споживання.

«Сьогодні опалювальний сезон – частина військової операції. Тому ми маємо заощаджувати тепло, електроенергію та газ. І, звісно, будьте готові до тимчасового припинення теплопостачання. На цей випадок майте підготовлену заздалегідь кімнату, обговоріть із сусідами, як можете допомогти одне одному», –  радить міністр.

Нагадаємо, раніше глава «Нафтогазу» Юрій Вітренко попередив про найскладніший опалювальний сезон в історії України. За його словами, більше не слід очікувати, що центральна опалювальна система прогріватиме квартири до +20°C. На сьогодні, за встановленими нормативами, мінімальна температура, що допускається у квартирах – 18°C.

При цьому тарифи для українців цієї зими залишаться фіксованими, зокрема, ціна кубометра газу для населення становитиме 7,96 грн.

Водночас як свідчить опитування Київського міжнародного інституту соціології, з двох тисяч опитаних українців 71% вважають свої оселі готовими або майже готовими до проблем, що можуть виникнути під час зимового періоду.

Аліна Євич, для «Главкома»