Анатолій Матвійчук Народний артист України

У мене немає особливої ненависті особисто до Путіна

Знаю, що перед тим, як писати ці рядки варто було б поцікавитись, чи є для мене вільне місце в Палаті №6.

І все ж я напишу. Тому що бачу, як рефлективно і болісно українці реагують на те, що коїться довкола.

Як інформаційний простір моєї країни перетворюється у величезний смітник, де перемішалися порожні обіцянки політиків, нескінченний побутовий кримінал, непристойний гумор шоу-менів і голі дупи та цицьки музичних телеканалів.

Як масово і безповоротно залишають мою країну інтелектуали і чесні трударі-заробітчани. Як щодня вмирають цілі села, а ті що лишились, заражені вірусом алкоголізму і невіри у позитивні зміни. Як бездумно і потворно забудовуються наші міста. Як нищиться екологія нашого фізичного і духовного світу.

Як люди в метро і маршрутках їдуть із кам'яними обличчями від важкості побутових проблем, що множаться майже щодня. Як продовжує нагнітатися істерія довкола окремих політичних лідерів, ніби то вони і є коренем зла...

Мені, як і багатьом розумним людям, зрозуміло, що відповіді на ці питання ніколи не знайти в рамках дозволеної риторики.

Ні діючі політики, ні гумористи, ні філософи не дадуть вам відповіді на питання, чому так? Тому що інформаційна парадигма нашого часу і простору не дозволяє вийти за її рамки. Тому що відповіді на питання лежать не під ногами - вони значно вище. У метафізичних і духовних сферах, куди не дістатися з ураженим мозком і отруєною душею...

Частково відповіді на вічні питання дають духовні книги - Талмуд і Біблія, Коран і Бхагавад Гіта. Саме вони протягом багатьох століть продукують оті людські архетипи, які населяють сьогодні наші планету... Саме там можна знайти відповідь на багато питань. Зокрема, чому одні релігії пропагують всепрощення, другі споглядальність, а треті зациклені на власній обраності...

І врешті решт - починаєш поступово розуміти, що у світі воюють не країни, нації чи люди, а ідеї, які поселяються в цих людських спільнотах. І спробуйте мені довести, що ці ідеї - бесплотні і невидимі не є всесильними!

На зміну уявленням про світ Птолемея прийшли уявлення Галілея. На зміну розумному конфуціанству чи просвітництву Дідро прийшов прагматичний марксизм, а згодом комунізм, фашизм, сталінізм... Останні три це голови однієї гідри - того самого марксизму, що так геніально, абстрагуючись від людської душі, дослідив матеріальний бік існування і природу капіталу...

Розумний чоловік був Маркс. Як і багато його одноплемінників, людей освідчених і книжних, які в силу свого історичного досвіду навчилися абстрагуватися і адаптуватися в будь-якому соціальному середовищі. Ба, навіть структуювати це соціальне середовище під себе завдяки хитрим економічним і соціальним доктринам, які винайдені ними ж. Про це можна говорити дуже багато і врешті-решт визнати існування тієї ж конспірології, Теорії Всесвітньої змови, існування різних Протоколів і їх потрясаючому рівню реалізації в нашому повсякденному житті.

Але навіть ці рамки є вузькими, бо окрім мозку, куди інсталюються певні ідеї, як програми для виконання, існують ще людські душі, вічний дух Всевишнього, якщо хочете.

Адже Душа людини також не ідеальна - було б наївним гадати, що саме Господь спеціально заклав у неї руйнівні віруси гордині, жадоби і заздрощів. Навіть в того ж «обраного» народу у певний момент історії виникли проблеми - коли Моєсей шукав зустрічі з Богом на Синайських горах, а тим часом Аарон наказав відлити Золотого Тільця і закликав поклонятися йому. Моєсей, повернувшись із Скрижалями Заповіту наказав убивати відступників від Всевишнього...

І знову, все б то нічого, хай собі як знають. Але - якби ж то історія певного народу (чи то пак його міфологія) не проектувалися сьогодні так жорстко на наше сьогодення!

Я не беруся стверджувати, хто у війні двох монстрів - Ротшильдів і Рокфеллерів є Моєсеєм, а хто Аароном, але, схоже, що війна різних колін Ізраїлевих досягла сьогодні глобального масштабу. Під ружжя і знамена поставлені країни і континенти. А в інформаційному просторі точиться непримиренна кривава сакральна біблейська війна між колінами ізраїлевими.

Українців, які страждають на юдофобію, прошу одразу ж заспокоїтись. Немає до нас, українців, як до нації, особливої ненависті у «народу обраного». Як немає її і до інших народів землі. Ми просто плутаємось у них під ногами у їхній багатовіковій розбірці. Відтак, нас чавлять як мурах. У кращому разі використовують як живу силу чи гарматне м»ясо. Ми - лише фігурки на їхній шаховій дошці, а яка може бути жалість до пішаків, офіцерів чи ферзів, чи навіть королів-президентів!?

До речі, президенти, канцлери чи прем»єр міністри - це найбільш вартісні фігури. Їх приводять до влади, щоб вони в потрібний час слухняно робили потрібні ходи - підписували важливі закони, розпочинали війни, тощо.

Тому не валіть усю вину на грішного Гітлера чи того ж Сталіна. У них була така обмежена кількість ходів, а фігурок на дошці так багато. Але, знайте, в разі чого, відповідальність завжди буде скинута саме на них - королів!

Відтак, у мене немає особливої ненависті особисто до Путіна. Він, як і Адольф чи Йосип, роблять лише те, що мають робити за правилами гри. Не Путін писав ці правила, вони написані задовго до його народження. Його, як і багатьох, довго готували до цієї місії. Вели «в дамки», а потім посадили на трон великої держави заради «великої комбінації» відомої лише тим, біблейським шахістам, які намагаються закінчити партію на свою користь.

І, нарешті, ще одне максимальне розширення теми. Як би ми не демонізували чи сакралізували гравців за глобальною шахівницею - вони все ж лише люди. Їхнім душам, як і душам простих смертних, притаманні ті ж самі вади. А вірніше, духовні хвороби, що спонукають їх боротися за світове панування - Жадоба і Гординя. А це - найдієвіші інструменти із арсеналу Сатани в Боротьбі проти Бога.

Тож Реальність - це лише гігантський фрактал - Проекція Світу Духовного на світ матеріальний...

Згадайте про це, коли вам прийдуть чергові комуналки з непомірними цінами. Нам би їхні проблеми!

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: