Заяви Савченко. Не варто шукати якогось підтексту
glavcom.ua
Вся українська спільнота коментує промову Надії Савченко.
Коментує жорстко, насмішкувато, часом, дуже некоректно. Тон всьому задають наші олігархічні ЗМІ - видно, що стурбовані не на жарт. Політологи, соціологи, психологи намагаються знайти в її словах якийсь підтекст, чиюсь руку...
Моє враження зовсім інше: не варто шукати якогось підтексту - промова щира, але дуже сумбурна, правдива, але акценти не розставлені, смілива і гостра, але якась неоковирна і груба.
Сподобалося, що почала вона з української культури, мови, пісні - мабуть, інтуїтивно відчуває, де наріжний камінь України... Немає сумніву, цю промову писала жінка і жінку цю звати Надія. Чому читала з папірця? Певне, бажала якомога більше сказати і нічого не випустити. Звідси й хвилювання...
А виривати зараз із контексту її окремі емоційні фрази про майдан і антимайдан, про революційний шлях, тощо - ну, це не що інше, як розігрівати народ, готуючи його до політичних подій осені. Рано, почали, нерви не витримали у багатьох ЗМІ. Аякже, гайки потихеньку закручуються - от і реакція...
Насправді, деякі її словесні конструкції говорять лише про брак політичного досвіду, але з досвідом зникає щирість, на жаль.
А що, Надія, мовляв, не відповідає стереотипам уявлення про політика - ну, це вічна історія. Народ Ізраїлю чекав Месію, що спуститься з неба в золотому одязі, а він потрапив до Єрусалиму, сидячи на віслючкові...
Якби не було, а головне, щоб режисери не пустили країну по знайомому сценарію, - я щодо пролетарської революції, сторіччя якої уже в наступному році. Оце реальна загроза Україні...
Насамкінець нагадаю: років 5 тому відомий віщун Павло Глоба передбачив, що Президентом України стане жінка, яка досі нікому не була відома.
А що як пророцтва збуваються?!
Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів
Моє враження зовсім інше: не варто шукати якогось підтексту - промова щира, але дуже сумбурна, правдива, але акценти не розставлені, смілива і гостра, але якась неоковирна і груба.
Сподобалося, що почала вона з української культури, мови, пісні - мабуть, інтуїтивно відчуває, де наріжний камінь України... Немає сумніву, цю промову писала жінка і жінку цю звати Надія. Чому читала з папірця? Певне, бажала якомога більше сказати і нічого не випустити. Звідси й хвилювання...
А виривати зараз із контексту її окремі емоційні фрази про майдан і антимайдан, про революційний шлях, тощо - ну, це не що інше, як розігрівати народ, готуючи його до політичних подій осені. Рано, почали, нерви не витримали у багатьох ЗМІ. Аякже, гайки потихеньку закручуються - от і реакція...
Насправді, деякі її словесні конструкції говорять лише про брак політичного досвіду, але з досвідом зникає щирість, на жаль.
А що, Надія, мовляв, не відповідає стереотипам уявлення про політика - ну, це вічна історія. Народ Ізраїлю чекав Месію, що спуститься з неба в золотому одязі, а він потрапив до Єрусалиму, сидячи на віслючкові...
Якби не було, а головне, щоб режисери не пустили країну по знайомому сценарію, - я щодо пролетарської революції, сторіччя якої уже в наступному році. Оце реальна загроза Україні...
Насамкінець нагадаю: років 5 тому відомий віщун Павло Глоба передбачив, що Президентом України стане жінка, яка досі нікому не була відома.
А що як пророцтва збуваються?!
Коментарі — 0