Чи можна одним законом знищити українське село? Агрохолдинги спробують!

Звернення до фермерів та селян!

Асоціація фермерів та приватних землевласників України, очолювана паном Томичем, веде агітацію за виконання коаліційної угоди депутатських фракцій Верховної Ради в частині так званої державної підтримки сімейних фермерських господарств (СФГ). Напевне, учасникам зборів буде пропонуватися підписати звернення до Верховної Ради з вимогою затвердження законопроекту №1599, а то й помітингувати під Радою.

З цього приводу хочу дати роз'яснення, що це за проект, у чому його суть.

Цей законопроект, як і переважна більшість інших законопроектів, підготовлено не народними депутатами, які його зареєстрували у Верховній Раді, а так званими експертами із так званих профільних галузевих асоціацій (ПГА).

Що воно таке, ці ПГА? Як правило, це декілька шустрих і безпринципних "фахівців", найнятих за непогані гроші певними зацікавленими особами, які мають кошти на оплату роботи із написання вигідних їм законопроектів та їх просування у ВРУ.

Ці замовники бувають різними - міністерства, відомства, окремі чиновники-корупціонери або цілі галузеві корупційні мафії, олігархи, зарубіжні політичні й неурядові органи, міжнародні фонди тощо, а так звані "експерти" за їх гроші маму рідну продадуть - вже доведено на прикладі всього чинного українського законодавства і нових законопроектів.

З огляду на стан усього українського законодавства, його понад 20 років розробляли винятково на замовлення злодіїв, і це продовжується й зараз.

Красномовний приклад - той же з/п №1599. Він має гарну назву - про державну підтримку сімейних фермерських господарств - та дуже погану "начинку". Якщо дуже коротко, то внаслідок його запровадження має повністю зникнути одвічно вільне українське подвірне селянське товаровиробництво: або ставай бізнесменом, або продати бодай відро молока чи мішок картоплі - зась!

У першій редакції законопроекту №1599 взагалі була передбачена імперативна норма, що різко змінювала ст. 7 Закону України "Про особисте сімейне господарство", прямо забороняла продавати будь-що, вироблене у селянському дворі, без реєстрації селянина у якості підприємця.

Уявляєте собі, мільйони селян,до пенсіонерів включно, мали йти реєструватися бізнесменами, щоб мати право навіть інколи продати щось із вирощеного у власному хліві, садку, огороді?! До чого б це мало призвести, неважко додуматися: більша частина селян не стала б реєструватись, втратила б право продавати надлишки сільськогосподарської продукції, тим самим звільнивши від дешевого продовольства добру половину внутрішнього ринку країни. А разом із втратою можливості продавати й заробляти пішло б і масове скорочення об'ємів селянського виробництва, і самих домогосподарств.

Ось у чому головна мета з/п №1599 - зачистка внутрішнього ринку продовольства для агрохолдингів та переробників, для їх продукції!

Мені вдалося відбити цей злочинний намір із позбавлення селян їх невеличкого трудового заробітку, а мешканців міст - доступного домашнього продовольства - зміни до ст.7 Закону "Про ОСГ" були вилучені із з/п №1599. Та залишилися інші новели цього хитрого і підлого законопроекту, які непрямим чином переслідують ту ж саму мету - удавити селянське товаровиробництво шляхом примусу селян до перетворення на бізнесменів.

Сімейні фермерські господарства зараз фактично існують в Україні у кількості понад 4 мільйони. Мало хто розуміє, що їх головною правовою основою є ШЛЮБНО-СІМЕЙНЕ законодавство, яке регулює в тому числі майнові правостосунки членів родини. Також сімейне господарство ведеться на основі традицій, звичаїв, які дуже різноманітні. Фермерське господарство тільки тому й може називатись СІМЕЙНИМ, що воно не є бізнес-проектом, що воно є укладом,способом життя людей, сім'ї.

Але знайшлись "законотворці", які, вже нагадивши своїм втручанням у багатьох інших сферах, намагаються влізти ще й у селянську сім'ю. Вони хочуть через з/п №1599 змусити одного із членів сім'ї зареєструватися фізичною особою-підприємцем (ФОП), а всіх інших членів сім'ї, від 14 років і старших, підписувати з ним договори про спільну підприємницьку діяльність - оце начебто й має бути справжнє СФГ.

Важко навіть уявити собі, як така система могла б діяти: розробляти двохсторонні або багатосторонні договори, підписувати їх, реєструвати, вести облік трудової участі кожного члена сім'ї, скільки хто зробив роботи, скільки чого витратив і скільки заробив, вести бухгалтерію, здавати звітність і так далі до безкінечності! Із-за паперових турбот і бюрократії, на роботу по домашньому господарству не було б часу, треба було б наймати спеціального бухгалтера й обліковця!

Але навіть не це головне: бізнес-правостосунки, засновані на бізнес-законодавстві, неминуче увійшли б у непримириме протиріччя із традиційними і заснованими на сімейному законодавстві й звичаях сімейними правостосунками, все переплуталося б у селянських сім'ях, з'явилось би безліч приводів для образ і сварок.

Отже, без всякого сумніву, переведення сімейного селянського господарювання на бізнес-рейки знищуватиме не лише подвірне селянське товаровиробництво, але й самі селянські сім'ї. Я не прихильник конспірологічних теорій, але вкупі з тим, що реформа місцевого самоврядування, так звана децентралізація, передбачає ліквідацію сільрад, а з ними, як зрозуміло, поступово зникнуть і села, складається враження про існування якогось таємного плану умисного знищення українського села й селянства.

Безумовно, підтримка селянства вкрай потрібна, але справжня, реальна, а не придумана чиновниками-корупціонерами й олігархами виключно у їх інтересах. Я пишу законопроект "Про підтримку селян-товаровиробників", де буде передбачатися надання селянським сім'ям малої техніки, доїльних апаратів, компактних модульних приміщень для утримання худоби, птиці, обладнання для водопостачання тощо. Впевнений, це різко збільшить об'єми товаровиробництва у селянських дворах, їх доходи, дасть перспективу селянській молоді працювати в сучасних комфортних умовах і гарно заробляти, а також дасть поштовх створенню тисяч робочих місць у промисловості. Бо випускалися ці модульні приміщення і все інше для селянського фермерування має на промислових підприємствах, а в селянських дворах тільки встановлюватися, вже готове.

Обов'язковим елементом програм підтримки селян-товаровиробників має бути також надання селянським кооперативам модульних пунктів прийому та переробки молока, овочів, фруктів, виготовлення комбікормів, забою худоби тощо. Вони мають бути в кожному великому селі. Тільки пряма матеріальна ( підкреслюю - не фінансова, а саме матеріальна, через надання модулів та обладнання) підтримка селянина-товаробника може вирішити проблему зайнятості на селі та його динамічного відродження.

Все це потребує нормативної бази, якої нема: існуючі закони з питань сільської кооперації вочевидь розроблялися людьми, які "знають" селянське життя тільки із мультфільму про папугу Кешу. Працюю над новим законодавством з цих питань - буде не тільки законопроект, але й типові договори, статути, протоколи та всі інші необхідні для швидкого і юридично грамотного створення інфраструктури масового сімейного фермерства.

Підкреслюю - того, що вже є в Україні в кожному селянському дворі, і його визначення як товаровиробника буде простим: всі селяни, які виробляють надлишки сільськогосподарської продукції та продають їх, є товаровиробниками, а селянські сім'ї - сімейними фермерськими господарствами, з реєстрацією лише у погосподарській книзі сільради. Виробництво надлишків продукції у власних домогосподарствах і її продаж як окремими селянами, так і СФГне повинно прирівнюватися до підприємницької діяльності, бо воно не є основною метою сім'ї і має виключно споживчий характер. Тому всі, хто намагається перетворити українську селянську родину в бізнес-групу - а якраз до цього й веде з/п №1599, якраз за це й агітує пан Томич - насправді дбають не про інтереси селян, а про інтереси ворогів селянства.

Скажу відверто: чи вдасться добитися розгляду і затвердження цих вкрай потрібних селянам законів - не знаю. Оптимізму, який до початку роботи у Раді бив через край, поменшало в рази, бо добитися тут того, що дійсно потрібно людям, практично неможливо. Йде вал законопроектів, написаних поза стінами парламенту в інтересах тих, хто замовив їх, і розглядається в основному те, що узгоджено "наверху". Йде, як по мастилу, ще й "одобрямсом" різних "асоціацій" супроводжується. І на них мастила не жаліють, особливо на керівників.

Тому, звертаюсь до Вас із закликом - не губіть себе своїми ж руками, не підписуйтесь під антинародними аферами, женіть геть посібників корупціонерів.

Тільки у боротьбі зможемо здобути перемогу, врятувати село й Україну.

Слава Україні!