Праймеріз. Невдала ідея

Шановні, постійно чую про оці «праймеріз». От і сьогодні запрошували на ранок на ТВі висловитися на цю тему. Відмовилася, бо при нічній роботі (сова) іти кудись на ранок - то скорочувати собі життя. Але зараз шкодую, бо навіть розумні люди щиро поділяють цю пропозицію щодо праймеріз.

Як соціолог я, звісно, мала б це підтримати, бо це означатиме купу роботи для соціологів (і, відповідно, заробі...тків). Але як громадянин чудово розумію, до яких наслідків це може призвести. Перше, соціологічне - чи уявляєте ви, що значить зробити репрезентативне опитування на кожному з 225 округів? Ну. добре, навіть 150? Це - 150000 респондентів (мінімум 1000 респондентів на кожному окрузі, тоді відмінності значимі на рівні 3.5%, а при 600 - вже 4.5%. Опитування на 150000 респондентів по найдешевим цінам - десь біля 750 тис доларів.

Насправді у будь-якому разі вийде істотно дорожче, бо таке масштабне опитування відносно швидко (хоча б за 3 тижні-місяць) можна зробити лише силами кількох соціологічних служб, а там різні ціни і, до того ж, певні кошти треба на узгодження і координацію. Зараз такі гроші для опозиції істотні. Як ділитимуть витрати? Порівну? Чи як?

Далі припустимо, соціологи зробили свою роботу, вона багатьом і дуже багатьом не сподобалася. Що далі? Шумні розборки з соціологами, особливо з огляду на те, що у різних округах працюватимуть різні фірми. Почнуть згадувати, хто коли і з ким працював, хто кого купив тощо. Окрім того, цілком можливо, що різниця між кандидатами буде у межах статистичної похибки (це часто буває, коли в список ставиться кілька кандидатів від опозиції).Що тоді? Знову проводити опитування? Далі...

У деяких округах, цілком імовірно, визначеність буде великою, але є округи, де дуже значна частина виборців відповідає «важко сказати». То чи можна зробити висновок про імовірну перемогу когось із кандидатів, якщо він, скажімо, в опитуванні отримує 20%, наступний за ним 15% (різниця статистично значима), але 30% не визначилися з вибором? Тут потрібний змістовний аналіз, до кого можуть піти ці голоси. Можливо, якраз тому, у кого зараз 15% (більш харизматичний, краще впливає на виборців тощо).

Отже, чи знімає праймеріз проблему відбору єдиного кандидата на мажоритарні округи? Аж ніяк. Я вже не кажу про те, яка боротьба почнеться між кандидатами від опозиції між собою за популярність. Не кажу про те, що багато хто так і не погодиться із «соціологічним вердиктом», тощо. То чи варто починати розбрат вже зараз? Думаю, опозиції таки краще поділити між собою округи і вже тоді партія відповідальна за те, щоб запропонувати краще з того, що у неї є. А от критерії відбору мають бути чіткі і зрозумілі для загалу. Деякі з цих критеріїв виробив громадський рух «Чесно».

Отже, партіям варто оцінити потенційних кандидатів з цих позицій.