рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Будапештський меморандум: 25 річниця найбільшої зради в історії України

    • Юрій Гаврилечко

      Співзасновник «Української фабрики думки»

    • Розсилка
    5 грудня 1994 року в обмін на відмову України від ядерної зброї у Будапешті підписали меморандум - Будапештський меморандум: 25 річниця найбільшої зради в історії України
    5 грудня 1994 року в обмін на відмову України від ядерної зброї у Будапешті підписали меморандум

    Ядерна зброя це інструмент. Інструмент не лише для ведення війни, але й для політичних ігор та економічних перемовин

    Сьогодні, 5 грудня, виповнюється 25 років відмови України, а точніше її політичного керівництва, насамперед в особі президента Кравчука, від найбільш потужного інструменту гарантій суверенності – стратегічної та тактичної ядерної зброї та літаків-носів атомних бомб/ракет (ТУ-160 та ТУ-95).

    Це найбільша в історії новітньої України державна зрада, оцінку який до цього часу ще не надано. Всі наступні (за першим) президентом хоча деінде і згадували іноді про «а от якби в нас була ядерна зброя» (наприклад під час конфлікту біля о.Тузла), проте так і не наважились назвати зраду зрадою.

    Гірше того, всі ці роки безліч «експертів» чого лише не вигадували, щоб пояснити цю зраду. І, начебто, «ця зброя не належала Україні, а лише тут зберігалася» (хоча після розпаду СРСР все, що було розташоване на територіях колишніх радянських республік апріорі визнавалося їх власністю); і «Україна технічно не спроможна обслуговувати ядерну зброю»; і «в України не вистачало/вистачає коштів на утримання ядерної зброї»; і «Україна неспроможна була гарантувати безпеку ядерній зброї» тощо.

    Всі ці вигадки продовжують повторювати і зараз.

    Одночасно, існує і суто протилежні за сенсом вигадки на кшталт: «якби в нас була ядерна зброя, то на нас ніхто б не напав, бо на країну, що володіє ЯЗ не нападають». Повторить це будь-ласка в Ізраїлі, якій таку зброю має, проте воює з моменту свого заснування як держави більш ніж 60 років тому. І, чомусь, не покладається лише на ядерну зброю, а створив та підтримує у постійній бойовій готовності одну з найпрофесійніших армій світу – «Цахал» (армію оборони).

    Обидва напрямки міфотворчості однаково хибні та деструктивні щодо українського державництва.

    Свідома пропаганда свої меншовартості та неспроможності нічим не відрізняється (з точки зору відсутності здорового глузду та створення проблем для держави) від сліпої віри в могутність зброї як такою, поза тим, хто їй володіє, як може використати тощо.

    Ядерна зброя це інструмент. Інструмент не лише для ведення війни, але й для політичних ігор та економічних перемовин. Підтримка такого інструменту в належному стані є випробування як для економіки країни, так і для її освіти та промисловості, для дипломатів и політиків.

    Ядерна зброя це не «вудревафля» яка сама по собі, однією своєю наявністю спроможна захистити державу. І чим глибшим буде розуміння цього факту як «пересічними громадянами» так і істеблішментом країни, тим більш раціональними і виваженими будуть дискусії щодо того, відновлювати Україні свій ядерний арсенал чи ні.

    Згідно з Меморандумом США, РФ і Велика Британія зобов'язалися:

    • поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України;
    • утримуватися від загрози силою, її використання проти територіальної цілісності/політичної незалежності України; ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти неї, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН;
    • утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, отримати будь-які переваги;
    • домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з метою надання допомоги Україні, якщо вона стане жертвою акту агресії чи об'єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї;
    • не застосовувати ядерну зброю проти України, крім випадку нападу на них самих, їхні та підопічні території, збройні сили, їхніх союзників;
    • проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань.

    З повним текстом меморандуму можна ознайомитися за посиланням.

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Дмитро Гудков
    Дмитро Гудков

    ексдепутат Держдуми РФ

    Сергій Корсунський
    Сергій Корсунський

    Директор Дипломатичної академії імені Генадія Удовенка при МЗС України, Надзвичайний та Повноважний Посол України

    Володимир Ар`єв
    Володимир Ар`єв

    Народний депутат

    Лариса Ніцой
    Лариса Ніцой

    Письменниця

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies