Людям потрібно створювати загони самооборони

Не цікаво бути просто коментатором отої чорнухи, яка твориться в державі. Темних фарб уже просто не вистачає на описання того, що відбувається в країні.

Але промовчати про події у Врадіївці не можливо!

Я колись працював слідчим у Київському УМВС. І коли моя зарплата була 4 долари, то був вихід, або піти заробляти на життя, або почати брати хабарі. І я пішов заробляти на життя. Тому що вважав, що взявши хабар в мене настане роздвоєння особистості. Я не зможу нікого притягувати до кримінальної відповідальності, бо я буду більшим злочинцем, ніж ті, кого я притягую до кримінальної відповідальності.

Сьогодні у міліції якщо не у 100%, то у 99% точно настало таке роздвоєння особистості. Однією рукою вони обдирають дрібних торгашів, кришують проституцію і наркотики, за гроші розслідують або не розслідують кримінальні справи. Фактично перетворились на такий собі «ТОВ». Але в той же час вважають, що вони мають право до інших, які скоюють менші злочини, застосовувати закон. Цим просякнута вся міліція.

Насправді те, що зробили ці два покидьки в міліцейській формі у Врадіївці, це тільки вершина айсберга, про який стало відомо широкій громадськості. Те, що твориться від сільського райвідділу до міністерства, не описати пером. Фактично сьогодні – це банд-формування, яке просто не замислюється з приводу того, що вони стали раковою пухлиною на тілі суспільства.

Чи можливо виправити косметичними заходами цю ситуацію в міліції?

Ні, не можливо.

Чи може нинішня влада змінити цю ситуацію?

Ні, не може.

Виходить, що потрібна зміна усієї системи, починаючи з першого кабінету і закінчуючи патрульно-постовою службою в міліції. Без зміни системи жити в такій країні небезпечно. Може час людям об’єднуватись і створювати загони самооборони в селі, районі, містечку?

Критична маса таких речей ось-ось зірве кришку з каструлі, в якій вариться українське суспільство. Я не знаю, чи доживе країна в такому стані до виборів 2015 року. Чи не буде такого виплеску, як в Турції, в Єгипті, в Лівії врешті-решт. Тут не потрібно буде говорити про інспірування цих процесів Америкою чи Європою. Сама влада доводить людей до отієї точки кипіння, яка зриває усе. І якби тільки гнів був спрямований проти винних, Бог із ним. Але це може зачепити багато непричетних безневинних громадян. І це є достатньо тривожним уже навіть не дзвоном, а набатом.

Ніхто ж не пропонує шляху України. Кажуть, що «цих» треба змінити на «інших». Але не говорить ключове: система влади в Україні є порочною. І лише зміна фігурантів ні до чого не призведе.

В Україні потрібно змінювати усю систему зверху до низу. Ми підходимо до революційної ситуації, коли верхи не можуть, а низи не хочуть жити по-старому. І цей революційний запал потрібно повернути в правильне русло, щоб на уламках самовладдя не написали чиїсь імена, а створили зовсім іншу правдешню систему державної влади і життя в Україні.