Про причини київського потопу

Поточний сезон дуже поточний. Київ цього літа періодично затоплює так, як не затоплювало раніше.

Принаймні, картинок з Хрещатиком та розв'язками, суцільно покритими водною поверхнею, мабуть, не пам'ятає недавня історія.

Усі говорять про стан дощової каналізації. Дійсно, тут, можливо, захована причина - але точно лише частково.

Однозначною причиною перманентних потопів є нищення природних резервуарів для дощової води, котрі зазвичай знаходилися на зелених зонах. Образно кажучи, сквери, парки, зелені території самі по собі можуть бути накопичувачами дощової вологи - а особливо, коли вони спеціальним чином обладнані. Оці маленькі ставочки та болітця, майже сухі у звичайну погоду - дуже велика поміч під час шквальної зливи. 

За оцінками спеціалістів, такі природні накопичувачі в Києві акумулювали до половини води під час злив.

Зараз цей показник не більше 10%.

Тобто навантаження на зливову каналізацію виросло майже вдвічі!

А чи покращився при цьому її стан? 

Навпаки! 

Численні будівництва в центральній частині і на околицях здійснюються в порушення Генерального плану, в тому числі і з облаштуванням свай просто на підземних водовідводах. Перекриваються і штучні, і природні потоки води під землею - в результаті маємо потопи, маємо центральну «річку» міста Хрещатик.