Пам'ять про Любомиру Мандзій. Мав нагоду переконатися в її порядності та принциповості

Я не був знайомий персонально з Любомирою Мандзій, але мав нагоду на власні очі переконатись в її порядності та принциповості.

Влітку 2020 року депутат від «слуг» Бужанський подав законопроект про «відтермінування» норм мовного закону, що стосувалися переходу на українську учнів початкової школи. Законопроект винесли на обговорення комітету з гуманітарної та інформаційної політики, який щойно очолив Микита Потураєв. Я був присутній під час обговорення (в очікуванні розгляду питання про обшуки в Довженко-Центрі).

Ситуація з самого початку була напружена. Риги Павленко та Кузьмін неприховано знущалися з запрошеної на комітет в.о. міністра освіти пані Мандзій, Кабанов висміював її вимову, Бужанський поводився з хамством, гідним бандитських розборок.

Але всіх перевершив заступник голови фракції «слуг» у ВР Павло Сушко: я не можу назвати його поведінку інакше як бикуванням. В грубій, принизливій, зухвалій манері він вимагав від в.о. міністерки, яка відповідала на хамство з почуттям власної гідності, виважено та гостро, згадати хто вона така і перед ким виступає(!). Звертаючись до Потураєва, який (все-таки, внук академіка наук) явно почувався в цій атмосфері публічного цькування інтелігентної людини ніяково, Сушко вимагав покарати міністерку за її «зухвальство».

Я давно не відчував такої огиди, стократ важчої через неможливість зарадити ситуації. Це виглядало як збіговисько недорікуватих урків, а не парламентарів. Я відчував іспанський сором. Навіть опзж-шники виглядали пристойнішими за «слуг» Бужанського та Сушка.

Пані Мандзій билася геройськи. Чітко, аргументовано висловлювала позицію міністерства (яке «слуги» сприймали вороже, бо ще не встигли водрузити в ньому Шкарлета), розвіювала маніпуляції Бужанського, гостро парирувала Сушку.

Комітет, зрештою, законопроект відхилив. «За» голосували депутати від опзж, Сушко та Кабанов від «слуг». Потураєв «утримався».

Мені тоді унаочнився прямо-таки цивілізаційний розрив, що пролягав між відданими гуманістичним принципам реформаторами, яких представляла пані Мандзій, та «новою елітою» доби Зеленського, що демонструвала поведінку, компліментарну своєму вождю.

Урок врівноваженості та гідності, даний пані Мандзій того дня, назавжди зі мною.

Вічна пам'ять.

R.I.P.