Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Аргументи на користь «правдивості» листів зі зламаної пошти Суркова

    • Кость Бондаренко

      Політолог

    • Розсилка
    Владислав Сурков - Аргументи на користь «правдивості» листів зі зламаної пошти Суркова
    Владислав Сурков

    Вірю в правдивість цих документів. Бо абсурдно і бездарно

    Ознайомився з публікацією листів із зламаної пошти пана Суркова. Слідом за Зоряном Шкіряком мушу визнати, що ці листи – абсолютно правдиві і хакери з Міністерства внутрішніх справ України спрацювали дуже професійно.

    Якими є аргументи на користь правдивості даних матеріалів?

    1. Звісно, лише справжній російський чиновник може писати суперсекретний план під кодовою назвою («Шатун») і не присвоїти документу код, гриф секретності тощо, не зашифрувати документ і т.д. 
    2. Сурков, як відомо, є людиною, поведеною на дотриманні усіх рівнів пунктуальності, а тому, напевне, йому спеціально готують документи з великою кількістю граматичних та стилістичнех помилок. Очевидно, знущаються.
    3. Стилістика документів не нагадує аналітичні матеріали, що продукуються на Старій площі і які раніше з'являлися у відкритому доступі. Скоріше це нагадує стиль аналітика-початківця. Шифруються!
    4. Помічник російського президента настільки добре розуміється в українській дійсності, що йому при підготовці документу подають прізвища великої кількості людей (в тому числі журналістів, блогерів, громадських діячів, іноді маловідомих) без розшифровки і додаткових пояснень. Все одно він всіх і кожного знає особисто!
    5. Сурков і його команда демонструють перехід на європейські норми і, напевне, є чи не єдиною структурою, яка відмовилася від вживання патронімії і пише прізвища та імена людей – без вказання по-батькові. Інші відомства, як показують оприлюднені в Росії документи, старанно вживають повні форми (скажімо, «Тимошенко Ю.В.», а не «Ю.Тимошенко»).
    6. Тільки у Суркова можуть не знати різниці між термінами «федеральний», «федеративний» і «автономний» і вживати їх вперемішку. Звісно, в Росії ж не знають, коли вживається слово «федеральний», а коли – «федеративний». Звідки їм знати?
    7. Тільки Суркову пересилають не документ у вордівському форматі, а його скан (частина матеріалів із поштової скриньки Суркова – скани).
    8. Тільки Сурков після скандалу з листуванням Хілларі Клінтон міг користуватися для отримання суперсекретної інформації незахищеними каналами.
    9. Тільки оточення Суркова може вірити в те, що справжнім власником медіа-холдингу Evening Standard є не Олександр Лебєдєв, а його син Євген, і тільки у Суркова можуть рекомендувати «использовать медиаресурс Евгения Лебедева».
    10. Тільки Суркову можна втюхати постфактум, після проведення заходу, ідею проведення хресних ходів зі спеціальним використанням портретів Миколи ІІ і георгіївських стрічок.

    Одним словом, вірю в правдивість цих документів. Бо абсурдно і бездарно. Не можу ж я припустити, що у відомстві Авакова шкодують гроші на професійно виготовлені фальшивки, а годують загал відвертою макулатурою? І не можна ж допустити того, щоб на всю країну у достовірність даної інформації вірив один лише Зорян Шкіряк.

    Джерело: блог Костя Бондаренка

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Дмитро Орєшкін
    Дмитро Орєшкін

    Російський політолог

    Мустафа Найєм
    Мустафа Найєм

    Народний депутат

    Микола Сунгуровський
    Микола Сунгуровський

    Директор військових програм Центру Разумкова

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Тарас Возняк
    Тарас Возняк

    Головний редактор незалежного культурологічного журналу «Ї»

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ