Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Росіянам доведеться піти з Донбасу. Питання тільки в ціні

    • Костянтин Машовець

      Координатор групи «Информационное сопротивление»

    • Розсилка
    Росіянам доведеться піти з Донбасу. Питання тільки в ціні

    Про підсумки третьої зустрічі Волкера і Суркова

    Україна та її західні союзники в особі США, Франції та Німеччини розробили спільну позицію щодо миротворців. Вони наполягають на внесенні змін до проекту російської резолюції. Це стосується кількісного складу, розташування місії по державному кордоні та виведення російських військ.

    Інше питання – якою ціною вдасться змусити агресора прийняти таку позицію. Тут треба розуміти, що третя зустріч переговірників пройшла в дуже складний час, після провального візиту Путіна на саміт АТЕС, тому розмова із Сурковим не могла бути конструктивною через нещодавню образу.

    Але час діє проти російського самодержця, якому бажано уникати будь-яких активних дій до перевиборів на черговий термін, тобто до березня 2018 року. Агресору доведеться дослухатися до побажань країн, задіяних в процесі мирного врегулювання російсько-українського конфлікту. Особливо на тлі продовження діючих санкцій за захоплення Криму і Донбасу і набуття із січня 2018 року нових, які вже набагато болючіше вдарять по російській економіці. З огляду на поступову втрату сировинного ринку та ринку збуту зброї, економічні проблеми лише посиляться і можуть спровокувати соціальну кризу в РФ.

    У вирішенні російсько-українського конфлікту зацікавлені всі. Природно, в ідеалі Путіна влаштовувало б перетворення Донбасу на зону замороженого конфлікту шляхом розміщення там російських «миротворців» або контингентів країн-сателітів по нинішній лінії розмежування. Це найкомфортніший варіант для окупанта. Тому в разі реалізації пропозицій пулу українських союзників Кремлю доведеться поспіхом виводити «іхтамнєтов» і весь іржавіючий непотріб, щоб не залишати доказів для майбутніх міжнародних судових прецедентів.

    У міжнародних посередників в особі США, Німеччини та Франції жорсткіші підходи. Вони будуть намагатися добитися стабільності в окремо взятому європейському регіоні, оскільки болючі процеси на тлі російської агресії й анексії Криму б'ють і по Європі – це активізація прихильників Путіна, фінансованих ним націоналістичних і неофашистських організацій, які він використовує для ведення інформаційних кампаній та просування сепаратистських рухів усередині Європейського Союзу, діючи таким чином на його розвал. Цілком можливо, що завершення російсько-українського конфлікту допоможе стабілізації ситуації всередині самої Європи.



    Режиму Путіна важливо уникнути санкцій за агресію в Україні, заплативши за це найбільш низьку ціну, тобто залишившись при своєму – можливості шантажувати нашу державу за допомогою «особливо статусного» маріонеткового керівництва ОРДЛО. Але можливості домовитися в такому форматі поки не передбачається. Тому Кремль власноруч створює гарячі точки по всій планеті, намагаючись нав'язати світовій спільноті свої послуги з їх стабілізації в обмін на російський вплив у тому чи іншому регіоні. Таким чином, розігруючи й «українську карту» в отриманні для себе якихось поступок, виторговуючи пом'якшення або скасування санкцій.

    Дуже велику ставку в Москві робили на північнокорейську проблему. За логікою речей, США, природно, в першу чергу стурбовані можливістю завдання КНДР ядерного удару по території Штатів або союзників, а питання України відсунуте на більш далекі позиції та має менш важливе значення. І може бути предметом торгів і поступок. Але ставка не зіграла. Союзника Путіна примусять до миру, але в коаліції з Піднебесною.

    Російський головнокомандувач, природно, сильно образився. Про що свідчать відсутність значущого прогресу в переговорах з Сурковим, гнівна риторика російського МЗС і відверті фейки від Міноборони РФ.

    Під санкційним і дипломатичним тиском росіянам доведеться піти з Донбасу. Але до моменту, поки домовляться, від Росії можна очікувати будь-яких неадекватних кроків – ескалації конфлікту (після президентських виборів) і так далі.

    Джерело: Апостроф

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Дмитро Орєшкін
    Дмитро Орєшкін

    Російський політолог

    Мустафа Найєм
    Мустафа Найєм

    Народний депутат

    Микола Сунгуровський
    Микола Сунгуровський

    Директор військових програм Центру Разумкова

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Тарас Возняк
    Тарас Возняк

    Головний редактор незалежного культурологічного журналу «Ї»

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ