Менеджер «Макдональдс» керував би країною краще

Якби до України політики ставились не як до “КАЗНИ” на якій потрібно швидко нажитись, а як до компанії, яка має принести користь усім її акціонерам та задовольнити потреби споживача, то вертикаль влади, її філософії та підходи, були б кардинально іншими.

Обличчя держави було б більш людяним, соціально відповідальним та відповідальнішим в принципі.

Пенсіонерам видавали б чесно зароблену пенсію, а не кидали шматки із “барського столу”, постійно дорікаючи що пенсія основний видаток взятих кредитів. Підприємці платили б податки, знаючи що вони нікуди не зникають і не вкрадуться в той же день. Інвестори б, заводили кошти, а не навпаки, як це відбувається сьогодні.

Підходи у багатьох компаніях, орієнтованих на широкий ринок, більш ефективні, конструктивні та зрозумілі ніж у більшості державних чиновників, яких і менеджерами назвати складно.

Але на жаль, наша країна сьогодні називається ЗАТ “КОРУПЦІЯ”, а стратегія розвитку дуже і дуже туманна. Нові кадри залучаються дуже часто показово, не маючи змоги проявити свої сильні сторони. Слово реформи стало нецензурним, і використовується тільки у негативному значенні нереалізованих намірів. Політики стали тотальними антигероями-популістами.

А все через те, що наші державні мужі не орієнтуються на звичайних громадян, на своїх акціонерів, а дуже часто більше думають про власні бонуси, про політичні ігрища, коаліціади, роботу на олігархів та самозбагачення.

Державна система збудована на ускладненні життя звичайного громадянина, будь то підприємець, пенсіонер чи студент. Створення додаткових перешкод, стає точкою корупції та наживи для чиновника. Тому країну потрібно спрощувати, спрощувати процеси, відкривати таємне, робити прозорим те, що до цього було закрите. Саме система спрощення державного управління, може дати імпульс для розвитку.

Тому будь-який менеджер великої міжнародної компанії, орієнтованої на широкий ринок, стане кращим державним менеджером, ніж будь-хто із тих, хто сьогодні цією країною керує. Адже підходи на ринку більш відкриті, логічні та ефективні, ніж ті, що сьогодні в політиці.

З іншої сторони, і населення не повинно чекати нового месію, який створить їх особисте щастя. Ми повинні обирати звичайного трудягу, який просто спростить всю систему, в якій ми самі наведемо порядок.

Адже кожен раз, коли політики мають навести порядок, створюються нові Антикорупційні бюро, Державні інвестиційні агентства, нові служби та комісії. Але як показує досвід, жодних кроків не робиться. Результат очікуваний і стабільний – нуль. А то і гірше. Адже ці органи стають центром корупції у своїй тематиці.

Державі сьогодні не потрібно орієнтуватись на свої історичні звитяги чи чужий реформаторський досвід. Нам слід брати за приклад компанії, які працюють по всьому світу, орієнтуються на середній гаманець та успішні у своїй діяльності.

Якби в міністерстві транспорту запрацювали менеджери із AirAsia (однин із найдешевших та найефективніших авіаперевізників), в міністерство Соціальної політики професіонали з ІКЕА (дизайнерські товари для дому, орієнтовані середній клас), в Міністерстві промисловості - Tesla (інноваційний виробник електромобілів), а держаними послугами зайнялися працівники – МакДональдс (фастфуд, який просто напросто швидко обслуговує своїх клієнтів) – то сьогодні, ми б говорили не про війну на Сході та розчарування у втрачених можливостях Майдану, а про високі економічні результати, про якісні показники залучених інвестицій та місце України у “Рейтингу щастя”, нажаль в який ми сьогодні чомусь не потрапляємо.