Хто підійме слухавку, коли вам страшно?

Морок, у який українців щедро занурюють терористи-росіяни, не має заповзати всередину нас. Мусимо протиставляти химерному вишкіру війни власну стійкість.

Наша країна перетворилась на один великий нерв. Це допомагає швидко й злагоджено працювати. Але має свою ціну. Коли б’ють по Харкову, Херсону, Львову чи Києву – болить всюди.

Щодня, зціпивши зуби, працюємо, наближаючи перемогу. Але у всього є межа, як і в нашої витривалості. Щоб залишатися стійкими, чинити опір злу, варто шукати підтримку. Наприклад, звертатись до фахівців.

Уже пів року працює Гаряча лінія кризової підтримки від Українського ветеранського фонду Міністерства у справах ветеранів. За цей час надійшло понад 5 тисяч дзвінків. Проєкт задумувався для допомоги винятково ветеранам, захисникам, їхнім родинам. Проте через масовані ракетні обстріли вирішили надавати допомогу усім, хто потерпає від війни.

Чому так? Згадуємо принцип кисневої маски: спочатку допомагаєш собі, а потім своїм близьким. Не можуть бійці залишатися на передовій спокійними, коли рідні телефоном розносять їх морально своїми переживаннями. Переживати за близьких, відчувати сильний страх – нормально для людини. Але ці стани не мають паралізувати людину, зводити життя до примітивного існування у вигляді тіні. Маємо цьому протистояти.

Насилля, стрес, жах, втрата близьких, повернення із зони бойових дій, стосунки – теми, які весь час обговорюються з фахівцями на ГЛ. Проте запити на підтримку змінюються від ситуації в країні.

До прикладу, коли відбуваються масовані ракетні обстріли, частішають запити, як опанувати страх та паніку. Дзвінків більшає. Гаряча лінія переходить в режим посиленої роботи. Фахівці йдуть до безпечних місць й працюють звідти. Коли ситуація стабілізується – коло запитів розширюється.

А ще рятують групи підтримки. Вони проходять онлайн, щонеділі. На них приходять 6-8 людей. Кожна зустріч є тематичною. Обговорюється все, що може тривожити людину в повсякденні.

Найголовніше, фахівці лінії не дають порад як діяти, вони скеровують людину для пошуку опори й внутрішніх цінностей, які їй допоможуть впоратися із наслідками війни. Не стигматизують стани, досвід і переживання українців сьогодні настільки складні, що їх неможливо описати двома категоріями – нормою і відхиленням. Допомагаємо людям віднайти ресурс, який їх втримає на плаву.

Телефонують не лише пожалітися, а й поділитися радощами. Після звільнення територій, звідти починали телефонувати на Гарячу лінію УВФ. Люди за місяці окупації були трохи дезорієнтовані, хотіли отримати інформацію та підтримку. Зі слів фахівців, дехто вмикав гучний зв’язок, говорили всі гуртом. Ділились радістю.

А ще люди почали помічати дрібниці, які роблять їх щасливішими. Якщо раніше українці очолювали рейтинги “нещасливих мешканців країн”, то зараз крізь морок почали помічати, що смачна їжа, чистий одяг, тиша вночі – приносять щастя. Наше щастя не здрібніло до побутових речей, але ми нарешті почали орієнтуватися на свої відчуття, а не вимірювати рівень радості політичними мірилами.

Якщо не можете впоратися із тривогою, тяжко через ситуацію в країні, або втратили близьку людини. Не залишайтеся наодинці. Звертайтеся за безоплатною та кваліфікованою допомогою. Усі розмови конфіденційні.

Гаряча лінія Українського ветеранського фонду Мінветеранів працює цілодобово та без вихідних. Дзвінки в межах України безплатні.

Номер: 0800332029