Якими правами переселенців нехтує Україна

    • Олеся Цибулько

      Екс-радник міністра з питань тимчасово окупованих територій

    • Розсилка
    Якими правами переселенців нехтує Україна

    Ми можемо скористатися іноземним досвідом. Окрім Косова є досвід Грузії і Молдови

    Право обиратися і бути обраними

    В Україні порушуються права частини виборців, а саме переселенців. Держава позбавила таких людей права обирати місцеву владу там, де вони зараз фактично проживають. Також є деякі міста та райони підконтрольної частини Донецької та Луганської областей, де останній раз місцеву владу обирали ще при президентстві Януковича, і ці депутати та мери продовжують приймати рішення. З одного боку, держава обмежила це право з огляду на неможливість організації голосування у зв’язку з безпековою ситуацією, але є деякі міста, які розташовані далеко від безпосередньо бойових дій, і там керувались вже політичною доцільністю, що позбавляє місцевих мешканців права обирати владу на місцях. З іншого боку, переселенці, залишаються громадянами України з тими самими правами, що і мешканці Києва чи Львова. А значить, мають таке саме право обирати місцеву владу. Відповідно до Мінських угод у процесі реінтеграції непідконтрольних територій, переселенці мають право голосувати, обираючи місцеву владу там, де вони жили до переміщення. Якщо забезпечити всіх їх права тут, припинити дискримінацію та продемонструвати піклування держави про них, вони можуть бути нашими «агентами», які голосуватимуть за Україну «там». Але сьогодні це не видається можливим, адже йде маніпуляція з обох боків. Наприклад, є законопроект №6240, щодо права голосу на місцевих виборах переселенців, який поданий до Верховної Ради, який має розглянути профільний комітет. Але комітет Князевича (Руслан Князевич, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя – «Главком») не виносить його до порядку денного комітету. Проте дуже важливо прискорити розгляд цього документу.

    Що стосується мешканців непідконтрольних територій, то вони мають право обирати президента та народних депутатів Верховної Ради за списками. Це є добре, бо таким чином ми включаємо мешканців непідконтрольних територій до політичних процесів саме України, а не ніким не визнаних «республік». Але там є інші перепони.

    Право на переміщення

    Інший, небюрократичний бар’єр – це ускладнене пересування. Люди мусять витрачати від трьох до шести годин на перетин контрольних пунктів пропуску. Уявіть, якщо вони захочуть проголосувати, хто витрачатиме свій час, зусилля, гроші на цю поїздку? Додайте до цього складність отримання дозволу на перетин лінії розмежування, і вам усе стане зрозуміло. Сьогодні наявне обмеження права на пересування. Багато людей з проукраїнськими поглядами проживають на окупованих територіях, які хочуть голосувати, хочуть бути в політичному, інформаційному та економічному полі України, чекають на повернення України. Навіть постійно телефонують з тієї території. У міністерстві з питань тимчасово окупованих територій пару місяців тому запустився проект «гаряча лінія». 30% усіх звернень на гарячу лінію були із непідконтрольної території, за місяць було 2500 дзвінків. І це тільки за один місяць.



    Право на виплати

    На відміну від Косова, в Україні з людей, які отримують гроші з одного і з іншого боку зробили злочинців, називають їх шахраями, тому люди бояться про це говорити. Де-юре сторона окупантів не пенсії виплачує, бо ці гроші юридично ніде не зафіксовані, а це означає, що обов’язок сплачувати пенсію громадянину залишається на державі Україна. Аби вирішити питання Україні потрібно, аби держава легалізувала пенсіонерів з тих територій, як людей, що проживають там, а сюди приїхали отримати свою пенсію. Зараз же у людей немає іншого виходу, як приїхати і збрехати державі, що людина є внутрішньо переміщеною особою. Багато корупційних схем та бізнесу вже існує навколо цього. Ми можемо скористатися іноземним досвідом. Окрім Косова є досвід Грузії і Молдови. У Грузії, наприклад, уряд здійснює виплати, заплющивши очі на те, що громадяни Грузії десь ще отримують гроші. Молдова і Придністров’я пішли іншим шляхом, вони обмінюються базами даних людей, аби не дублювати виплати. Вочевидь, ми не готові обмінюватися даними з ОРДЛО. Значить, для нас прийнятний шлях здійснювати виплати зі свого боку, не зважаючи на інші виплати, які може здійснювати окупаційна влада. Нам потрібно усвідомити, що отримуючи гроші там, наші співгромадяни допомагають Україні витягувати кошти з Російської Федерації.

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Ігор Романенко
    Ігор Романенко

    Екс-заступник голови Генштабу ЗСУ

    Дмитро Тимчук
    Дмитро Тимчук

    Народний депутат України (Народний фронт)

    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ