Запровадження європейської моделі RAB-регулювання – шлях до економічного зростання

Протягом останнього часу в експертному середовищі активно обговорюється необхідність модернізації вітчизняних електричних мереж та розвиток розподільчої інфраструктури. Це питання дуже актуальне, оскільки аварійність нашої розподільчої системи сьогодні приводить до того, що українці сидять без світла найдовше в Європі – в середньому 700 хвилин на рік (SAIDI – індекс середньої тривалості відключень енергопостачання з вини електророзподільної компанії). Для порівняння цей показник у Німеччині складає 12 хвилини.

Свіжий приклад - наприкінці липня мешканці Києва спостерігали справжній блекаут в трьох з десяти районів столиці: не працювали метро та тролейбуси; відключались світлофори; відвідувачів евакуйовували з торговельно-розважальних центрів; споживачі залишились не лише без електроенергії, а й без води. Це трапилось через аварію на міській теплоелектроцентралі №5 КП «Київтеплоенерго». Підстрахувати теплоцентраль та зменшити наслідки аварії могла б розвинута система електромереж з автоматичним переключенням на  резервні джерела живлення. Але міський оператор системи розподілу не має коштів, щоб реалізувати такі масштабні проекти. Якщо в ХХІ сторіччі в столиці України відбуваються відключення електропостачання, то що говорити про віддалені від центру регіони країни? 

За рівнем втрат електроенергії Україна також лідирує серед європейських країн. Щорічно ми втрачаємо близько 11% всього переданого електромережами струму. В грошовому еквіваленті – це 20 млрд грн на рік. 

Крім того, зношеність системи електромереж та застаріле обладнання негативно впливає на надійність енергетичної системи України, на виконання зобов’язань держави щодо синхронізації української енергосистеми з енергетичними системами країн ЄС. Воно позбавляє можливості надходження інвестицій у промисловість країни, уповільнює економічний розвиток в цілому. 

Вивчення міжнародного досвіду показало, що виходом з ситуації, що склалася, повинно стати введення стимулюючого тарифоутворення (RAB-моделі) за європейською методологією, яке дозволить вирішити багато проблем української електроенергетики та створить стимули для інвесторів вкладати кошти в модернізацію електромереж та розвиток розподільчої інфраструктури.

Розуміючи проблему, яка з кожним роком все загостюється, державне підприємство «Укрпромзовнішекспертиза» провело дослідження «Запровадження RAB-моделі в системі розподілу електроенергії в Україні». За розрахунками цього дослідження, наразі в Україні в розвиток інфраструктури електромереж інвестують близько 230 доларів США на км мережі, а в Європі від 1 500 до 6 000 доларів США на км. 

Таким чином, щоб наблизитись до показників надійності енергосистеми європейських країн нашій країні треба піднятися хоча б до мінімального порогу інвестицій - 1500 доларів США на км мережі. Інвестиції такого порядку дадуть нам змогу розраховувати на суттєве зменшення індексу SAIDI. Натомість, в разі гострої недостатності інвестування в модернізацію електромереж, як це відбувається зараз, індекс SAIDI продовжить погіршуватись і в 2030 році перевищить 900, що означатиме загальну нестабільність енергомереж і високу ймовірність техногенних аварій.

Потреба в інвестиціях в модернізацію розподільчих електромереж в Україні до 2030 року оцінюється щонайменше в 12,5 млрд дол, що в 5 разів перевищує показник попередніх 10 років. Час відсутності електроенергії коштує нашій економіці 30 млн євро, оскільки година простою промислових об'єктів в Україні коштує 20,4 тис євро.

Ідея впровадження RAB-регулювання не нова для України. Зокрема, в урядовій програмі стимулювання економіки для подолання наслідків коронавірусу перехід на стимулююче тарифоутворення вказано як один із пріоритетних кроків в енергетиці. А Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) нещодавно запропонувала свою методологію стимулюючого тарифу.

Експертна рада при Міністерстві енергетики України на своєму засіданні 21 липня ц.р. дійшла висновку про те, що Україна потребує запровадження RAB-регулювання за європейським зразком, що передбачає єдину базу активів та ставку доходності на рівні середньозваженої вартості капіталу (WACC). RAB-модель, заснована на практиці європейських країн, має визначати норму дохідності на рівні WACC з перерахунком раз на рік, або перед початком регуляторного періоду. 

Водночас, проект моделі переходу на стимулююче регулювання, запропонований НКРЕКП, не створює інвестиційну привабливість для електроенергетики. Натомість він має потенційний негативний вплив на галузь, оскільки передбачає створення більш жорстких стимулів  для компаній-операторів, але разом з тим не забезпечує необхідних стимулів та обсягу інвестицій. Так, регулятор пропонує розділити бази активів обленерго та нараховувати на них різні ставки повернення інвестицій: низьку на «стару» базу та дещо вищу на «нову». Також пропонується повернення інвестованих коштів на третій рік після вкладення.

Штучний поділ активів обленерго на «старі» та «нові» активи закладає в таку модель величезні корупційні ризики, адже регулятор буде в ручному режимі на власний розсуд регулювати тариф. Такий підхід зовсім незрозумілий для інвесторів, які є основним джерелом коштів для модернізації електромереж.  

Не зважаючи на актуальність питання та гостроту проблеми електромереж, НКРЕКП замість того, щоб впровадити кращі європейські практики, які довели свою ефективність, вкотре намагається експериментувати зі ставками та умовами RAB. В той же час, суперечки навколо RAB-тарифів гальмують як приватизацію державних обленерго, так і прихід на ринок іноземного капіталу, оскільки наразі обленерго не є привабливими для інвесторів, особливо для міжнародних. 

Енергетичні експерти, учасники ринку та потенційні інвестори переконані, що позитивними наслідками оновлення інфраструктури електромереж від запровадження моделі RAB-регулювання за європейським зразком стане суттєве покращення рівня якості, надійності та безперебійності електропостачання для всіх споживачів; полегшення приєднання до мереж; зростання інвестиційно привабливості країни; здешевлення послуг із розподілу електроенергії завдяки суттєвому зниженню втрат в мережах. 

Відповідно до прогнозів, перехід на RAB-регулювання, заснований на кращих європейських практиках, забезпечить щорічне зростання податку на прибуток, що призведе до додаткових надходжень до бюджету країни і регіонів в обсязі близько 3,9 млрд грн (90% до державного бюджету, 10% в місцевий бюджет). Крім того, збільшення обсягу капітальної реконструкції мережевої інфраструктури при переході на RAB-регулювання призведе до збільшення ВВП на 12,7 млрд грн. 

Оцінка обленерго з огляду на перехід на RAB регулювання забезпечить більш вигідні для держави умови продажу активів. Держбюджет отримає додатково 10-14 млрд грн, що в 5-6 разів більше, ніж приватизація держактивів при теперішній моделі тарифів.  

Це також додатково забезпечить 31 тис робочих місць в суміжних галузях і згенерує близько 4 млрд грн податків.

Свою підтримку запровадженню RAB-тарифу за європейською методологією вже висловили народні депутати, генеральний секретар європейської галузевої асоціації Eurelectric Крістіан Рубі, директор програми енергетичного зростання та безпеки Міжнародного центру оподаткування та інвестицій Арієль Коєн, Європейська Бізнес Асоціація, численні вітчизняні та іноземні експерти. 

Міністерство енергетики в черговий раз звернулось до НКРЕКП з пропозицією винести на широке обговорення з залученням усіх зацікавлених стейкхолдерів та учасників ринку напрацювання щодо методології стимулюючого тарифоутворення, що були підтримані Експертною радою Міністерства.

Модернізації електричних мереж вже багато років чекають українська електроенергетика та споживачі усіх категорій. Зараз якраз настав вирішальний момент, коли регулятор буде обирати, яку саме модель РАБ-регулювання взяти за основу: власну застарілу та неефективну, чи європейську прогресивну. Але щоб прийняти зважене рішення щодо цього питання, важливого опиратись на рекомендації учасників ринку, які й будуть на ньому працювати, вкладати кошти, розвивати мережі. З метою вирішення накопичених роками проблем розподільчих компаній, задля забезпечення якісного та безперебійного електропостачання споживачам України необхідно дослухатись до пропозицій всіх зацікавлених сторін.