Банкова псує відносини з керівництвом США у найкритичніший момент

Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія днями заявив, що США своїми заявами сіють паніку щодо нападу російської Федерації на Україну.

«Більшість народу, побачивши, що три, чотири, п’ять «точних дат» [вторгнення – С.Г.] уже минуло, зрозуміли, що це просто залякування людей і спроба сіяти паніку. Я не знаю реальні причини, чому США так роблять, але це точно працює не на користь економіки України… Пан Дмитро Кулеба як міністр закордонних справ постійно піднімає це питання, тому що це – не по-дружньому».

Ба більше: за словами Арахамії інформацію про можливе вторгнення поширюють американські мас-медіа, а не передає керівництву України американська розвідка: «Зараз уже до того, як приходять розвіддані, вони вже в The New York Times чи в CNN десь вже оприлюднені… Навіщо нагнітають західні ЗМІ? Складно сказати. Зараз триває великий переговорний процес і ми є на цьому полі, це привід для переговорів, щоб уникнути війни в Європі. Від РФ можна очікувати будь-яких сюрпризів, ми повинні бути готовими до всього, але не розвивати паніки».

Щодо перенесення термінів, то Давид Арахамія є фахівцем з економіки та знаним організатором волонтерської діяльності у 2014-18 роках, але, схоже, він зеленого уявлення не має про воєнно-політичну історію тоталітарних держав.

А тим часом йому варто було б поцікавитися, скільки разів, скажімо, Гітлер переносив напад на Польщу у 1939-му, на Францію у 1940-му, на СРСР у 1941-му чи операцію «Цитадель» у 1943-му, і все би стало на свої місця. Інша річ, що провідні медіа США дещо зловживають своїми правами, проте свобода слова – річ серйозна, цензура у Штатах відсутня, це не Ізраїль, де обмежена цензура наявна – воююча держава без неї не може.

Чи є висловлювання Арахамії чимось нетиповим для «партії влади»? На жаль, ні.

«Джерела повідомили CNN, що між Зеленським та офіційними особами адміністрації Байдена наростає напруженість на тлі розбіжностей з приводу того, як інтерпретувати та публічно висвітлювати оцінки американської розвідки, в яких ідеться, що Росія може готувати великомасштабний напад на Україну».

Це типове повідомлення у впливових мас-медіа США останніх днів. Хоча США і підтримують Україну, відправляють їй військову техніку, деякі офіційні особи приватно кажуть, що уряд Зеленського зустрічає цю підтримку без особливої вдячності.

У США роздратовані тим, що Зеленський публічно применшує загрозу агресії, а також у негативному ключі завуальовано висуває претензії Байдену. «У нас є питання: чому ви починаєте сварку зі США? Чому ви зливаєте та спотворюєте інформацію, коли США – один із ваших єдиних справжніх друзів? І навіщо просити більше зброї, якщо ви кажете, що загроза не зросла?», – заявив CNN високопоставлений американський чиновник.

З цією зброєю наша держава була б і в майбутньому убезпечена від можливих російських авантюр (зараз вони наче відводять війська, а що буде потім?). Але мова не стільки про це, скільки про економіку, якій наче чи не найбільше заважають тривожні повідомлення західних мас-медіа.

Як на мене, то не менше (а може й більше) руйнує економіку України вкрай непрофесійна політика уряду, який у 2021 році примудрився не зробити належних запасів газу у підземних сховищах. Фактично нині держава та її економіка виживають на тому, що було закачано ще у 2020-му – тоді завбачливо зробили запас на два роки…

А що буде, коли запаси скінчаться, навіть якщо їх вистачить до настання тепла? Чи конкурентоспроможна буде українська промисловість, яка змушена буде використовувати безумно дорогий імпортний газ? Чи зможуть пересічні українці купувати українську ж продукцію, чи вистачить у них на це коштів? І чи спроможеться Україна за умов загальноєвропейського дефіциту газу накопичити належні запаси для наступної зими?

Всі ці (і багато які інші) колізії буквально «висять на обрії» та аж ніяк не надихають бізнесменів… А тим часом гроші навесні минулого року уряд мав – але буквально «закопав» їх під час «великого будівництва». Вже після спроби Росії полякати Україну та світ своєю агресивною політикою!

Тим часом президент Зеленський під час пресконференції з іноземними журналістами заявив, що для покриття фінансових потреб держави має йтися не просто про запозичення у інших країн, а про інвестиції та фінансові гарантії.

Президент сподівається, що мають відгукнутись Франція та США, проте якою буде сума конкретно, поки що невідомо: «Для стабілізації нашої економіки ми витратимо десь 4-5 мільярдів [доларів – С.Г.], на меншу цифру я не розраховую, тому саме така сума нам потрібна».

Що означає цей словесний ребус, мені не дуже зрозуміло, проте потрібна сума названа. І названі інвестиції як один із ключових моментів у цій справі. Але чи реальні серйозні зарубіжні інвестиції в економіку воюючої держави з високим рівнем корупції (однаковим що за Порошенка, що за Зеленського)?

Навряд чи.

Оптимальною могла би бути, як на мене, допомога з боку США на кшталт тієї, яку президент Трумен надав Греції та Туреччині наприкінці 1940-х, щоб убезпечити їх від московської інвазії. А на додачу – ще й пільгові кредити МВФ.

Тоді якось можна було б видертись із нинішньої фінансово-економічної ями, закупити газ на наступну зиму та забезпечити населення товарами за прийнятну ціну (Росія не зможе вічно тримати надвисокі ціни на газ і нафту). Проте, щоб вижити у цей непростий період, треба мати надійних друзів і довіряти їм. Інакше чи не доведеться вже влітку рачки повзти та вимолювати відносно дешевий газ та кредити у Кремля в обмін на політичну капітуляцію?

Янукович уже робив щось подібне з відомими наслідками…