Чому сучасні українці не мають власних героїчних міфів?

Щодо Висоцького і Стуса.

Цікаво чому срач оминув Челентано, який теж святкував 80-ку. І він значно популярніший за Стуса в Україні, ніж мало би бути.

В‘ятрович зумисне і правильно спровокував дискусію. Вона потрібна. Бодай для того аби зрозуміти, що держава для популяризації Стуса нічого не зробила. Нічого окрім кволих імітацій. Цей срач значно більше доклався до популяризації Стуса, ніж усі суч.укр.чиновники.

Боги творили подвиги, але міфи про це складали люди. Де міфічний фільм про Стуса? Де документ який досягнув би рівня АРТЕ? Там де й вечори співної поезії Стуса.

Саме АРТЕ експонував фільм про Висоцького де його було зображено послідовним борцем із режимом. У відповідь росія1, на ювілей Висоцького зробила фільм про алкаша, наркомана, спекулянта і палкого прихильника ссср, але талановитого, популярного і совкового.

Для днр-лнр Висоцький рускомірний блатний пацан, не сидів, но в понятіях - взірець для мавпування. Для значної частини України - ностальгія протестної юності. Для них можна було б зробити фільм про Висоцького руйнівника ссср, але кебети на фільм, який чіпляє душу, про самоспалення Гірника нема... Куди вже їм.

А Стус для 85% українців хто? Чорно-білий портрет на френдстрічці, не більше.

Держава репресивний і пропагандистський. Репресії є. А пропаганда? У сучасному світі міфи вже творить держава, а подвиги - люди. Подвигів достатньо, а міфів - зась.

Нинішнє українське суспільство, просякнуте тривогами і стражданнями, спрагу міфів змушене тамувати спрагу чужими.