Післямова до бюджету і податків камікадзе

Постійне повторювання словосполучення «податкова реформа» настільки усіх втомило, що приймати в парламенті, здається, можна вже що завгодно, навіть оподаткувати податки, - пройде усе.

Так і сталося. Дійшло до того, що депутатам під час вчорашнього «результативного» засідання навіть озвучити свої аргументи не можна було. Запитання - навіщо було укладати коаліційний договір?

Мінфін сфокусувався на аграріях. Прийнята схема 15/85 у рослинництві це фактично скасування спецрежиму з ПДВ. Окремо стоять ВРХ та птахівництво - 80/20 та 50/50 відповідно. Хоча остання так звана пільга для високорентабельних «курячих стегенець» викликає здивування.

Але ніхто так і не побачив розрахунків, що ж отримає бюджет від скасування спецрежиму. Якщо очікується надходження ПДВ від аграрного сектору близько 20 млрд. грн, то у зв’язку з виключенням ст. 197.21 ПК України фактично та ж сума піде на відшкодування зернотрейдерам при експорті зернових.

Отже, дані зміни спрямовані на податковий тиск саме на малих виробників. Так! Саме малих, адже згідно ГК України обсяг реалізації у підприємства до 2 млн. ЄВРО!!! - це взагалі мікропідприємництво.

Тепер по черзі.

Спецрежим у рослинництві діяв як найнекорумпованіша і пряма допомога держави у розрахунку на 1 га аж 40 євро, але тим не менш це дозволяло дрібному виробнику самофінасуватися під час посівних кампаній, упереджувало від вимивання оборотних коштів в умовах повної монополії на ринку мінеральних добрив. До речі, уряд, ні попередній, ні теперішній, беручись за питання аграріїв навіть не намагалися вирішити питання далеко не ринкової ціни добрив для агросектора. Про підтримку технічного оснащення навіть не йдеться, востаннє малий фермер мав доступ до відшкодування відсоткової ставки по кредитах на закупівлю сільськогосподарської техніки у 2008 році, коли на підтримку аграрного сектора лише на відшкодування відсотків Кабмін Тимошенко було виділено безпрецедентну суму близько 250 млн. доларів США.

У середині 2015 року уряд намагався протягнути через парламент скасування вищезазначених пільг, але тоді прем’єр-міністр наголосив, що це скасування лише для аграріїв з посівними площами понад 3000 га та 100 млн. грн реалізації - у цьому є справедливий підхід, адже крупні агропідприємства у тому числі з іноземними інвестиціями мають доступ до дешевих фінансових ресурсів.

Фермери наголошують: ми хочемо платити податки, розвивати країну, ми за рівні умови. Але де ж вони? Малий агробізнес просить навіть не безповоротної фінансової допомоги, пільг, а кредитів під європейські ставки, а не 30-35% річних. І це при тому, що у західних країнах і не тільки окрім доступних кредитів є і пряма безповоротна фінансова допомога держави;

Звісно 20 млрд., яких очікував Кабмін від скасування спецрежиму, - це не пільга дрібних фермерів-рослинників, а як згадувалося і крупних агрохолдингів з ресурсами міжнародних фінансових ринків і птахівників, які раптом втрималися на пільзі 50/50. І з чого б це? Знову ж таки для бюджету ніхто не рахував, окрім звісно самих власників пташиного бізнесу. Якщо дрібний виробник продукції рослинництва має 40 євро підтримки на 1 га, то аналогічне підприємство котре одночасно обробляє 1,5 тис га і одночасно виробляє продукцію птахівництва, у результаті реалізації усієї продукції має 5 тисяч євро на га за рахунок ПДВ. Очевидно це нерівні умови підтримки як по ПДВ, так і по податку на прибуток. Щоб хоча б довести протилежне, розрахунками, звісно, що птахівництво дійсно потребує цієї допомоги на рівні держави, ніхто і не намагався. Уряд відмовився від переведення великого агробізнесу на загальну систему зрівнявши їх у пільгах з мікрогосподарствами. Не менш важливим є і той факт, що пані міністр фінансів грозилася усіх аграріїв вкинути у котел загальної системи оподаткування. Але пропонована нею спрощена система з реалізацією 2 млн. грн на рік це ніщо, це нормальна річна заробітна плата висококваліфікованого менеджера.

І кожен фермер, керівник агропідприємства розуміє, що виведення дрібного агробізнесу з-під пільги ПДВ і на загальну систему, в умовах повної деградації фіскальних контролюючих органів, звідки останні фахівці у галузі аудиту, обліку та виробництва тікали щодуху, призведе до тотальної корупції у стилі 90-х. Адже організовувати повноцінний облік у мікрогосподарстві не тільки нерентабельно, але й складно у зв’язку з браком кадрів на селі. Саме тому для такого сегменту має бути спрощена фіксована плата з 1 га ріллі, і ніхто не наполягає, щоб вона була мізерною. У цьому напрямку уряд нічого не рахує, не вивчає і не хоче нічого робити. Єдине досягнення, яким нещодавно хвалилася пані заступник міністра фінансів, - це те, що зробить рахунок-фактуру первинним документом, ніби це вирішить усі проблеми галузі народного господарства!

А тепер про збалансованість бюджету за рахунок аграріїв. Уряд не може нахвалитися, що зменшує ставку єдиного соціального внеску! А чи вивчав хтось питання того, чому не платяться податки на фонд заробітної плати? Чи лише від великого його навантаження? Звісно ні. Ніхто у Мінфіні не враховує того, що у нас:

1) відсутня культура сплати податків,

2) відсутня дієва правоохоронна і контролююча система. Абсолютна більшість не платила ЄСВ не тому, що він непомірно великий, а тому, що платити податки завжди невигідно. Але треба. І при його ставці у 22% його з повного заробітку НЕ платитимуть і надалі!

Дуже цікаво було б почути від Мінфіну відповідь, щодо втрат бюджету від відчуження нерухомості. Так 21 серпня 2014 року Кабмін скасував постанову № 231 злісних попередників, хоча остання унеможливлювала заниження вартості нерухомості при відчуженні, і у свою чергу забезпечувала надходження до бюджету від ПДФО, пенсійного збору, і від оподаткування нотаріальних послуг. Уже майже півтора року усі правочини укладаються із заниженням вартості у 4-6 разів, втрати бюджету від одного такого правочину у Київській області можуть сягати понад 100 тис. грн. І знову не працює ланцюжок оцінщик-відповідальність-правоохоронна система. Чому ці втрати мають покриватися за рахунок аграріїв?

І на завершення, не почули ми і не побачили ефективних змін у трансфертному ціноутворенні, деофшоризації великого бізнесу, руйнування і притягнення до відповідальності монополій, боротьби із засиллям «дрібними підприємлями-спрощенцями» гіпермаркетів і торгових центрів, боротьби з контрабандою і так далі. Чий це уряд і чому він так намагається довести, що є саме тим «камікадзе», який руйнує економіку країни, впевнено розпочавши з її локомотиву - агросектору?

Читайте також Бюджет-2016, или «Хорошие дела по ночам не делаются»?