Історія про м’яку силу російських спецслужб

Є така російска пані Віра. Вона – великий та шанований «експерт» з терористичних рухів. Хтось титрує її як «воєнного експерта». Пані Віра – класична людина без біографії. Купа програм в американських університетах. Дослідник в одному з центрів Гарварду. Але ніде ані слова про місце народження, базову освіту, досвід роботи.

Ні, пані Віра, не схвалює політику Путіна. Її запрошують до себе писати провідні медіа світу. Коментарі в неї беруть фінансовані Держдепом радіо та ТБ. Вона – бажаний гість на конференціях. Пані Віра, звичайно, різко засуджує війну.

Але фокус наукових інтересів пані Міронової говорить багато про що. Її найбільш відома праця – монографія «Від борців за свободу до джихадістів». Де, звичайно приділяється багато уваги тому, як «народи Північного Кавказу» пов’язані з ІГІЛом. За свою епістолярну біографію пані Віра приділяла увагу і «українським нео-нацистським рухам». Багато, спільно до речі з однією відомою російською журналісткою з нашим паспортом, лауреаткою багатьох міжнародних премій, писала про те, як Україна стає тихою гаванню для чеченців які войували за ІГІЛ! Бо безвіз, а отже чеченцям-джихадістам дуже просто потрапити з України до Європи. Адже корупція, підробні документи, тощо.

Сьогодні пані Віра у своєму твітері дуже так тонко, у вигляді риторичних питань почала проводити московський нарратив щодо одного з лідерів чеченського спротиву в Україні Абдул-Хакіма Шишані. Як це так, людина буда там десь за чутками поруч з ІГІЛом, десь там стояла, буда в Сирії! Нашо така людина Україні і тд.

Хоча всі хто в темі знає і ставлення Абдул-Хакіма до ІГІЛа і його головну мотивацію для своєї боротьби в Сірії – він на чолі чеченського підрозділу воював там не за «всесвітній халіфат», а з бажання помсти мо)₴&ям. Але пані Віра та їй подібні не втрачають часу. Вони своєю м’якою сапою роблять усе для дискредитації найбільш активних лідерів народів Північного Кавказу в якості «джихадістів». Так само всі ці західні «експерти» з російськими прізвищами дискредитують одного з небагатьох реальних дагестанських лідерів Абу Умара Сасітлинського. Та багатьох інших. Поволі просуваючи цей нарратив на Заході до стану, коли він стає загальновизнаним мейнстрімом. Бо на одному боці терезів слово «гарвардського професора», а на іншому – слово якогось бойовика! І в цьому пані Віра та їй подібні вторять російським спецслужбам, які вклали в цей нарратив (чеченці-терористи) сотні мільйонів доларів. Більш того, самі спонсорували непритаманні народам Кавказу салафітські рухи та бойові групи, які очолювали в тому числі араби!

Я зайшов в гості до пані Віри. Після мого коментаря-пропозиції обрати з двох слів «Лубянка» та «Ясєнево (штаб-квартира російської зовнішньої розвідки)» улюблене, вона мене забанила!

Я ставлю на «Ясєнево»! Вони набагато розумніші від ФСБ. Вміють працювати тонко. Заброси в країни Заходу людей без біографії з наступною їх легкою інтеграцією в high society – давній та відпрацьований ПГУ КДБ механізм.

Звичайно, науковець та колумніст з «russian studies» дуже швидко просунеться у академічному та публіцистичному середовищі США, де традиційно в цих темах мало хто бичить. Тим це простіше, якщо в твоєму розпорядженні цілий аналітичний департамент СВР РФ в якості sources. Та вся агентурна мережа працює на те, щоби тебе капіталізувати, привезти туди, куди інших не пускають, дати тобі інформацію, забезпечити прикриття та безпеку. Це не героїчна пані Віра попри ризики для життя моталася по Іраку-Сирії. Дуже просто мотатися по таких місцях, коли приймає тебе багаторічний агент в середовищі колишнього іракського командування, а охорону забезпечує якийсь спецпідрозділ «Заслон»!

Якщо ми справді хочемо реально побороти впливи Кремля на Заході, нам потрібно дуже чітко комунікувати з нашими партнерами по специфічних каналах. І просто пояснювати їм методички, за якими працюють у російській розвідці. Благо, методички-то в нас з часів совка однакові. І, хочете можете вірити, можете ні, ТАМ реально мало хто на цьому розуміється.

А щодо політичних кроків. Визнавши Чечню час братися за формалізацію підрозділів та політичних структур, системну контр-пропаганду і тд.