То кого ж підтримує Індія? Несподівані спостереження

В Нью-Делі я була шість повних днів, з яких три працювала на саміті, який є окремою, замкненою екосистемою, два дні знімала сюжети і один – гуляла містом з українками та індусом та знімала на телефон.

Маючи ці три дні занурення в індійсько-українські відносини, я хотіла б поділитися своїми спостереженнями – попереджаю, вони є поверховими та, як пишуть в наукових статтях, потребують подальшого опрацювання. Зацікавлена почути думки тих, хто мав триваліший досвід перебування в Індії.

Отже – три основні висновки.

Перше – сикхи – група, в якій я відчула найбільшу підтримку України.

Якщо запитати звичайного індуса, що він знає про Україну, то розмова далеко не зайде – це погано, але Індія підтримує і Росію, і Україну (антиукраїнських настроїв я не зустріла взагалі), скаже він. Але є одна категорія індусів, в якій я відчула значну підтримку і чітке розуміння того, що Росія робить в Україні, – причому як від таксистів, так й тих, хто безпосередньо залучений в українські проекти. Це – сикхи. Сикхи – етнорегілігійна група послідовників руху, який виник в Пенджабі наприкінці XV століття. Вони проголошують рівність усіх людей перед Богом, на відміну від кастової системи індуїзму, а центральною темою їхньої релігії є ідеологія служіння іншому. Коли заходиш в сикхський храм, тобі допомагають зняти взуття – мій гід Джасбир, сам сикх – пояснив, що це, аби показати, що ніхто не є вищим за іншого, а в самому храмі цілодобово працює величезна їдальня, де поїсти може абсолютно кожен бажаючий. Ви їх можете впізнати по тюрбанам та довгому волоссю в чоловіків.

Сикхи, що намагаються допомагати Україні, свою мотивацію багато в чому пояснювали через призму своєї релігії, де байдужість до зла є злом. Але навіть таксисти-сикхи мене вразили своїми знаннями. Один з них, на ім’я Нариндер, розповів, що індуси мають проросійські настрої через позитивний досвід радянсько-російських відносин. Але ж він то знає, що багато з радянських інженерів, лікарів та пілотів були саме українцями. Тої факт, що його співвітчизники цього не розуміють, його обурював.

Друге – закоханим в Україну індусам в українцях подобаються якості, якими самі українці найбільше пишаються.

На питання, що вам сподобалося в українцях, індуси, які працюють з Україною, відповідали однаково. Це – люди та те, що їм притаманна толерантність, простота у спілкуванні, демократичність та хоробрість, казали вони. Слово «easygoing» вживалося найчастіше. Всі вони мали досвід роботи з росіянами чи поїздок в Росію і вказували, що саме це їх вразило найбільше на відміну від північних сусідів. В моїх історіях з Індії буде безліч прекрасних цитат на цю тему.

Третє – харчова безпека не є важливим аргументом у пошуку підтримки в Індії.

Хоча на саміті пошук широкої коаліції підтримки України відбувався через харчову безпеку, і за моїми враженнями, і за висновками посла України в Індії Олександра Поліщука, для індусів це не головне. За його словами – сподіваюся інтерв’ю вийде вже завтра – індусів неймовірно вражає екоцид, який здійснює Росія в Україні, знищення української екосистеми, і в рамках Формули миру вони готові залучитися саме до роботи над 8-м пунктом – «екологічна безпека».

Безумовно, працює моральний аргумент. Також, я побачила, що індусам цікаво спільне, що є між країнами. В інтерв’ю індійському телебаченню на саміті я розповіла про інтерес до культури Індії, який вже тривалий час присутній в Україні. А під час вечері в індійській родині (сикхи), яка немає ніякого зв’язку, але глибоко залучена в допомогу Україні, в мене взагалі була унікальна розмова.

– Індуси розуміють, через що проходить Україна, бо ми й самі були жертвою вторгнення. Спочатку до нас прийшли монголи…, – почав голова родини на ім’я Армі.

– Чекайте. Це ті, що Чингізхан?

– Вони самі.

– Так вони й до нас прийшли.

– А вам вони що зробили?

– Так, вони нам взагалі цивілізацію зруйнували.

Після чого я за 5 хвилин, на піднесенні, переповідаю усю історію Україну, із фокусом на витоках Росії (як данника Золотої Орди) і апропріації української історії росіянами, починаючи від Петра I. «Тепер мені все стало зрозуміло», – реагує Армі.

Отже, предки українців і індусів постраждали від тих самих завойовників, які, на думку багатьох істориків, вплинули на формування політичної культури Росії та взагалі її заснування. В сучасній Україні видається трошки дивним шукати точки дотику в 1240-му році, але коли ти перебуваєш в країні із кількатисячолітньою культурою, посеред старовинних храмів, це виглядає цілком логічним.