«Роттердам+» має особливий медійний статус, в тому числі завдяки зусиллям олігарха Коломойського

1 грудня в Апеляційній палаті ВАКС буде розглянуто законність рішення САП щодо закриття впровадження по справі «Роттердам+». Суд першої інстанції підтримав рішення прокурора САП з огляду на відсутність достатніх доказів і закінчення строків досудового розслідування.

Закриття справи «Роттердам+» оскаржують представники заводів Ігоря Коломойського – Нікопольського заводу феросплавів і Запорізького феросплавного заводу. Ці два заводи єдині на всю країну вважають себе потерпілими від дії формули «Роттердам+» і ніхто інший за 4 роки історії так і не з’явився. Також у справі бере активну участь Центр протидії корупції. Особисто пан Шабунін офіційно брав участь у справі під час її розгляду у першій інстанції. В справі ЦПК позиціонують себе заявниками. Хоча відповідно до процесуального законодавства, ані ЦПК, ані особисто пан Шабунін такого статусу не набули, що вже двічі підтвердив Вищий антикорупційний суд і визнавав особисто пан Шабунін, кажучи про їх слабку процесуальну позицію.

Формула «Роттердам+» має особливий медійний статус, в тому числі завдяки зусиллям олігарха Коломойського. За день до засідання Шабунін виступив в медіа з черговим призивом до влади згуртуватися для боротьби з олігархами. Керівник ЦПК по суті пропонує нам ігнорувати поточні рішення САП и ВАКС про закінчення строків розслідування і недостатність доказів обвинувачення. З точки зору політичної кон’юнктури, а не закону, на думку ЦПК доречно звернутися до іншого представника САП, або до іншого судді аж поки не знайдеться людина, що здатна оперувати не нормами закону, а гаслами та рейтингами. Напевно пан Шабунін добре розуміє, що його заклик до влади щодо боротьби «за Роттердам» має створити певний тиск на суд і, не маючи юридичної сильної позиції, він використовує політичну.

Варто зазначити, що за два роки ЦПК не видало жодного матеріалу, про те, як, наприклад, підприємства, які входять до «периметру» Ігоря Коломойського, продають державній Укрзалізниці дизпаливо з української нафти за цінами «Роттердам+», авіаційний керосин Міністерству оборони за ціною «Роттердам+», бітум на будівництво доріг за «Роттердам+» і зрештою кожному громадянину бензин через свої АЗС за формулою «Роттердам+», яка офіційно затверджена Міністерством економіки. Така увага до одного з багатьох «роттердамів» досить дивна, адже протидія корупції не повинна бути упередженою.

Не варто повторювати сотню томів справи, щоб зрозуміти, що формула Роттердам плюс не є вигадкою НКРЕКП, а є загальною практикою ціноутворення. Але ми, як і раніше, будемо доказувати в суді, що в цій справі немає ні економічного підґрунтя, ні порушення процесу прийняття Постанови, немає фактів змови, злого умислу тощо.

Верховенство права – базова складова демократичної європейської країни. В Україні постійно випробовують цю складову на міцність, закон намагаються трактувати у найбільш вигідний спосіб. Але закон, як і правда, залишається єдиним. Ми віримо в незалежність суддівської гілки влади і в верховенство права над будь-якими гаслами і спекуляціями.