Чи може «болото», яке підтримувало на виборах Зеленського, обрати собі нового лідера?

Остання соціологія заставляє задуматися про тренди, які можуть мати місце протягом цього і наступного років.

От тільки варіативність цих трендів є не надто широкою.

1. Питання перше. Куди хитнеться «болото»?

Якщо на флангах все більш-менш зрозуміло (з одного боку - ОПЗЖ Медведчука з російським вектором, з іншого - прозахідні «Європейська Солідарність» Порошенка плюс «Голос»), то з серединним сегментом є проблеми. Чому я називаю цей великий пласт виборців «болотом»? Бо, на мою думку, кістяк цієї електоральної групи становлять люди, які здебільшого є неідеологічним середовищем, для них властиво «хитатися» в залежності з кон‘юнктурою та насадженими (через ЗМІ та соцмережі) ідеологемами. В політикумі образливо називають цю групу «какая разница?». Але, як не парадоксально, саме від цієї групи залежатиме, який з трендів матиме подальше продовження – проросійський чи проєвропейський, бо ця група є найбільшою.

2. Питання друге. Чи може «болото», яке в більшості своїй, сприйняло, випестувало і підтримало на виборах Зеленського, обрати собі нового лідера?

Як теоретично, так і практично це може мати місце. За те, щоб бути представником цієї електоральної групи можуть змагатися як Дмитро Разумков, Ігор Смєшко чи Юлія Тимошенко.

Зрештою, сам Зеленський може претендувати на те, щоб пропонувати себе як подальшого представника цього сегменту, якщо зможе зупинити тренд на падіння рейтингу.

3. Питання третє. Якщо будуть дострокові парламентські вибори (у чому я особисто сумніваюсь), то якою може бути умовна коаліція?

І тут знову таки роль «болота» може бути домінуючою. Бо створена коаліція може бути як з ОПЗЖ, так і з ЄС. Враховуючи величезну кількість пассіонаріїв на правому фланзі, очевидно, що «проросійський» парламент навряд чи довго протягне. Хоч РФ уже грає в цей сценарій, що логічно. Але з точки зору самозбереження влади, навіть не здивуюсь, що умовна «Слуга народу» народить коаліцію з «Голосом» і «ЄС».

4. Питання четверте. Хто претендуватиме на посаду президента?

Питання, яке висить у повітрі. І набір персоналій, які представлені у останній соціології, поки не визначають жодного нового обличчя, яке може прорватися одразу в другий тур.

Тому конфігурація вибору на сьогодні є очевидною: або представник від проросійського табору, або представник «болота», або представник проєвропейських сил. Для поляризації вибору (а президентські вибори другого туру - це в першу чергу голосування не «за», а «проти»), звичайно, найзрозумілішим було б голосування, в якому брали участь явні ідеологічні супротивники.

Але є велика вірогідність, що в другий тур може вийти саме представник «болота». І тоді кожна з ідеологічних електоральних груп матиме серйозну дилему, за кого голосувати, якщо її кандидат не потрапляє до другого туру. А це означатиме, що кандидат від «болота» в будь-якому варіанті матиме додаткові голоси за рахунок одного з ідеологічних суперників.

5. Чи можливо позбавити кандидата від «болота» шансів на потрапляння до другого туру?

Теоретично це можливо. Хоч міф про третю силу і про «зшивання країни» уже запущений та працює через підконтрольні медійні ресурси Офісу президента. Не здивуюсь, якщо Зеленський вирішить переобратися на посаду ще цього року, поки не розтрачена уся довіра зі сторони його електорату. Який, нагадую, не є стабільним. Саме відсутність стабільного базового ядра і є головною загрозою для втрати ним суспільної легітимізації.

З середини цього року вже розпочнеться передвиборча кампанія. Вона може бути як парламентською, так і президентською. Тут все залежить від того, наскільки буде задоволене/незадоволене «болото» напрямком, куди рухається Україна. Поки що близько 30% від загальної кількості вважають, що все ще йде нормально. Поки що.