Погляньте, хто більше всього аплодує Вакарчуку
Похід в політику з теоретичними викладками, але без досвіду практичнної імплементації цих викладок, призведе до краху. І не тільки особистого
Серед тих, хто сьогодні аплодує Святославу Вакарчуку, я бачу немало людей, які не прижилися ні за якої влади. Вони розцінюють Святослава як потенційний таран, щоб в цю владу потрапити.
Чи сповідують вони принципи, заявлені Вакарчуком? Не факт. Бо сам Вакарчук ще до кінця ці принципи не сформулював навіть для себе. А їхню реалізацію - тим більше.
Тому найкращим чистилищем для його команди мали би стати не нинішні президентські, а наступні парламентські вибори, які будуть одразу.
Оскільки я переконаний, що наступний обраний президент не досидить до кінця свого терміну, бо не матиме суспільної легітимізації за підтримки близько 30% населення (від загальної кількості), у Вакарчука є шанс сформувати достойну команду до 2020 року. І виступити зрозумілою, а не ілюзорною альтернативою, коли і буде потрібен кандидат, якого не просто будуть вмовляти стати іконою для перетворень, а з елементарним політичним досвідом і перевіреними людьми-реалізаторами.
Похід в політику з теоретичними викладками (хоч і правильними), але без досвіду практичної імплементації цих викладок, призведе до краху. І не тільки особистого.
Сподіваюсь, саме це усвідомлення і відповідальність не пожене Святослава кинутись головою з обриву в брудне болото української політики. Стрибати краще тоді, коли знаєш, від якого дна можна відштовхнутися...
Коментарі — 0