рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Що думає батько Каті Гандзюк про демарш Офісу Генерального прокурора

    • Віктор Гандзюк

      Батько активістки Катерини Гандзюк

    • Розсилка
    Що думає батько Каті Гандзюк про демарш Офісу Генерального прокурора

    Не ховайтесь від правди, вона все одно наздожене

    Вчора розривався телефон, тому напишу розлогу відповідь сюди.

    Прошу її максимально розповсюдити, зробити репост, якщо вам цікаво, що думає батько Каті Гандзюк з приводу вчорашнього демаршу Офісу Генерального прокурора.

    Місяць тому я прямим текстом писав, що звільнення заступника Генерального прокурора Віктора Трепака, який вів справу вбивства Каті - це помилка генпрокурора Венедиктової.

    Помилка, тому що абсолютно безглуздо у розпалі оперативно-розшуковий дій звільняти людину, яка нарешті увійшла в курс справи, яка нарешті зібрала картину огранізованого кримінального угрупування в Херсонській області, яка нарешті почала хвилю обшуків, підозр та затримань і нарешті у співпраці з Президентом повернула в Україну кримінального авторитета Левіна-Москала.

    Сталося дуже багато «нарешті». В тому числі нарешті опинився в СІЗО ще один організатор нападу - Ігор Павловський.

    Нарешті, нарешті, нарешті - з'явилась надія на серйозне ставлення до справи і віра у справедливість.

    І все це вирішила розтрощити Венедиктова. Вона трощила безжально, прикриваючись обіцянками зробити все заплановане Віктором Трепаком, але без Трепака.

    Трепак обіцяв розгорнути масштабне розслідування Херсонського організованого злочинного угруповання, обіцяв провести перехресні допити всіх затриманих, обіцяв здобути покази організаторів вбивства і потужно вийти на замовників, обіцяв спробувати дійти не тільки до Мангера, але й до інших бенефіціарів терору в області.

    Що з цього виконала Венедиктова?
    НІЧОГО!
    Вона і її нова команда зробили нічого. І прокурори цього навіть не приховують. Левін не дав покази. Павловський не дав покази. А прокурори спрацювали за схемою «вбивці мовчать, значить ми не будемо працювати».

    Вдумайтесь у це божевілля.

    У прокуратури було ще три місяці. Ні, не так.
    У ПРОКУРАТУРИ БУЛО ЩЕ ТРИ МІСЯЦІ!
    Вибачте, що доводиться кричати це, але інакше прокурори просто не чують. Три місяці, щоб працювати, щоб пробувати, щоб не покладаючи рук мобілізувати все, що можна, щоб отримати якомога більше інформації від ключових затриманих вбивць - Левіна та Павловського.

    Саме тому Мангер і його адвокати терміново почали вимагати... ні, не так... ВИМАГАТИ передати справу в суд без показів Левіна та Павловського. Вимагати, вимагати, вимагати...

    Саме цю вимогу виконала нова генпрокурор.
    Венедиктова виконала вимогу Мангера. Венедиктова виконала його вимогу у день його народження. Цинізм цього вчинку – скажений!

    І що я маю думати, коли я бачу очевидні речі? Чому я маю радіти? Швидкості забігу у пекло? Чи турборержиму провалу? Навіщо цей цирк? Навіщо ці ганебні звинувачення всіх навколо, в день коли ви робите вбивці подарунок на ювілей!

    Ви, прокурори, не виконали свою роботу. Не допитали. Не розкололи. Не провели. Не зробили. Не спробували. Вам байдуже. Вам наспраді байдуже на справу, на Катю, на її друзів, на мене, вам навіть байдуже на Президента, який особисто брав участь у справі.

    Я вчора у трансляції бачив розгублену прес-секретарку Юлію Мендель, яка вперше чула, що прокурори щось не зробили і з незакритими боргами поперлись в суд. Мендель вперше чула, що є свідки, які відмовились давати покази через поведінку Венедиктової.

    Ця розгубленість помножена на самовпевненість у вірності рішення мене відверто лякає. Я звик, що прокурори брешуть мені, активістам та журналістам. Але прокурори, які брешуть Президенту, а йому подобається ця брехня? Це відвертий жах!

    Я не знаю, які тепер шанси у справі, яку не хочуть розслідувати у прокуратурі. Яку вже не розслідують у прокуратурі. Я не знаю, яке тепер ставлення до справи у Володимира Зеленського. Якому потворно збрехали, що справу розслідували.

    Я не знаю, що буде далі. Я не розумію, чому я маю постійно переживати цей біль через тупість байдужих людей, наділених владою через незрозумілі суспільству якості. Я не знаю, з ким я ще маю говорити про те, що до справи вбивства громадської активістки і керівника місцевого самоврядування літром кислоти треба ставитись СЕРЙОЗНО.

    Ще раз поговорити з Венедиктовою, яка не хоче розслідувати справу? Про що?

    Чи вже час говорити особисто з Президентом, який почав жити в інформаційному вакуумі?

    Володимире Олександровичу, я не знаю, чи вам покажуть мої слова, але сподіваюсь вам як батьку і президенту все ще не байдуже, що думають люди, яким немає що приховувати і які два роки були послідовно відверті і з владою, і з суспільством.

    Справа вбивства Каті, її успішне і всебічне розслідування може захистити сотні і тисячі людей, може стати запобіжником, може стати символом. Але при такому ідіотському і легковажному ставленні Офісу Генерального прокурора цього результату не буде. Просто не буде.

    Хоча я знаю, що навіть у цій критичній ситуації, у цій глибокій ямі все одно є можливості. Є ідеї в моєї адвокатки Євгенії Закревської та юристів, які нам допомагають. Шанси все ще є. Але ці шанси не у сліпій довірі Президента, який хоче швидкого результату від байдужих та нерозумних прокурорів.

    Не ховайтесь від правди, вона все одно наздожене.

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Юрій Бутусов
    Юрій Бутусов

    Журналіст, громадський діяч

    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Богдан Петренко
    Богдан Петренко

    Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму

    Ігор Ейдман
    Ігор Ейдман

    Соціолог

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ