Чому професійна людина сьогодні не піде на посаду міністра енергетики

Багато інформації в медіа та соцмережах про терміновість призначення міністра в Мінекоенерго. В паливно-енергетичному комплексі дійсно в геометричній прогресії зростають проблеми, та й не все, мабуть, добре з екологією у нас. Взагалі-то в системі управління ПЕКом, а вірніше, повної відсутності унормованої системи управління, посада міністра взагалі ні на що не впливає, крім створення кворуму на засіданнях Кабміну. Державні підприємства знаходяться «хто де». Кого «приткнули» в Мінекономіки («Нафтогаз»), кого в Мінфін («Укренерго»), кого в Фонд держмайна («Центренерго»). Тільки «Енергоатом» та «Укргідроенерго» ще «числяться» у Мінекоенерго, та фактично не управляються там через відсутність спеців.

Терміни «приткнули» та «числяться» відображають всю глибину реформ в останні роки. Більшість керівників тимчасово виконують обов’язки (ТВО), крім «Нафтогазу» та «Укргідроенерго». І тут логіка пана Арахамії можливо спрацьовує щодо призначення також ТВО міністра. Тож думаю скоро матимемо тимчасово функціонуючий паливно- енергетичний комплекс до скорої зими. Ще є потужний пласт управління - це наглядові ради, які по факту з керівництвом компаній в тісному сплетінні автономно затверджують собі самі фінансові плани, зарплати і т.ін. А міністерство та Кабмін нехай собі і суспільству розказують про стратегічні плани щодо енергетичної безпеки,  збільшення видобутку газу, приєднання до європейського енергетичного ринку, реформування вугільної галузі. Якщо виникають питання до компаній, то ті тоді подають в суд на Кабмін або міністерство, а гроші на це вони не жаліють. Професійна людина піде на посаду міністра лише за таких умов:

• підпорядкування міністерству всіх державних підприємств
• призначення професійних кадрів у керівники підприємств без конкурсів (конкурси у нас, як показує практика, сьогодні - це призначення непрофесійних, безвідповідальних, високооплачуваних керівників, але зі знанням англійської мови)
• затвердження фінансових планів компаній у міністерстві та Кабміні з чіткими завданнями.

Окремо щодо наглядових рад. Просто потрібно скоротити їх для держкомпаній. Їх ефективність нульова, а інколи і шкідлива. Чи хтось може мені написати про їхній «потужний» внесок в розвиток компаній за останні 5 років? А кошти на утримання цих наглядових рад перерахувати на боротьбу з коронавірусом. Думаю 100 млн. грн. на рік набереться. Якщо не зробити таких кроків, то посада міністра це тільки запис в трудовій книжці.