Велика проблема Кремля: росіяни не хочуть вмирати за Путіна

За гроші можна найняти людей, які підуть убивати.

Але за гроші не можна найняти людей, котрі готові померти за свою країну.

Найбільша драма для Путіна, що через сім місяців, величезна Росія не в змозі направити на фронт армію, яка перевершує українців хоча б за чисельністю.

Велика Росія – а воювати нема кому, позаду – не Москва. Позаду російського солдата – Сечін, Міллер та Путін, і вони так і не змогли пояснити росіянам, навіщо їм треба помирати від ракети Himars чи снаряда Ceasar під Балаклією.

Російська пропаганда жує жуйку про «російський національний борг» тими ж словами, як років 40 тому говорили про радянський «інтернаціональний борг» в Афганістані. Російські телеграм-канали крутять заїжджену платівку бандерівських тортур над російськомовними і бояться відповісти на головне питання: а чому солдати та офіцери 1-ї гвардійської танкової армії втекли через 4 дні українського наступу під Балаклією, кинувши сотні одиниць бойової техніки? Так, на війні доводиться і відступати, але що ж на думці у «другої армії світу», якщо вона залишає більшу частину своєї зброї ворогові і лепетує в тил без нічого?

Що далі? Росія може оголосити загальну мобілізацію, але за низької мотивації це буде рівнозначно поразці.

По-перше, почнеться масова втеча населення та еміграція.

По-друге, Росія не має озброєння, зв'язку, екіпірування і транспорту, щоб поставити в дію мільйони.

По-третє, Росія вже погнала у бій насильно мобілізованих на окупованих територіях – це обернулося величезними втратами, але «штрафбати Путіна» так і не стали армією, здатною тримати фронт і наступати.

Росія воюватиме довго, бо накопичила за десятки років багато боєприпасів та бойової техніки.

Але держава, яка намагається мотивувати рабів воювати проти чужої свободи, ніколи не зможе перемогти націю, яка здатна мобілізувати себе.