Чим може бути небезпечним «перекус Зеленського»?

Літо – пора відпочинку на природі, коли розслаблені люди або скуповують вуличну їжу, або набирають великі пакунки у супермаркетах і йдуть на пікнік, або відвідують ресторани. Цим користуються недобросовісні продавці та ділки, які намагаються заробити на здоров’ї людей. Яскравим прикладом такої ситуації стало масове отруєння у Харкові, коли на лікарняний ліжках опинилися кілька десятків людей.

Експерт із захисту прав споживачів Максим Несміянов у спілкуванні з «Главкомом» назвав сім продуктів, які найчастіше стають причиною отруєння українців, і до яких треба ставитися з особливою увагою.

М'ясо

Одним з найнебезпечніших продуктів у літню спеку є м’ясо та похідні товари – ковбасні вироби, біляші, пиріжки, шаурма. Остання, як відомо, була однією із передвибочих «фішок» кандидата в президенти Володимира Зеленського.

Шаурма під час виборчої кампанії набула політичного контексту (Фото: zelenskiy_official, instagram)

«Ми з колегами-журналістами проводили рейди по столичних «точках» із шаурмою, і можу вам відповідально заявити: все це роблять в абсолютно антисанітарних умовах. Всередині таких «точок» царює повний хаос. Люди, які готують цю продукцію, сплять всередині цих мафів, просто на підлозі на картонці. Рівень санітарії – 15-16 століття. Якщо сьогодні вам пощастило, і ви нею не отруїлися, то невідомо, чи пощастить завтра», – коментує Несміянов.

Експерт розказує, що на спеці м'ясо швидко тухне, починає смердіти.

«Окрема тема – це продаж м’яса на базарах у холодильниках. Річ тім, що на ніч холодильники вимикають. Відповідно, м'ясо у них просто псується. Його намагаються врятувати: можна у чомусь вимочити, а можна швиденько замаринувати і продавати як фарш, м’ясо для шашлику» чи робити шашлики і продавати так», - розповідає він.

Несміянов наводить чимало прикладів продажів такої продукції, з якими стикався особисто. «В Одесі на Привозі філе курки, термін зберігання якої 96 годин, лежить на прилавку під сонцем. Явно несвіже: біле-біле, але запаху немає. Чим обробили, аби досягти такого ефекту – не знаю. Але ж коли хтось купить і вдома почне варити, все одразу стане зрозуміло, під час варки запах таки з’явиться. Найбільш «невинний» приклад – це натирання несвіжої ковбаси олією – щоб вона ставала блискучішою», - зазначає він.

За словами експерта, проблема у тому, що у зіпсованому м’ясі є мікроорганізми, які виділяють мікотоксини, які не нейтралізуються при приготуванні, при термообробці. «Тобто споживач отруїться не самими бактеріями, а продуктами їхньої життєдільності. А відчути на запах, чи є ці мікротоксини у м’ясі, яке вам пропонують купити, неможливо», – додає він.

Риба

Небезпека ботулізму є особливо актуальною влітку. Три тижні тому саме його підхопили чоловік і жінка у Запоріжжі.

«Нещодавно ми з журналістами зробили рейд по супермаркетах мережі, яка представлена по всій країні. Зайшли – і у першому ж знайшли партію риби, яка була покрита пліснявою. Очевидно, ця риба якийсь час зберігалася не у холодильнику і в умовах високої вологості. При цьому термін придатності її ще не сплив. Я спершу подумав, що риба просто у солі, доки не знайшов острівці плісняви на животі риби. Страшно подумати, що буде з людиною, яка її покуштує», – розповідає Максим Несміянов.

Експерт уточнює: продажі впали, «прострочки» багато, холодильники влітку від перенавантаження вимикаються – отримуємо зіпсовані, небезпечні продукти.

Молоко

«Три тижні тому я купував молоко на одному з базарів. Мені «загнули» просто супер ціну за літр молока: 40 гривень! Я здав його на тестування у лабораторію – у його складі знайшли миючі засоби. У таку спеку молоко швидко скисає – і продавці починають його посипати пральним порошком», - ділиться особистим досвідом Несміянов.

«На нюх» виявити цей прийом неможливо – посипане порошком молоко не має специфічного запаху миючих засобів, уточнив експерт.

Фото: burluk-cheese.com.ua

Тверді сири

Сири проростають пліснявою, нагадує експерт.

«Часто у магазинах її зрізають, у цьому випадку край відрізу не рівний. І наче б то отруїтися таким сиром не можна, однак ця пліснява не лише на поверхні – спори проникають всередину. Саме тому цей сир запліснявіє у холодильнику покупця на другий день», – розказує він.

Морозиво

Несміянов закликає споживачів бути особливо уважними із цим продуктом, який набуває особливої популярності саме влітку. «Морозиво у брикетах, у вафельних стаканчиках, на палочці – тверде. Якщо є вірогідність, що холодильник, де воно зберігається, на ніч вимикається – то таким морозивом можна запросто отруїтися», – каже експерт.

Те морозиво, що потрібно набирати ложкою, яке формує кульки – це м’яке. «Саме воно дуже небезпечне. Річ у тім, що у продавців немає джерела проточної води, а ложечка – одна для всіх видів морозива. І виходить, що для накладання морозива кожного окремого виду ложечку миють у брудній воді. Я бачив чимало ємностей із такою водою: і таргани у ній плавали, і комахи. Як ці ділки досі не «роздали» покупцям гепатит А, я не знаю. І фокус «одна ложечка – брудна вода» продовжується по всій Україні з року в рік», – коментує експерт.

Є ще один вид морозива – те, яке продається у «фургончиках» і на вагу - називається кремове. Термін його зберігання – 5 діб. «І цей апарат (зберігання і порційної видачі) ніхто не обробляє. Разом із морозивом апарат щедро роздає, наприклад, кишкову паличку», – каже експерт.

Фото: foody.ua

Тістечка

«Кондитерські вироби, у яких сплив термін придатності чи які зберігалися в умовах недотримання необхідного температурного режиму», – зазначає Насміянов.

Експерт також додав, що особисто перевіряв одеський Привоз – і йому дуже часто траплялися кондитерські вироби з прострочкою у 4 дні.

Квас

Розрізняють живий і неживий квас, є ще квасовий продукт. «Останній значно нижчий у ціні ,але це суцільна хімія, яка до квасу не має жодного стосунку, роз’їдає зубну емаль, але формально це дозволений харчовий продукт. Дітям його купувати не можна», – наголошує експерт.

Несміянов розказав, що на минулому тижні у Києві він з командою проводив перевірку якості квасу, який продають з бочки. «На Нивках зловили чоловіка, який наливав живий квас у… помиті одноразові стакани. У цьому стакані може бути що завгодно – і ковід, і туберкульоз… Але це ще не все. Він продавав квас, термін придатності якого сплив тиждень тому! Знаєте, як він виправдовувася? «Це дощ пройшов, у стакани вода попала»! Ніби це краще! Брудна вода, з бактеріями, потрапила у стакани для пиття. Їх ніхто не просушив, не дезінфікував. У цій воді на спеці розвивається цілий новий світ», - каже Несміянов.

«Цей же чоловік мені розказував, що квас він, мовляв, сам робить. А потім заявив, що термін придатності продукту… 21 день! Уявляєте, що він продавав? Тож хочете квасу – купіть у супермаркеті», – згадує Несміянов.

Що робити?

Що ж робити, якщо людина отруїлася – наприклад рибою, і навіть є чек про купівлю цього продукту?

«Якщо ви погано себе почуваєте і підозрюєте отруєння – викликайте «швидку». Тому що якщо ви на ранок після ночі страждань підете в магазин «качати права», то як ви будете доводити, що отруїлися саме цим продуктом, а не через, скажімо, невимиті руки?», – радить експерт.

Є ще одна проблема: якщо людина отруїлась, чи, принаймні, викликала «швидку» і зафіксувала отруєння – довести, що до біди призвів конкретний продукт з конкретного магазину буде дуже важко. «Якщо ж отруїлося більше п’яти осіб, Держспоживчслужба має прибути на місце і перевірити цю «точку» та з’ясувати: чи проблема у продукті, чи у продавці, чи, скажімо, кухар виявився переносником сальмонельозу чи інших хвороб. Якщо ж ви не полінувались викликати «швидку», то може йти хіба про якесь листування із власником чи виробником, якесь досудове владнання питання», – пояснює експерт.

«Держава не цінує життя українців. Немає закону, який би регулював, скільки повинен виплатити винуватець отруєння, яке призвело до смерті, родичам померлого? Якби закон оцінив життя у мільйон гривень, то ділки стали б значно обережнішими», – каже Несміянов.

Наталія Сокирчук, «Главком»