рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Пандемія в Україні йде за найгіршим сценарієм. Новий прогноз аналітиків

    локдаун
    • Наталія Сокирчук
    •  glavcom.ua
    • Розсилка
    В Україні спостерігається зменшення кількості виявлених випадків зараження коронавірусною хворобою - Пандемія в Україні йде за найгіршим сценарієм. Новий прогноз аналітиків
    В Україні спостерігається зменшення кількості виявлених випадків зараження коронавірусною хворобою

    Якщо терміново не запровадити локдаун, медична система «ляже» вже на Новий рік?

    Прем'єр-міністр Денис Шмигаль сьогодні здивував громадськість заявою. Глава уряду зазначив, що карантин вихідного дня – це українська розробка, якою вже починають користуватися європейські країни. «Карантин вихідного дня ми розробили самі. Це фактично був український продукт, ми його прорахували, на сьогодні ним починають користуватись європейські країни. Зараз ось Латвія, здається, від цього тижня, слідом за нами, ввела карантин вихідного дня. Тобто вони подивилися, як робимо ми, а ми зідзвонюємося з прем'єрами, ділимося, і вирішили зробити так і у себе», – запевнив Шмигаль.

    Однак аналітики стверджують: цифри свідчать про зворотне. Карантин вихідного дня не створив сильного ефекту: в Україні й далі триває стрімкий ріст захворюваності на Covid-19, а Кабмін продовжує ухвалювати неефективні рішення.

    Секрет «успіху» від Степанова

    «Ріст захворюваності на Covid-19 триває за одним із гірших сценаріїв. Як і прогнозували експерти Київської школи економіки, карантин вихідного дня, який тривав в Україні три тижні, не мав значного впливу на розповсюдження коронавірусу», – йдеться у повідомленні Київської школи економіки (КШЕ).

    Експерти пояснюють: у результаті «карантину вихідного дня» поширення коронавірусу в Україні відбувалося за «жовтим» сценарієм, що передбачає до 20 тисяч нових випадків на добу вже в січні 2021. «Це один із найвищих у Європі показників динаміки захворюваності, що призведе до критичної нестачі лікарняних ліжок уже за місяць», – зазначає Юрій Ганиченко, старший дослідник департаменту економіко-політичних досліджень КШЕ.

    За словами експерта, за останні 1,5 тижня в Україні спостерігаємо зменшення кількості виявлених випадків. «Але не зменшення поширення інфекції. Чомусь зменшення кількості зафіксованих випадків ототожнюють із загальним зниженням захворюваності – це неправильно», – пояснює він.

    За словами Ганиченка, для того, щоб з’ясувати, чи справді захворюваність іде на спад, треба розглядати не лише кількість зафіксованих за добу випадків, а й інші фактори. «Найперший – коефіцієнт виявлення випадків: скільки із усіх протестованих виявилися позитивними. В Україні цей показник є стабільно високим – майже 33%, тоді як ВООЗ рекомендує не більше 5% (цей рівень показує, що ситуація зі спалахом є контрольованою – «Главком»). Це означає, що говорити не те що про спад, а навіть про тренд стабілізації зарано. Інші показники – це шпиталізація і смертність. Смертність – це відкладений показник, який «відстає» на два-три тижні від сьогоднішнього дня. Показник шпиталізацій стабільно зростає», – зазначає аналітик.

    За прогнозами експерта, з великою ймовірністю, коефіцієнт виявлення випадків найближчим часом залишатиметься стабільно великим – у 6-7 разів вищим, ніж рекомендує ВООЗ.


    «Блакитна лінія показує динаміку ПЛР-тестувань. За останні тижні вона впала і продовжує знижується», ─ коментує Ганиченко
    «Блакитна лінія показує динаміку ПЛР-тестувань. За останні тижні вона впала і продовжує знижується», ─ коментує Ганиченко

    Керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки, заступник міністра охорони здоров’я України у 2016-2019 роках Павло Ковтонюк порівняв ситуацію із діагностикою коронавірусної хвороби в Українах та деяких країнах Європи.

    «Два верхні рядки цієї таблички вказують на те, що виявляють, а нижні як виявляють. За тим, як виявляють (охоплення тестуванням, коефіцієнтом виявлення) Україна зараз найгірша у Європі, пояснює він. За коефіцієнтом виявлення ми останні у списку: у нас цей показник дорівнює 32% це означає, що ситуація зі спалахом не є контрольованою».

    Як писав «Главком», про те, що успіх України у подоланні коронавірусної хвороби – це ні що інше як маніпуляції із цифрами, казали й інші експерти: лікарі та аналітики.

    Україна – не Корея

    Павло Ковтонюк навів приклад правильного реагування на спалах інфекції: рішення урядів Південно-Східної Азії: «Їхню стратегію у боротьбі з коронавірусом можна охарактеризувати двома словами: вони діють. Коли у них щось стається, вони одразу реагують».

    «Коли я почув про спалах у Південній Кореї, то спершу подумав, що там тисячі випадків на добу. А ні. У Кореї «спалахом» назвали фіксацію 686 хворих на добу – це при тому, що населення Кореї становить 51 млн, тобто більше, ніж в Україні. І уряд країни терміново розпочав діяти», – звертає увагу експерт.

    За словами аналітика, у Кореї заборонили роботу універмагів, караоке, спортзалів та салонів краси, а також масові (понад 50 людей) зібрання на вулиці, під забороною і новорічні вечірки готелях та ресторанах. Натомість Корея запровадила комендантську годину, на третину зменшила кількість громадського транспорту після 21.00, відправила на дистанційне навчання учнів середньої та старшої школи, провела масове тестування (щоправда, не ПЛР-тестами, а дешевшими ІФА, на антигени).

    Що ж нині під забороною в Україні, яка останній тиждень фіксує понад 12 тис. випадків на добу? Масові заходи за участю понад 20 осіб, робота хостелів та дискотек, а також планові шпиталізації. Крім того, запроваджено обмеження у роботі закладів громадського харчування до 22.00, у ресторанах не дозволено сідати за один стіл більше ніж чотирьом дорослим; обмежено навчання у класах 20-ма особами, у громадському транспорті дозволено займати лише сидячі місця,  а також обмежена робота спортклубів та кінотеатрів.

    Результати – на графіку. Корея швиденько вирівняла ситуацію, а в Україні крива захворюваності «десь під хмарами».



    Щодня Корея фіксує не більше 20-ти випадків інфікування

    Щодня Корея фіксує не більше 20-ти випадків інфікування

    Що ж робити?

    Експерти КШЕ наголошують: локдаун в Україні потрібно запроваджувати не після новорічних свят, як планує Шмигаль, а просто зараз. І це вже потрібно не для того, щоб зупинити поширення коронавірусу, а для того, аби хоч якось розвантажити медичну систему.

    «Якщо Україна не введе локдаун у грудні, то ризик  колапсу медичної системи на новорічні свята – дуже великий. Лікарняних ліжок для важкохворих на Covid-19 критично не вистачатиме. Зараз ми спостерігаємо постійне збільшення кількості ліжок, але це вичерпний ресурс і в певний момент додавати буде нічого. Якщо уряд не змінить своє рішення щодо запровадження карантину після Нового року – то кількість нових хворих може досягти 28 тис. осіб на добу вже в січні 2021», – підкреслює Павло Ковтонюк.

    Експерти переконані: негайний локдаун – єдиний сценарій, який дозволить найшвидше повернутися до помірних обмежень. Це рішення також дозволить зменшити навантаження на лікарні та взяти поширення коронавірусу під контроль. Причому тривати локдаун має місяць – не менше. «Європейський досвід показав, що лише третій-четвертий тиждень локдауну стабілізує ситуацію з захворюваністю. Стале зниження захворюваності відбувається на п’ятий – шостий тиждень після запровадження заходів», – підкреслюють фахівці КШЕ.

    Крім того, Україна має негайно приступити до розробки плану вакцинації. Вакцинація груп ризику від SARS-CoV–2 – безпрецедентний логістичний та комунікаційний проєкт. Якщо не проводити його – навіть достатня кількість вакцин від SARS-CoV–2 навесні не гарантує швидкого покриття імунізацією всіх груп ризику.


    натисніть на зображення



    Наталія Сокирчук, «Главком»


    Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies