рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    «Плаквеніл» – панацея чи отрута? Українська медицина потрапила у пікантне становище

    здоров’я нації
    • Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    «Плаквеніл» – панацея чи отрута? Українська медицина потрапила у пікантне становище
    Фото: AP

    Лікування Сovid-19: чиновники МОЗ «схопилися» за неперевірений препарат

    22 травня авторитетний медичний журнал The Lancet опублікував резонансну статтю американських медиків. Фахівці дійшли висновку: протималярійні ліки «Плаквеніл» (діюча речовина гідроксихлорохін), які використовувалися для лікування Covid-19, виявилися не лише неефективними, але й збільшили смертність серед хворих.


    Після сенсаційної публікації ВООЗ тимчасово зупинив випробовування препаратів гідроксихлорохін та хлорохін
    Після сенсаційної публікації ВООЗ тимчасово зупинив випробовування препаратів гідроксихлорохін та хлорохін

    Ці несподівані висновки мають солідне підґрунтя. Дослідники проаналізували історії хвороби 96032 шпиталізованих з Covid-19 пацієнтів. Виявилося, що у групах тих, хто приймав гідроксихлорохін і його аналоги, смертність склала від 16% до 23,8%, тоді як в групі пацієнтів, які лікувалися без застосування протималярійних препаратів, її показник був на рівні 9,3%. Велика частина летальних випадків була викликана загостренням серцево-судинних захворювань.

    Фахівці наголосили, що дослідження досить репрезентативне, воно дозволяє впевнено говорити про небезпеку використання протималярійних препаратів при лікуванні Covid-19. Вчені підкреслили, що проаналізовані дані були отримані з 671 клініки, розташованої в Північній Америці, Південній Америки, Європі, Азії, Африці та Австралії.


    Дослідники проаналізували історії хвороби 96032 шпиталізованих з Covid-19 пацієнтів
    Дослідники проаналізували історії хвороби 96032 шпиталізованих з Covid-19 пацієнтів

    Після цієї сенсаційної публікації гендиректор Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Аданом Гебреісус заявив, що ВООЗ тимчасово зупинив випробовування препаратів гідроксихлорохін та хлорохін. І це сталось саме після того, як вчені заявили, що ці протималярійні препарати збільшують ризик виникнення ускладнень у пацієнтів із коронавірусом.

    Нагадаємо, першими використовувати «Плаквеніл» для лікування Covid-19 почали американські медики. Починаючи з кінця березня вони застосовували таку схему: цинк, «Плаквеніл» та «Сумамед».

    Міністерство охорони здоров’я України також слідом включило «Плаквеніл» до протоколу лікування хворих на Covid-19, попри те, що клінічно його ефективність не була доведеною. І про це вголос заявляло багато експертів, зокрема, ексглава МОЗ Уляна Супрун. Очевидно, що у цій ситуації, українські чиновники від медицини просто пішли шляхом «чув дзвін, та не знав, де він».


    Гідроксихлорохін вказаний в українському медпротоколі лікування коронавірусної хвороби
    Гідроксихлорохін вказаний в українському протоколі лікування коронавірусної хвороби

    У своєму захопленні «Плаквенілом» очільник МОЗу Степанов пішов навіть далі включення препарату в офіційний протокол лікування. Глава відомства дійшов думки, що раз є така потреба, буде доцільно виробляти гідроксихлорохін в Україні.  2 квітня Степанов в ефірі програми «Право на владу» заявив: «Плаквеніл» - це єдиний препарат, в якому є активна речовина, що безпосередньо впливає на лікування коронавірусної інфекції».


    Міністр охорони здоровя Максим Степанов: «Плаквеніл» - це єдиний препарат, в якому є активна речовина, що безпосередньо впливає на лікування коронавірусної інфекції
    Міністр охорони здоров'я Максим Степанов: Плаквеніл – це єдиний препарат, що безпосередньо впливає на лікування Covid-19

    Іншими словами, Степанов перед усієї країною, а головне медичною спільнотою, фактично узаконив обов’язкове використання у лікуванні коронавірусної хвороби препарат, ефективність якого на той момент підтверджена.

    Далі справа пішла швидко. Вже 15 квітня  компанія «Дарниця», яка належить фармацевтичному олігарху  Глібу Загорію, пройшла державну реєстрацію на субстанцію гідроксихлорохін – «експериментального препарату, що входить до протоколу лікування Сovid-19». Глава профільного комітету парламенту Михайло Радуцький теж публічно порадів, що фармвиробник «злагоджено і оперативно» отримав можливість випустити на ринок необхідні ліки, за що подякував МОЗу та ДП «Державний експертний центр МОЗ України».

    Лікує чи вбиває?

    Вже згадана колишня очільниця МОЗу Уляна Супрун наступного ж дня після затвердження протоколу лікування Covid-19, до якого був включений «Плаквеніл», піддала таке рішення нещадній критиці. «Затвердження такого протоколу на рівні країни – дуже небезпечне явище і загалом виглядає як масовий експеримент на українцях», – зазначила  вона. Супрун пояснила: аби застосовувати якийсь препарат, потрібно мати результати клінічних досліджень, щоби впевнено опиратися на доказовість. Лише за результатами таких досліджень ліки можна включати в протокол лікування. Клінічні дослідження — єдиний спосіб довести ефективність і, головне, безпеку препарату.

    Варто зазначити, що про небезпеку препарату і необхідність його вкрай обережного застосування повідомлялось і раніше. Французьке агентство з безпеки лікарських препаратів забило на сполох 14 квітня, воно повідомило про 43 випадки, пов’язаних із проблемами серця саме через застосування цього препарату.

    Китайські фахівці із відділення пульмонології та реаніматології при лікарні Жуйцзинь у Шанхаї також дійшли невтішних висновків: по-перше, лікування із застосуванням гідроксихлорохіну абсолютно не ефективніше за симптоматичне, а по-друге, у 10% хворих на коронавірусну інфекцію, які отримували «Плаквеніл», виникала діарея. Відповідна стаття 16 квітня опублікована у журналі Medscape.

    Ексголовний інфекціоніст МОЗ, практикуючий лікар Сергій Крамарєв підтвердив «Главкому», що гідроксихлорохін досі використовується у столичних лікарнях для лікування Covid-19. Адже цього досі вимагає протокол. Разом із тим лікар не став заперечувати, що препарат небезпечний.

     «Плаквеніл» можна використовувати лише в умовах стаціонару, лише під наглядом лікаря та під контролем кардіомонітора. Інакше є величезний ризик померти не від Covid-19, а від кардіоускладнень, спричинених «Плаквенілом», – зазначив фахівець і нагадав, що кілька країн (до прикладу, Бразилія) вже відмовилися від використання препарату саме через його кардіотоксичність.

    Резонансна публікація The Lancet таки не пройшла непоміченою в Україні. МОЗ був змушений реагувати на дослідження, оприлюднене впливовим журналом, і заявив про ймовірність виключення «Плаквенілу» з переліку затверджених протоколом препаратів для лікування коронавірусної хвороби. «Препарати гідроксихлорохін та хлорохін потрапили до українського протоколу лікування, бо робоча група орієнтувалась на лікування Covid-19 у п’ятьох країнах ЄС та у Китаї. Але це дослідження змушує переглянути протокол», — визнав Сергій Дубров, член робочої групи протоколу «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (Covid-19)».

    Разом із тим, завідувачка відділу оцінки ризиків та інфекційного контролю Національної дитячої спеціалізованої лікарні МОЗ «Охматдит» Катерина Сояк закликає не ухвалювати різких рішень щодо недоречності лікування «Плаквенілом». «Наразі «Плаквеніл» не прибрали  з протоколу. Це неоднозначне запитання: в одному дослідженні може бути доведена негативна дія препарату, в іншому – позитивна. Тут важливо оцінювати клінічний стан пацієнта, і якщо немає ускладнень з боку серцево-судинної системи, якщо потенційні ризики від коронавірусу вищі за інші, то використання доречне», - зазначила вона у коментарі «Главкому».  

    Тихенько пересидіти?

    Цікавий і той факт, що згадана фармацевнична компанія «Дарниця», яка «злагоджено і оперативно» отримала дозвіл на виробництво препарату, тепер не поспішає звітувати про виробництво та продаж цих ліків. «Відповідально вам заявляю, що ця компанія («Дарниця») з бюджетних коштів станом на сьогодні нічого не отримувала», - запевнила «Главком» нардепка «Слуги народу», член бюджетного комітету парламенту Леся Забуранна.

    «Процедурно виділення коштів зі Стабфонду (для боротьби з Covid-19) відбувається наступним чином: Кабмін за ініціативи розпорядників – зокрема, це може бути МОЗ – піднімає питання щодо виділення коштів на якусь програму. Потім ця постанова надходить у комітет для погодження. Тобто повз нас нічого не проходить», - уточнила нардеп.

    «Главком» звернувся і до МОЗу, і до «Дарниці» із проханням прокоментувати ситуацію з плаквінілом, втім ані фармвиробник, ані відомство не надали коментарів з такої делікатної теми.

    Згідно з даними сервісу Tabletki.ua, наразі в столичних аптеках у продажу наявний лише «Плаквеніл» виробництва французької «Санофі». У парі аптек столиці також є індійський «Іммард». Український аналог відсутній.

    У той же час, за даними сервісу Є-Ліки, гідроксихлорохін є в окремих лікарнях столиці та країни.



    Можна припустити, що в запасах лікарень досі є «Плаквеніл», який Україна отримала з-за кордону. Так, на початок квітня в Україні у наявності був французький препарат, якого, за оцінками відомства,  було достатньо для лікування 20 тис. хворих.  9 квітня Україна поповнила запаси – отримала гуманітарну допомогу від Франції (компанія «Санофі») та Німеччини («Сандоз»). Тоді держава отримала «Плаквеніл»  в обсязі, достатньому для лікування 22 тис. пацієнтів.

    Наталія Сокирчук, «Главком»


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ